8.2. Класифікація демографічних прогнозів

8.2.1. По довжині прогнозного обрію

Першим критерієм класифікації демографічних прогнозів є довжина прогнозного обрію, чи тривалість прогнозного періоду. Звичайно розрізняють короткострокові (5— 10 років), середньострокові (25—30 років) і довгострокові демографічні прогнози. Ніж ширше прогнозний обрій, тим, за інших рівних умов, менш точними і надійними є прогнози. У нашій країні регулярно розроблялися коротко- і середньострокові демографічні прогнози, на підставі яких у радянські часи складалися п'ятилітні плани (короткострокові прогнози) і т.зв. основні напрямки соціально-економічного розвитку на 15—20 років (середньострокові прогнози).

Ці прогнози носили багато в чому кон'юнктурний характер і найчастіше були результатом своєрідного компромісу між інтересами різних груп. Наприклад, багато союзних республік були зацікавлені в більш високих значеннях прогнозної чисельності свого населення, оскільки від цього залежав обсяг соціальних трансфертів, що вони одержували від центра. У той же час центр, в особі Держплана СРСР, органа, що і розробляв демографічні прогнози, прагнув применшити цю чисельність, оскільки велика чисельність населення автоматичні означала погіршення ряду найважливіших макроекономічних параметрів (адже населення було в їхньому знаменнику).

В даний час у нашій країні демографічні прогнози регулярно розробляє і публікує Держкомстат РФ, а також деякі наукові організації (наприклад, Центр демографії й екології людини РАНЕЙ, Інститут соціально-політичних досліджень РАНЕЙ і деякі інші). Наприкінці цієї глави ми поговоримо про ці прогнози докладніше.

8.2.2. По цілям прогнозування

Другим найважливішим критерієм класифікації демографічних прогнозів є їхня мета. По цілям прогнозування всі демографічні прогнози поділяються на аналітичні, прогнози-застереження, нормативні прогнози і функціональні прогнози.

Аналітичної прогноз

Метою аналітичного прогнозу є дослідження сучасних тенденцій відтворення населення шляхом оцінки їхнього можливого впливу на майбутню чисельність і склад населення, а також на соціально-економічний розвиток у цілому. Інакше кажучи, для аналітичного прогнозу характерно не стільки прогнозування саме по собі, скільки вивчення реальної ситуації для виявлення в ній «болючих крапок», «проблемних ситуацій», збереження яких може так чи інакше вплинути на майбутню динаміку соціально-економічних, політичних і інших процесів, загострити вже існуючі чи привести до виникнення нових проблем і проблемних ситуацій.

Аналітичний прогноз звичайно виражається у виді оцінки параметрів майбутньої демографічної ситуації, що робиться на основі припущення про незмінність режиму відтворення чи населення тієї чи іншої його зміни. Аналітичний прогноз, як правило, є довгостроковим. При цьому, будучи сам по собі мало реалістичним і малоймовірної, аналітичний прогноз як би окреслює можливі і не вихідні за межі розумного рамки майбутніх змін чисельності і структури населення. У цьому плані аналітичний прогноз служить виробленню цілей соціально-економічної і, зокрема, демографічної, політики, покликаної попередити виникнення тих негативних наслідків і проблемних ситуацій, для виявлення можливості яких і здійснюється демографічний прогноз цього виду.

Прогноз-застереження

Різновидом аналітичного прогнозу є прогноз-застереження. Метою прогнозу-застереження є показ можливих несприятливих чи небезпечних наслідків сформованої демографічної ситуації, щоб уникнути яких необхідно прийняти відповідні міри. Одним з найвідоміших демографічних прогнозів-застережень, по суті, є сумно знаменитий закон народонаселення Т.Р. Мальтуса. Висуваючи свою тезу про те, що населення росте в геометричній прогресії (тобто экспоненциально), а засобу існування в арифметичній прогресії (тобто лінійно), Мальтус описував ті жахливі наслідки (убогість, епідемії, безладдя, війни і т.п. лиха), до яких, на його думку, ведуть швидкий ріст населення і перенаселення, що утвориться по цій причині. Із сучасних прогнозів-застережень, виконаних у дусі мальтузіанських традицій, найбільш відомі прогнози т.зв. Римського клуба, повні всіляких жахів, викликуваних, на думку авторів цих прогнозів, ростом населення, а також ростом споживання мінеральних і енергетичних ресурсів².

Протилежним прикладом прогнозу-попередження є розрахунки В.Н. Архангельського й А.Б. Синельникового про те, що збереження сучасних тенденцій народжуваності через історично короткий період часу приведе до повного зникнення російського народу як такого. Їхній розрахунок заснований на простому зіставленні актуальної (поточної) величини сумарного коефіцієнта народжуваності і того його значення, яких необхідно для підтримки хоча б простого відтворення населення.

В даний час сумарний коефіцієнт народжуваності дорівнює 1,176 дитини на одну жінку репродуктивного віку (дані за 1999 р.). Для забезпечення ж хоча б простого відтворення населення Росії в умовах низької смертності (при відсутності міграції, розуміється) необхідно, щоб сумарний коефіцієнт був дорівнює 2,13. Це означає, що через покоління, тобто, нагадаю, приблизно через 25 років, населення країни, при збереженні даного співвідношення незмінним, скоротиться приблизно на 45% (1,176 /2.13 = 0.55). І буде скорочуватися в цій же пропорції і надалі. У підсумку, як показують розрахунки цих авторів (утім, їх може проробити кожний), менш чим через 800 років останній росіянин поховає передостаннього.

Це, звичайно, крайність, притім крайність, доведена до абсурду, але стрімке зменшення чисельності населення Росії, що йде от уже майже 10 років (з осені 1992 р.), принесе із собою численні і вкрай неприємні наслідки, акцент на який і є дійсним прогнозом-застереженням.

Нормативний прогноз

Основною метою нормативного прогнозу є вироблення конкретних рекомендацій для досягнення деякого бажаного стану демографічних процесів.

При нормативному прогнозуванні формулюється ряд висловлень про бажані характеристики демографічної ситуації і демографічних процесів: бажана чисельність населення, предпочитает рівні народжуваності, смертності і т.д. Після чого намічаються міри, які необхідно почати, щоб досягти цих бажаних, йди нормативних, цільових параметрів.

Функціональний прогноз

Метою функціонального прогнозування є одержання прогнозної інформації про населення, необхідної для прийняття рішень в економічній, соціальній, політичній і іншій сферах діяльності державного і соціального керування⁴. Функціональний прогноз — це прогноз, службовець конкретним практичним цілям і задачам тих чи інших організацій, фірм, корпорацій, державних органів, навчальних закладів і т.п. Він являє собою визначення майбутніх чисельності і складу тих груп населення, родин і домогосподарств, що забезпечують функціонування, говорячи соціологічною мовою, соціальних інститутів, організацій і інших соціальних структур.

Функціональний демографічний прогноз — це прогноз возрастно-половой структури населення, трансформований чи яким-небудь іншим способом інкорпорований у рівняння, що пророкують майбутні пропозиція та попит для деяких специфічних цілей.

Editor's Introduction to Functional Population rejections //Readings in Population Research Methodology. Volume 5. Population Models, Projections and Estimates. Chicago, 1993. P. 18—19.

З функціональної точки зору, усіх людей, так чи інакше зв'язаних з діяльністю зазначених вище соціальних структур, можна підрозділити на ті, хто робить товари, послуги, цінності і т.п., заради яких виникла й існує дана соціальна структура, і тих, хто споживає ці товари, послуги і цінності. Відповідно виділяються два класи функціональних прогнозів: «прогнози пропозиції населення», чи «прогнози демографічної пропозиції», і «прогнози попиту на населення».

У першому випадку мова йде про прогнози чисельності і структури населення і його окремих возрастно-половых груп, що є як би результатом функціонування демографічної системи, тим, що вона «робить» і «пропонує» як свою «продукцію» іншим соціальним інститутам, як те діти, обличчя шкільного віку, обличчя в працездатному віці, літні і старі, родини і домогосподарства і т.п.

В другому випадку — про чисельність і склад населення, суб'єктів соціальної діяльності, виконавців соціальних ролей, необхідних для забезпечення функціонування тих чи інших соціальних інститутів, організацій, корпорацій і т.д.

І саме майбутня, прогнозна динаміка чисельності і складу тих і інших функціональних груп населення є предметом безпосереднього інтересу обличчя, що приймає рішення про стратегію і тактика діяльності перерахованих соціальних структур на найближчу і більш віддалену перспективу.

Прикладами функціональних прогнозів є:

• прогноз попиту на ті чи інші види товарів і послуг. Наприклад, оцінка майбутньої динаміки споживчого попиту на товари дитячого асортименту, що враховує прогнозні тенденції народжуваності. Чи прогноз товарів повсякденного попиту для літніх і старих, враховуючі тенденції старіння населення;

• електоральний прогноз. Визначення чисельності і складу виборців на перспективу, оцінка перспектив перемоги на виборах тієї чи іншої партії і т.п.;

• прогнозування чисельності і складу учнів на різних ступінях системи утворення. Оцінка, на цій основі, потребного кількості викладачів і матеріальної бази освітнього процесу. Прогноз освітньої структури населення;

• прогнозування чисельності і структури зайнятих. Оцінка їх професійно-кваліфікаційного й іншого складу. Прогноз можливого обсягу виробництва благ і послуг:

• прогнозування потреб у послугах охорони здоров'я на основі прогнозу чисельності і половозрастной структури населення, динаміки захворюваності. Визначення потребной чисельності медичного персоналу (по спеціальностях і рівням кваліфікації), а також необхідної матеріальної бази охорони здоров'я;

• прогноз динаміки чисельності пенсіонерів і клієнтів інших соціальних служб;

• визначення чисельності і складу обличчя, що можуть бути притягнуті в збройні сили.