1. Вивчення технологічних параметрів сухого листя шовковиці

Процес екстрагування біологічно активних речовин із лікарської рослинної сировини залежать від її технологічних властивостей, технологічного процесу екстракції процесу та застосованого обладнання. Це обумовлює необхідність, знання фізико-хімічних та технологічних характеристик сировини під час розробки технології препаратів рослинного походження.

З метою визначення норм витрат листя шовковиці і екстрагенту при розробці технологічного регламенту, а також для управління процесом екстрагування необхідно встановити технологічні властивості досліджуваної сировини.

Основними технологічними параметрами рослинної сировини є: гранулометричний склад, питома густина, насипна густина до і після усадки, об’ємна густина, пористість сировини, порозність шару, вологість, вільний об’єм, коефіцієнт поглинання, коефіцієнт набухання та інші [30, 114].

Для досліджень ми використовували висушене на повітрі і подрібнене за допомогою лабораторної траворізки листя шовковиці. Сировина зберігалась в сухому приміщенні при кімнатній температурі. Визначення товарознавчих показників сировини проводили за методиками, викладеними у розділі 2, відповідно до фармакопейних вимог.

1. Вивчення фракційного складу листя шовковиці

Фракційний склад – це технологічна властивість рослинної сировини, яка впливає на швидкість дифузійних процесів, повноту вилучення діючих речовин, коефіцієнти поглинання та набухання та визначається шляхом просіювання сировини крізь сита з певними номерами [95].

Результати визначення фракційного складу листя шовковиці наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Результати визначення фракційного складу листя шовковиці

№ п/п	№ сита	Діаметр отворів сита, мм	Кількість порошку, що пройшов крізь сито, %
1 2 3 4 5	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5	11,30±0,01 10,50±0,02 33,00±0,01 39,90±0,01 5,30±0,02

Як свідчать результати визначення фракційного складу порошку листя шовковиці, які наведені в таблиці 4.1, основна маса, а саме: 33,00 % та 39,90 % проходить крізь сита № 3 та № 4, що дає змогу віднести його до класу «Грубий порошок», 11,30 % та 10,50 % пройшло крізь сито № 1 та №2 – «Середньо – дрібний порошок», 5,30 % – сито № 5 – «Дрібний порошок».

Визначення даного показника дозволяє зробити висновок про те, що листя шовковиці – є помірно ламкою рослинною сировиною і добре подрібнюється до оптимальних розмірів для виготовлення екстракційних препаратів.

2. Визначення питомої густини листя шовковиці

Питома густина (ρ_n) – співвідношення маси абсолютно сухої подрібненої сировини до об’єму рослинної сировини [30]. Результати визначення питомої густини листя шовковиці наведені в табл. 4.2.

Дані, наведені в таблиці 4.2, свідчать, що питома густина листя шовковиці складає (0,9312±0,0159) г/см³, при відносній похибці визначення 1,7086  %. Результати визначення питомої густини дозволяють спрогнозувати об’єм екстрактора для завантаження рослинної сировини при виготовленні настойки.

Таблиця 4.2

Результати визначення питомої густини листя шовковиці

№ п/п	Маса абсолютно сухої сировини, г	Маса пікнометра з водою, г	Маса пікнометра з сировиною і водою, г	Питома густина, г/см3	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	4,6732 4,6177 4,7214 4,6175 4,6170	130,2715 126,4928 125,9367 126,4021 125,9547	131,0348 126,1591 125,4791 126,0900 125,6161	0,9500 0,9309 0,9100 0,9350 0,9300	= 0,9312 S=0,000163770 S =0,0057231 ∆х = 0,0159 Е = 1,7086 %

Встановлений показник питомої густини листя шовковиці дозволяє зробити висновок про можливість використання меншого об’єму екстрактора при промисловому виробництві екстрактивного препарату із листя шовковиці.

3. Визначення насипної густини листя шовковиці

Насипна густина (ρ_н або m/V₀) – це співвідношення між масою подрібненої сировини при природній або заданій вологості та повним об’ємом, що займає сировина з порами часток та вільним об’ємом між ними. Даний фактор займає чільне положення серед багатьох технологічних параметрів, тому що дозволяє визначити об’єм завантаження екстракторів та розраховується згідно ДФУ в наважках масою 100 г [32].

Результати визначення насипної густини листя шовковиці наведені в табл. 4.3

Таблиця 4.3

Результати визначення насипної густини листя шовковиці

№ п/п	Маса сировини. г	Повний об,єм, см3	Насипна густина, г/см3	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	100,0 100,0 100,0 100,0 100,0	238,1 238,4 237,9 238,2 237,7	0,4200 0,4195 0,4203 0,4198 0,4206	=0,4200 S = 0,000000146 Sx = 0,00017111 ∆x = 0,0005 E = 0,1132 %

Як свідчать дані, наведені в табл. 4.3, насипна густина листя шовковиці становить (0,4200±0,0005) г/см³, при відносній похибці визначення E = 0,1132 %.

Визначене значення насипної густини листя шовковиці є найважливішим фактором при розрахунку об’єму завантаження екстракторів і в ряді випадків визначить економічну ефективність технологічного процесу.

4. Визначення насипної густини листя шовковиці після усадки

Насипна густина після усадки (ρ₁₀, ρ₅₀₀, ρ₁₂₅₀, або m/V₁₀, m/V₅₀₀, m/V₁₂₅₀) характеризує властивість сировини втрамбовуватись [95].

Результати визначення насипної густини після усадки листя шовковиці наведені в табл. 4.4

Таблиця 4.4

Результати визначення насипної густини після усадки листя шовковиці

№ п/п	Маса сировини. г	Повний об,єм, см3	Насипна густина, г/см3	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	100,0 100,0 100,0 100,0 100,0	188,7 189,0 187,8 188,5 188,0	0,5299 0,5291 0,5324 0,5305 0,5319	= 0,5308 S = 0,00000151 Sx = 0,00054962 ∆x = 0,0015 E = 0,2879%

За результатами дослідження, представленими в табл. 4.4 насипна густина після усадки листя шовковиці дорівнює (0,5308±0,0015) г/см³, при відносній похибці визначення E = 0,2879 %.

Насипна густина після усадки характеризує здатність сировини до втрамбовування та представляє собою технологічний параметр, який враховується при завантаженні екстрактора. Так як насипна густина листя шовковиці після усадки досить значна, то це вказує на здатність сировини добре втрамбовуватись, що буде визначати економічність виробництва і можливість використання екстрактора із меншим об’ємом.

5. Визначення об’ємної густини листя шовковиці

Об’ємна густина (ρ₀) – це співвідношення маси подрібненої рослинної сировини при природній або заданій вологості до її об’єму, враховуючи вільний об’єм клітин, пор, капілярів. Дана технологічна властивість ЛРС залежить від будови рослинного матеріалу [114].

Результати визначення об’ємної густини листя шовковиці наведені в табл. 4.5

Таблиця 4.5

Результати визначення об’ємної густини листя шовковиці

№ п/п	Маса сировини	Об,єм, зайнятий сировиною, см3	Об,ємна густина, г/см3	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	5,0145 4,9856 4,9951 4,9547 5,0145	20,5 20,4 20,6 20,3 20,7	1,1170 1,0838 1,1352 1,0541 1,1661	= 1,1112 S = 0,001526962 S = 0,01747548 ∆x = 0,0486 E = 7,3719%

Дані, наведені в таблиці 4.5, свідчать, що об’ємна густина листя шовковиці складає (1,1112±0,0486) г/см³ при відносній похибці визначення 7,3719 %.

Об’ємна густина – це важливий технологічний параметр, який враховується при використанні різних груп сировини для забезпечування рівномірного змішування компонентів та запобігання їх розшаровування. Результати визначення даного значення характеризує листя шовковиці як досить технологічну сировину, що здатна до змішування із різними компонентами.

6. Визначення пористості листя шовковиці

Пористість ЛРС (ρ_b) дає можливість визначити величину порожнин, які розташовані всередині частинок сировини. Розраховується, як співвідношення різниці (ρ-ρ₀) та ρ. Дана величина дає можливість визначити швидкість дифузії, тривалість процесу екстрагування та вихід екстрактивних речовин [95].

Результати визначення пористості листя шовковиці наведені в табл. 4.6

Таблиця 4.6

Результати визначення пористості листя шовковиці

№ п/п	Об,ємна густина, г/см3	Пористість	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	1,1170 1,0838 1,1352 1,0541 1,1661	0,2651 0,2869 0,2531 0,3065 0,2328	= 0,2689 S= 0,00066101 S =0,01149791 ∆x = 0,0320 E = 11,8879%

За результатами дослідження, представленими в табл. 4.6 пористість листя шовковиці складає 0,2689±0,0320, при відносній похибці визначення E = 11,8879 %.

Величина пористості дозволяє судити про швидкість дифузії, вихід екстрактивних речовин і тривалість процесу екстракції. Пористість сировини – листя шовковиці досить висока і дозволяє спрогнозувати, що дифузійні процеси при екстрагування будуть проходити досить активно з високою швидкістю екстрагування.

7. Визначення порозності шару листя шовковиці

Порозність шару (ρ_т) – величина порожнин між частками рослинної сировини, яка визначається як відношення різниці між об’ємною та насипною густиною до об’ємної густини [136].

Результати визначення порозності шару листя шовковиці наведені в табл. 4.7

Таблиця 4.7

Результати визначення порозності шару листя шовковиці

№ п/п	Насипна густина, г/см3	Об,ємна густина, г/см3	Порозність шару	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	0,4200 0,4195 0,4203 0,4198 0,4206	1,1170 1,0838 1,1352 1,0541 1,1661	0,6239 0,6129 0,6298 0,6017 0,6393	= 0,6215 S= 0,000171498 S =0,00585658 ∆x = 0,0163 E = 2,6196%

Як свідчать дані, наведені в табл. 4.7, порозність шару листя шовковиці становить 0,6215±0,0163 при відносній похибці визначення E =2,6196 %.

Порозність залежить від форми частинок, які в свою чергу впливають на спосіб підготовки сировини. Результати дослідження вказують на досить велике значення порозності листя шовковиці, яке не потребує додаткової підготовки перед процесом екстрагування.

8. Визначення вологості листя шовковиці

Вологість – технологічна властивість рослинного матеріалу, яка дозволяє визначати придатність сировини до використання та значно впливає на вихід біологічно активних речовин. Дану величину визначають гравіметричним методом [32].

За результатами даного визначення вологість листя шовковиці складає 6,82±0,01 %, що вказує на доброякісність сировини і можливість екстрагування біологічно активних речовин із сировини гідрофобними розчинниками.

9. Визначення вільного об’єму шару листя шовковиці

Вільний об’єм шару – це співвідношення між різницею питомої і насипної густини до питомої густини. Даний технологічний параметр дозволяє розрахувати мінімальний об’єм екстрагенту, який потрібний для покриття сировини.

Результати визначення вільного об’єму шару листя шовковиці наведені в табл. 4.8.

Таблиця 4.8

Результати визначення вільного об’єму шару листя шовковиці

№ п/п	Питома густина, г/см3	Насипна густина, г/см3	Вільний об’єм	Метрологічні характеристики
1 2 3 4 5	0,9500 0,9309 0,9100 0,9350 0,9300	0,4200 0,4195 0,4203 0,4198 0,4206	0,5579 0,5493 0,5381 0,5510 0,5477	= 0,5488 S= 0,00004072 S =0,00285377 ∆x = 0,0079 E = 1,4456%

Вільний об’єм шару – це показник, який дозволяє розрахувати мінімальний об’єм екстрагенту, необхідний щоб повністю покрити шар сировини.

Результати, представлені у таблиці 4.8, показують, що вільний об’єм шару досліджуваного листя шовковиці становить 0,5488±0,0079 при відносній похибці визначення E = 1,4456 %, що вказує на невеликі затрати екстрагента при промисловому виробництві.

10. Визначення коефіцієнта поглинання листя шовковиці

Коефіцієнт поглинання (К_п) – це різниця об’єму екстрагенту, яким залили певну наважку сировини та об’єму злитої витяжки, відтиснувши шрот. Даний параметр визначають при розрахунку об’єму екстрагента, що заливається для вилучення БАР. Величина даного показника залежить від наступних факторів: способу та ступеня подрібнення рослинної сировини, пористості, виду ЛРС, виду екстрагента, вологості та ін. Експериментально встановлено, що числовий показник при визначенні коефіцієнта поглинання листя шовковиці складає 4,5±0,01, що дає змогу зробити висновок про невеликі затрати екстрагенту при промисловому виробництві.

11. Визначення коефіцієнта набухання листя шовковиці

Коефіцієнт набухання (К_н) – параметр, який враховують при розрахунку завантаження екстракторів, режиму екстрагування та кількості екстрагенту. Даний показник являє собою об’єм, що займає 1,0 г випробовуваного зразка після його набухання у водному середовищі протягом 4 год, з урахуванням клейкого слизу [114]. Згідно експериментальних даних, коефіцієнт набухання листя шовковиці складає 5,7±0,02, що вказує на невисоку здатність сировини до набухання і можливість використання екстракторів малих об’ємів.

Узагальнені технологічні параметри листя шовковиці наведені в табл. 4.9

Таблиця 4.9

Основні технологічні параметри сухого листя шовковиці

Найменування технологічних параметрів і їх позначення	Од. вим.	Результати визначення
Вологість	%	6,82±0,01
Питома густина, ρп	г/см3	0,9311±0,0159
Об’ємна густина,ρ0	г/см3	1,1112±0,0486
Насипна густина,ρн -до усадки; -після усадки.	г/см3	0,4200±0,0005 0,5308±0,0015
Пористість сировини, ρb	–	0,2689±0,0320
Порозність шару, ρт	–	0,6215±0,0163
Вільний об’єм, V	–	0,5488±0,0079
Коефіцієнт поглинання, Кп	–	4,50±0,01
Коефіцієнт набухання, Кн	–	5,70±0,02

Примітка: n = 5.

Досліджені показники стануть підґрунтям і будуть використані для нормування процесу виробництва екстрактивного препарату на основі листя шовковиці.

Таким чином, вивчені основні технологічні властивості листя шовковиці, які дозволяють визначити доброякісність сировини та спрогнозувати різні технологічні, технічні і економічні аспекти отримання настойки.

4. 2. Обґрунтування вибору лікарської форми та типу екстрагента при проведенні екстрагування із листя шовковиці

Основними перевагами екстрактивних препаратів відносно до інших фітозасобів є: висока біологічна доступність, значна швидкість дії, можливість точного дозування, компактність лікарської форми, зручність застосування пацієнтами.

Для забезпечення повноти вилучення діючих речовин із рослинної сировини і максимальної швидкості екстрагування до екстрагента висувають такі вимоги: селективність (вибіркова розчинність); хімічна і фармацевтична індиферентність; мала токсичність; доступність. Вибір екстрагента визначається ступенем гідрофільності речовин. Для екстрагування полярних речовин із високим значенням діелектричної сталої використовують полярні розчинники: воду,метанол, гліцерин; для неполярних — кислоту оцтову, хлороформ, етер етиловий та інші органічні розчинники. Найчастіше як екстрагент застосовують етанол — мало полярний розчинник, який при змішуванні з водою утворює суміші різного ступеня полярності, що дозволяє використовувати його для вибіркового екстрагування різних біологічно активних речовин. Крім етанолу, з мало полярних розчинників застосовують ацетон, пропанол, бутанол [59, 126, 133].

Оскільки комплекс діючих речовин листя шовковиці представлений в основному поліфенольними сполуками (в основному дубильними речовинами і флавоноїдами), необхідно вибрати і експериментально обґрунтувати розчинник, який був би селективний та однаково повно вилучав з сировини дані групи БАР та був придатний для виготовлення настойки. До розчинників дубильних речовин та подібних їм груп сполук фенольного характеру відносяться вода, ацетон, етиловий спирт, етиловий ефір та їх суміші, етилацетат, піридин. До можливих екстрагентів суми флавоноїдів відносяться етиловий ефір, ацетон, етиловий спирт, етилацетат. Окрім природи екстрагента важливими показниками є діелектрична проникність, в’язкість, температура кипіння, розчинність у воді та інші чинники [11, 51, 145].

Зважаючи на усі, вище вказані умови, при виборі екстрагента діючих речовин з листя шовковиці, ми зупинилися на воді, ацетоні, етилацетаті та спирті етиловому різних концентрацій: 40 %, 50 %, 60 %, 70 %, 96 %.

Теоретичне і експериментальне обґрунтування вибору виду розчинника дозволить нам визначитись із оптимальним видом рідкої лікарської форми, яка забезпечить необхідну біологічну доступність і вилучення великої стабільної кількості біологічно активних речовин.

Екстрагування листя шовковиці різними розчинниками проводили за однакових умов (листя шовковиці, класичне співвідношення сировина-екстрагент 1:10) згідно технології: розраховану і зважену кількість сировини поміщали в лабораторний мацераційний бак, заливали певним екстрагентом і настоювали при температурі 15 – 20 °С, періодично перемішуючи. Настоювали протягом 7 діб. Після цього витяжку зливали, залишок віджимали, віджату сировину промивали невеликою кількістю екстрагента, знову віджимали, віджату витяжку додавали до вже злитої і потім об’єднану витяжку доводили екстрагентом до необхідного об’єму. Далі отриману витяжку з листя шовковиці відстоювали протягом 72 годин при температурі (8±2) ^оС з метою усунення баластних речовин. Після цього відстояну витяжку фільтрували через бязь.

У одержаних різними екстрагентами витягах ми визначали наступні показники: масова частка екстрактивних речовин, дубильних речовин та суми флавоноїдів у перерахунку на рутин. Дослідження були проведені за методиками, наведеними у розділі 2. Результати вищезазначених показників наведені у табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Порівняльна характеристика кількісного вмісту екстрактивних речовин, дубильних речовин та флавоноїдів (%) у витягах шовковиці, одержаних екстрагуванням різними розчинниками

Вид екстрагенту	Вміст
	Екстрактивних речовин, %	Дубильних речовин, %	Флавоноїдів, %
Вода	4,85±0,05	2,03±0,21	0,12±0,04
Ацетон	2,17±0,02	0,98±0,02	0,08±0,02

Продовження табл. 4.10

Етилацетат	2,48±0,83	0,57±0,05	0,15±0,03
Спирт етиловий 40 %	8,07±1,63	3,26±0,59	0,31±0,12
Спирт етиловий 50 %	5,28±0,96	1,89±0,47	0,13±0,74
Спирт етиловий 60 %	6,88±0,51	1,75±0,21	0,14±0,10
Спирт етиловий 70 %	8,33±0,06	2,58±0,02	0,19±0,01
Спирт етиловий 96 %	1,95±0,51	0,87±0,08	0,07±0,07

Як свідчать результати експериментального визначення, які наведені в табл. 4.10 і на рис. 4.1, максимальна кількість екстрактивних (8,07 % та 8,33 %), дубильних речовин (3,26 % та 2,58 %), та флавоноїдів (0,31% та 0,19 %) при одержанні рослинних витяжок екстрагується 40 % спиртом етиловим та 70 % спиртом етиловим відповідно. Враховуючи проведені дослідження, ми однозначно визначились із видом лікарської форми – настойка, яка дозволить вилучати достатню і стабільну кількість БАР. Крім того, настойка, як лікарська форма, є досить простою у виготовленні, зручною для вживання хворими, недорогою.

Щодо порівняння екстрагування вище вказаних сполук спирто – водною сумішшю, то чітка динаміка із зростом концентрації спирту вилучення їх не спостерігається . 40 % спирт екстрагує 0,31 % флавоноїдів, 3,26 % дубильних і 8,07 % екстрактивних речовин. 50 % – 0,13 % флавоноїдів, 1,89 % дубильних і 3,28 % екстрактивних речовин. 60 % спирт екстрагує 0,14 % флавоноїдів, 1,75 % дубильних і 4,88 % екстрактивних речовин. 70 % спирт екстрагує 0,19 % флавоноїдів, 2,58 % дубильних і 8,33 % екстрактивних речовин. 96 % спирт етиловий, вилучає найменшу кількість флавоноїдів, дубильних і екстрактивних речовин (0,07 %, 0,87 % і 1,95 % відповідно). З підвищенням виходу екстрактивних речовин у всіх випадках спостерігається також і підвищення концентрації флавоноїдів та дубильних речовин.

Рис. 4.1. Результати кількісного визначення екстрактивних, дубильних речовин та суми флавоноїдів у витягах листя шовковиці в залежності від типу розчинника.

Таким чином, враховуючи динаміку вилучення діючих речовин з рослинної сировини, в результаті експерименту нами встановлено, що бажаними екстрагентами, які можна рекомендувати для використання при одержанні витягів листя шовковиці є 40 % та 70 % етиловий спирт.

4.3. Дослідження процесу екстрагування біологічно активних речовин з листя шовковиці

Беручи до уваги те, що витяги листя шовковиці на 40 % етиловому спирті та на 70 % етиловому спирті містили найбільшу кількість екстрактивних речовин, ми поставили перед собою завдання дослідити різноманітні фактори впливу на процес екстрагування листя шовковиці з метою збільшення максимального вилучення екстрактивних та діючих речовин з сировини при мінімальних затратах екстрагента і часу на екстрагування.

4.3.1. Вивчення впливу ступеня подрібнення листя на вихід екстрактивних речовин

Аналіз процесів екстракції засвідчує, що процес екстрагування залежить від багатьох чинників, одним із яких є ступінь подрібнення сировини.

Ступінь подрібнення – один із важливих факторів, що впливає на швидкість дифузії, коефіцієнти поглинання та набухання сировини, відповідно і на швидкість і повноту вилучення біологічно активних сполук і в кінцевому результаті на якість лікарського препарату.

Поверхня розділення фаз «тверда лікарська сировина — рідина» залежить від ступеня здрібнення сировини і буде тим більшою, чим менші розміри частинок. Однак із практики відомо, що при надмірному подрібненні сировина може злежуватись, а вміст слизистих речовин призводить до ослизнення, внаслідок чого крізь такі маси екстрагент проходитиме дуже погано. При надто тонкому здрібненні різко збільшується кількість розірваних клітин, що стає причиною вимивання супутніх речовин, які забруднюють витяжки [21, 55].

У зв’язку з цим нами були проведені дослідження, спрямовані на вивчення впливу ступеня подрібнення листя шовковиці на вихід екстрактивних та діючих речовин з метою обґрунтування раціонального складу і технології лікарського препарату – настойки листя шовковиці.

Попередньо було приготовлено експериментальні зразки настойок листя шовковиці, для яких використали сировину з різним ступенем подрібнення. Перша серія була виготовлена із не подрібненої сировини (серія № 1). Наступні – 3 серії – були отримані із подрібненої сировини на лабораторній траворізці з подальшим просіюванням через набір лабораторних сит (№ 1, № 2, № 3, № 4, № 5), що наведений у ДФУ, п. 2.9.12. Серії отримані шляхом об’єднання відсіву сита № 1, № 2 – серія № 2, відсіву сита № 3, № 4 – серія № 3 та відсіву і просіву сита № 5 – серія № 4. Розміри трьох отриманих серій листя шовковиці становили 0-2 мм (серія № 2), 3- 4 мм (серія № 3), 5 та більше мм (серія № 4).

Приготування лабораторних зразків настойок проводили методом мацерації за наступною технологією: розраховану і зважену кількість сировини поміщали в лабораторний мацераційний бак, заливали екстрагентом і настоювали при температурі 15 – 20 °С, періодично перемішуючи. Настоювали протягом 7 діб. Після цього витяжку зливали, залишок віджимали, віджату сировину промивали невеликою кількістю екстрагента, знову віджимали, віджату витяжку додавали до вже злитої і потім об’єднану витяжку доводили екстрагентом до необхідного об’єму. Далі отриману витяжку з листя шовковиці відстоювали протягом 72 годин при температурі (8±2) ^оС з метою усунення баластних речовин. Після цього відстояну витяжку фільтрували через бязь.

Екстрагування усіх серій лабораторних зразків проводилося за однакових умов: з однаковим співвідношенням сировина - екстрагент (1:10), в якості екстрагенту були використані спирт 70 % та 40 %. Результати проведених досліджень представлені у табл. 4.11. Наведені дані є середніми з п’яти визначень.

Отримані експериментальні дані свідчать про незначний вплив ступеня подрібнення для даної сировини на процес екстракції діючих речовин. Розбіжність у отриманих результатах зразків настойки шовковиці при виході екстрактивних речовин складає 0,05±0,01 %, дубильних речовин – 0,05±0,02 %, флавоноїдів – 0,03±0,01 %. Динаміка збережена. До того ж, висушене листя шовковиці досить крихке, легко довільно подрібнюється при завантаженні до екстрактора і не потребує спеціальних засобів для подрібнення. Тому для раціоналізації лабораторних досліджень в подальшому ми використовували неподрібнену сировину. Даний факт дозволяє значно знизити витрати на процес промислового виробництва настойки листя шовковиці шляхом зменшення витрат електроенергії на подрібнення, виключення з нього обладнання для подрібнення сировини і скорочення часу технологічного процесу.

Таблиця 4.11

Залежність виходу екстрактивних, дубильних речовин та суми флавоноїдів від ступеня подрібнення листя шовковиці

Діаметр частин, мм	Вміст в настойці шовковиці, %
	Екстрактивних речовин в перерахунку на суху сировину		Дубильних речовин		Флавоноїдів
	Спирт етиловий		Спирт етиловий		Спирт етиловий
	40 %	70 %	40 %	70 %	40 %	70 %
Не подрібнена сировина	8,00±0,62	8,08±0,31	3,61±0,02	2,52±0,04	0,30±0,01	0,19±0,06
≥ 5	8,05±0,57	8,02±0,25	3,62±0,01	2,51±0,21	0,27±0,02	0,18±0,32
3- 4	8,02±0,40	7,92±0,23	3,68±0,01	2,43±0,07	0,26±0,02	0,16±0,07
0- 2	6,63±0,02	6,01±0,03	3,54±0,03	2,42±0,03	0,17±0,02	0,16±0,02