10.Роль доктринального тлумачення у кримінальному праві України.

Доктринальне (наукове) тлумачення — це роз’яснення чинного кримінального законодавства фахівцями у галузі кримінального права, котре дається у підручниках, монографіях, статтях, лекціях, виступах наукових і практичних працівників на науково-практичних конференціях тощо. Доктринальне тлумачення не має обов’язкової сили, але відіграє велику роль у розвитку науки кримінального права, при підготовці нових законів та застосуванні закону про кримінальну відповідальність у слідчій та судовій практиці.

Наукове (доктринальне) тлумачення - це тлумачення закону, що дається науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками Це тлумачення не має обов'язкової сили, але відіграє помітну роль у розвитку науки кримінального права, враховується при підготовці нових законів про кримінальну відповідальність, допомагає практиці в правильному застосуванні таких законів.

11. Казуальне тлумачення кримінального закону.

Казуальне тлумачення норм права - це офіційне роз'яснення норм права, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно здійснюється. Зазначений вид тлумачення норм права обумовлений конкретним випадком (казусом) і його мета - правильне вирішення конкретної справи, яка вже має місце. Наприклад, вирок суду, в якому обґрунтовується вид і міра покарання за вчинений злочин.

Але в деяких випадках офіційне казуальне роз'яснення, яке є обов'язковим при розгляді справи, може бути взірцем при вирішенні інших подібних справ. Так, наприклад, офіційне казуальне тлумачення норм права Вищими спеціалізованими судами значною мірою впливає на судову практику. Завдяки діяльності цієї судової інстанції координується практика роботи нижчестоящих судів у напряму одноманітного вирішення справ щодо подібних випадків. При цьому неможливо механічно розповсюджувати казуальне роз'яснення на інші однорідні справи, оскільки кожна з них має індивідуальні особливості.

Таким чином, казуальне тлумачення норм права розповсюджує свою дію тільки на конкретну ситуацію, хоча і може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ. Казуальне тлумачення норм права поділяється на різновиди:

- судове тлумачення норм права здійснюють судові органи під час розгляду конкретних справ, воно знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях по цих справах. Тобто прикладом судового тлумачення є будь-яке судове рішення чи вирок в якому встановлюються права та обов'язки сторін1;

- адміністративне тлумачення норм права здійснюють міністерства, служби, місцева державна адміністрація. Наприклад, наказ міністра у зв'язку з розглядом конкретної скарги.

Найчастіше акт казуального тлумачення є складовою частиною правозастосовного акта, яким вирішується конкретна юридична справа.

12.Законодавча техніка і лінгвітчне тлумачення кримінального закону.

законодавча техніка - це сукупність правил і прийомів, які стосуються підготовки, формулювання та опублікуванню законів. Дійсно, тільки вміння користуватися цими правилами і прийомами дозволяє створити якісний акт

Перш за все, юридична техніка - це, по суті, ділові звичаї, що склалися в різних країнах в ході правотворчих процесів. Вони можуть бути закріплені у спеціальному нормативному акті, але можуть діяти і на основі сформованих звичаїв.

Юридична техніка охоплює питання побудови актів (преамбули, розділи, глави, статті), визначення термінів, використання формулювань (чіткість, однозначність, грамотність ). Але юридична техніка - це не тільки прийоми підготовки нормативно-правових актів (логічні, граматичні, структурні і т.п.). Це ще й оцінка акту з позиції висловлювання соціального замовлення, відсутність пробілів, неприпустимість внутрішніх і зовнішніх протиріч, наявності компромісів і т.п..

Реальна правотворчість - і теорія права всіляко прагне описати, пояснити як стан правової системи, так і шляхи її вдосконалення. Одним з таких шляхів є «озброєння» законодавців могутньої юридичною технікою.  Юридичній мові також приділяється велика увага в теоретико-правових роздумах. Юридична мова вимагає однозначності використовуються в конкретному акті граматичних форм, смислової одноманітності. Необхідно підкреслити, що юридична мова динамічна, збагачується часом за рахунок іноземних термінів, як правило, на етапах соціальних, економічних реформ. Для юридичної мови характерним є законодавче закріплення смислового значення того чи іншого поняття. Юридична особа, позбавлення волі, кредитор і т.п. - Усе це чіткі, визначені законом поняття, які й дають у нормативно-правових актах. Найчастіше юридична наука використовує терміни, поняття, почерпнуті з інших областей знання, модифікує їх.

Лінгвістичне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми шляхом етимологічного або синтаксичного аналізу її тексту, а також з’ясування значення і змісту слів, термінів, понять, застосованих в законі про кримінальну відповідальність. Так, для того, щоб визнати особу неосудною, потрібно встановити, що вона окрім наявності певного психічного захворювання не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними (у ст. 19 КК використовується роз’єднувальний сполучник “або”).