- •1. Основні підходи до визначення джерела кримінального права.
- •2. Конституція як джерело кримінального права.
- •3.Міжнародні нормативні-правові акти як джерело кримінального права.
- •4. Рішення Конституційного Суду України як джерело кримінального права.
- •6. Практика Верховного Суду як джерело кримінального права
- •7. Рішення Європейського Суду з прав людини, як джерело кримінального права.
- •8.Особливості тлумачення норм з бланкетними диспозиціями.
- •9.Оцінюючі ознаки у кримінальному праві
- •11. Казуальне тлумачення кримінального закону.
- •12.Законодавча техніка і лінгвітчне тлумачення кримінального закону.
- •10.Роль доктринального тлумачення у кримінальному праві України.
- •13.Кваліфікація злочинів і кримінально-правова кваліфікація: піввідношення понять.
- •14.Особливості побудови формули кваліфікації.
- •15.Стадії та етапи кваліфікації злочинів.
- •16.Поняття та види неправильної кваліфікації.
- •17. Правила кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм.
- •18.Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •19 Примусові заходи кримінально-правового впливу
- •20.Заохочувальні заходи кримінально-правового впливу Заохочувальні заходи
- •21. Місце судимості у системі заходів кримінально-правового впливу .
- •22. Кримінальна відповідальність поняття , види , форми реалізації
- •25. Тілесні ушкодження поняття , види , ознаки
- •27 Способи вчинення зґвалтування
- •29Предмет злочинів проти власності
- •32 Особливості кваліфікації самовільного заняття земельної ділянки
- •38.Поняття службової особи у кримінальному праві України.
- •39. Особа, яка надає публічні послуги, як суб’єкт злочину.
- •40.Зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади: проблеми співвідношення.
- •41.Неправомірна вигода як предмет злочину.
- •Стаття 368. Одержання хабара
- •42. Провокація підкупу.
- •43. Проблеми реформування кримінально-процескального законодавства України в контексті Європецських стандартів.
- •44. Проблеми кодифікації кримінального законодавства країн континентальної Європи та імплементація норм міжнародного кримінального права в законодавство України
- •45.Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •46.Проблеми кримінального законодавства країн традиційно - формалізованої романо германської системи права та проблеми гармонізації з ним кримінального законодавства України.
18.Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
Чинне кримінальне законодавство України передбачає ряд заходів кримінадьно-правового впливу. Вони можуть застосовуватись як до особи, яка вчинила злочин, так і до особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, що не є злочином.
поняття заходів кримінально-правового впливу - розробляється наукою кримінального права. У юридичній літературі є різні точки зору з приводу визначення поняття заходів кримінально-правового впливу, в цілому вони зводяться до того, що заходи кримінально-правового впливу - це державні заходи реагування на вчинений злочин.
поняття заходів кримінально-правового впливу як узагальнюючий термін усіх кримінально-правових засобів має відображати не тільки один з його видів - покарання, але й інших заходів, які відмінні від покарань, а також інші заходи впливу , які є в арсеналі кримінального закону.
Вказані заходи - це передусім, але не завжди, кримінальне покарання. До заходів, що, як і покарання, обмежують права і свободи того, хто вчинив злочин, відносяться, наприклад, обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, примусові заходи виховного характеру, примусові заходи медичного характеру.
Щоправда, стосовно примусових заходів медичного і виховного характеру варто зробити застереження: вони можуть згадуватись у контексті розкриття змісту кримінальної відповідальності лише у випадку їх застосування на підставі обвинувального вироку суду. Наприклад, суд звільняє неповнолітнього від покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру (ст. 105 КК) або застосовує відповідний примусовий захід медичного характеру щодо особи, визнаної обмежено осудною (статті 20, 93, 94 КК).
У таких випадках зазначені заходи, не будучи пов'язаними із вчиненням злочину, виступають як альтернатива кримінальній відповідальності. Інакше кажучи, варто розмежовувати кримінально-правовий вплив на злочинця і здійснюваний поза кримінальною відповідальністю кримінально-правовий вплив за відсутності складу злочину.
Отже в узагальненому виді заходи кримінально-правового характеру можна визначити як передбачені КК України Загальною і Особливою частинамиē засоби впливу на поведінку особи яка вчинила кримінальне правопорушення ці засоби можуть бути і примусовими і заохочувальними які у свою чергу застосовуються у разі наявності суспільно корисних вчинків як пов’язаних із кримінальним правопорушенням так і не пов’язаних а лише зовні схожих на нього необхідна оборона крайня необхідність.
19 Примусові заходи кримінально-правового впливу
Заходи кримінально-правового впливу та кримінальна відповідальність КК України поняття «заходи кримінально-правового впливу» (чи «заходи кримінально-правового характеру») не застосовується. Водночас, вживаються такі термінологічні звороти, як «підставою кримінальної відповідальності є» (ч. 1 ст. 2), «притягнення до кримінальної відповідальності» (ч. 3 ст. 2, частини 1 і 3 ст. 10 та ін.), «звільнення від кримінальної відповідальності» (ч. 2 ст. 9 та ін.), «кримінальна відповідальність настає» (ст. 16), «особа піддягає кримінальній відповідальності» (ч. 2 ст. 17), «може наставати кримінальна відповідальність» (ч. 1 ст. 18), «не підлягає кримінальній відповідальності особа» (ч. 2 ст. 19, ч. 4 ст. 36 та ін.), «кримінальній відповідальності підлягають» (ст. 22), «стаття... Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність» (ч. 1 ст. 65) тощо.То що ж являє собою кримінальна відповідальність і чим вона відрізняється від покарання Та інших заходів кримінально-правового впливу? Кримінальна відповідальність – це один із видів юридичної відповідальності (поряд з адміністративною, дисциплінарною, цивільно-правовою тощо), що являє собою специфічні правовідносини між державою та правопорушником.
Ознаками кримінальної, як й іншої юридичної відповідальності публічного характеру, є: з одного боку – негативна реакція держави на правопорушення і на суб’єкта правопорушення, що являє собою легітимні заходи впливу; з другого – обов’язок правопорушника перетерпіти застосовані до нього заходи впливу (у даному випадку – примусові заходи кримінально-правового впливу).Якщо заходи впливу не є легітимними (наприклад, застосовуються тортури, взяття під варту без законних підстав, винесено завідомо неправосудний вирок), то й обов’язок їх перетерпіти не виникає, і невиконання цього обов’язку не може бути покараним.
