Тестові питання

1 Інфекція, джерело якої знаходиться поза макроорганізмом:

А екзогенна;

Б ендогенна;

В аутоінфекція;

Г вториннна

2 Повернення клінічних проявів хвороби без повторного зараження:

А реінфекція;

Б рецидив;

В суперінфекція;

Г хронічна інфекція

3 Період розвитку хвороби, коли проявляються неспецифічні симптоми називається :

А інкубаційний;

Б продромальний;

В період розпалу;

Г період реконвалесценції

4 Інфекції, джерелом яких є люди:

А антропонозні;

Б зоонозні;

В сапронозні;

Вчення про імунітет План лекції

1 Імунітет, його види.

2 Неспецифічні та специфічні фактори захисту

3 Імунна система.

4 Антиген, антитіло, їх характеристика

5 Механізм імунної відповіді

6 Серологічний метод діагностики

Актуальність теми

Імунітет - наш квиток у нескінченність - так назвав його американський учений Роберт Голдман . Сказано сильно , і абсолютно вірно. Всі ми знаходимося в стані постійної війни з мільярдами бактерій і вірусів , загрозливим нам інфекцією , здатної завдати істотної шкоди здоров'ю , і скоротити термін життя . Новітні дослідження показують , що інфекції є частиною механізму розвитку серцевих недуг. Вони прискорюють прогресування хронічних захворювань і навіть провокують прискорену втрату пам'яті . Доведено : слабо виражені і нерозпізнані інфекції забирають до 20 років активного життя.

Основна функція імунної системи спрямована на виявлення змін у внутрішньому середовищі організму і на їх усунення. За допомогою вивчення механізму імунної відповіді створені імунобіологічні препарати, які широко використовуються в медичній практиці з метою профілактики та лікування інфекційних хвороб. Крім того, реакції імунітету знайшли широке застосування в інфекційній і неінфекційній імунології, мікробіології, генетиці, молекулярній біології, онкології та інших галузях науки. Широкого розповсюдження набула серологічна діагностика інфекційних хвороб, в основі якої покладені імунологічні реакції.

І Імунітет, його види

Несприйнятливість організму до хвороботворних мікроорганізмів та речовин неінфекційної природи називається імунітетом.

В основі імунітету полягає здатність живих організмів розпізнавати генетично чужорідні молекулярні структури.

Види та форми імунітету:

І Природній імунітет

1) вроджений видовий імунітет – найбільш стійка форма імунітету, яка обумовлена вродженими біологічними особливостями даного виду. Наприклад: людина ніколи не хворіє чумкою, тварини не хворіють людськими венеричними хворобами. Ця несприйнятливість передається спадково. Такий вроджений імунітет неспецифічний.

2) активний набутий імунітет виникає після перенесення хвороби людиною.

Він специфічний так як оберігає організм людини тільки від перенесеної хвороби. Тривалість імунітету різноманітна, від декількох тижнів до 8-12 міс.

Якщо разом з розвитком несприйнятливості до даного збудника паралельно проходе визволення організму від мікроорганізму. Такий вид імунітету називається стерильним.

Нестерильний (інфекційний) імунітет полягає у тому, що організм несприйнятливий до повторного зараження внаслідок присутності збудника цієї хвороби в організмі (туберкульоз, сифіліс, мікози, малярія).

Антибактеріальний імунітет захищає організм від мікробів.

Антитоксичний імунітет спрямований на знешкодження токсичних продуктів мікроорганізмів (правець, ботулізм, дифтерія).

Антивірусний імунітет захищає від вірусів.

3) пасивний імунітет новонароджених обумовлений передачею антитіл з організму матері до плоду через послід або через грудне молоко. Його тривалість коротка ( до 6 міс) та залежить від тривалості годування дитини грудним молоком.

ІІ Штучний імунітет

1. активний – виникає при введенні людині препаратів з вбитих або ослаблених мікробів (вакцини) або знешкоджених токсинів збудників (анатоксин). Тривалість такого імунітету 3-5 років.

2. пасивний – виникає після введення до організму людини спеціальних захисних речовин (антитіл), які знаходяться в імунних сироватках. Його тривалість до 1 міс.

Місцевий імунітет існує як окрема форма імунітету, яка була виділена А.М. Безредка.

Поділ імунітету досить умовний, так як при набутому та вродженому імунітетах приймають участь одні й ті ж системи, органи і тканини. Їх функція направлена на збереження постійності внутрішнього середовища.