Типологія статі людини

Найменування	Характеристичні ознаки
Генетична стать, чи генотип	Наявність у клітках XX (жіновий стать) чи XY (чоловіча стать) хромосом
Гонадный, чи щира СТАТЬ	Будівля полових залоз ( чияєчка яєчники)
Гаметный стать	Здатність полових залоз продуцировать чи сперматозоїди яйцеклітини
Гормональна стать	Функція полових залоз виробляти чоловічі (андрогени) чи жіночі (эстрогены) полові гормони
Морфологічний (соматический) внутрішня і зовнішня стать	Будівля внутрішніх репродуктивних органів і зовнішніх гениталий (генитальная зовнішність)
Аскриптивный, чи приписана, цивільна, паспортна стать	Генитальная зовнішність дитини при народженні
Стать виховання	Стать, у якому виховується дитина відповідно до його аскриптивным підлоги
Пубертатна стать	Особливості полового дозрівання, що включають у себе співвідношення вироблюваних эндрогенов і эстрогенов (пубертатний гормональний піп), вторинні полові ознаки, що формуються під впливом гормонів (пубертатна морфологія), і еротичні переживання (пубвртаптый еротизм}
Психічний піп, чи Полове самосоэнание	Самоідентифікація індивіда як чи чоловіка жінки
Гендер, чи соціальна стать	Полові ролі чи чоловіка жінки в сусстатььстві

Останнім часом виникла тенденція розрізняти т.зв. біологічну і соціальну підлогу. При цьому останній часто називають словом «гендер» (від англійського Gender), припускаючи під ним сукупність соціальних ролей, що чи чоловіка жінки грають у сусстатььстві. На противагу цьому «біологічний» підлогу називають просто «підлогою».

Стать досить «очевидний» ознака, хоча при його визначенні часом можуть виникати визначені труднощі. Однак поширеність таких проблемних ситуацій усе-таки вкрай мала. У більшості ж випадків людина досить легко визначає і власна стать і стать інших людей. У табл. 3.5 розкривається складність визначення підлоги людини як комплексного поняття.

На підставі ознаки підлоги будується найважливіша демографічна структура — полова структура (половою склад) населення.

3.4.2. Полова структура населення

Полова структура (половою склад) населення — розподіл населення на чоловіків і жінок. У демографії використовуються два різних способи представлення полової структури.

Перший — це просте визначення абсолютних численностей і часткою чоловіків і жінок у всім населенні й в окремих вікових групах.

Другим способом представлення полової структури є розрахунок т.зв. співвідношення підлог, тобто відносини чисельності чоловіків до чисельності жінок (чи навпаки) у всім населенні й в окремих вікових групах. Співвідношення підлог є одним з видів так званих структурних демографічних коефіцієнтів, чи коефіцієнтів класу Б, що вимірюють співвідношення різних частин населення.

Звичайне співвідношення підлог розраховують як число чоловіків, що приходяться на 100 чи 1000 жінок (чи, рідше, навпаки, число жінок, що приходяться на 100 чи 1000 чоловіків).

Полова структура населення залежить від сстатььної дії трьох факторів: від т.зв. вторинного співвідношення підлог (від співвідношення численностей хлопчиків і дівчинок серед народжених живими), від диференціальної смертності, тобто від розходжень смертності чоловіків і жінок у різних віках, і від полових (гендерных) розходжень в інтенсивності міграції.

Таблиця 3.6

Розподіл населення світу на чоловіків і жінок, середина 1998 р.

Страна или регион	Доля во всем населении (%)		Мужчин на 1000 женщин
	Мужчин	Женщин
Весь мир	50,4	49,6	1015
Развитые страны	48,6	51,4	947
Развивающиеся страны	50,8	49,2	1032
Наименее развитые страны	50,1	49,9	1004
Развивающиеся страны (без Китая)	50,5	49,5	1022
Африка	49,9	50,1	994
Азия	51,1	48,9	1045
Европа	48,3	51,7	933
Латинская Америка и Карибы	49,6	50,4	982
Северная Америка	49,3	50,7	972
Океания	50,1	49,9	1002
Россия	46,8	53,2	878
Китай	51,4	48,6	1059

Перший фактор (вторинне співвідношення підлог) є практично незмінним і однакової для всіх населений, так що вирішальна роль належить диференціальної смертності і гендерным розходженням в інтенсивності міграції, що залежать від дії соціально-економічних умов.

Різні країни світу, тому, мають різний розподіл населення на чоловіків і жінок, що визначається конкретними особливостями їхньої історії (табл. 3.6 і графік 3.3).

Картина, представлена на графіку 3.3, є ярчайшим відображенням трагічної історії нашої країни в XX в. Колосальні людські втрати, що понесла Росія в ході революцій, цивільної, Вітчизняної й іншої воєн, голоду 30-х і 40-х рр. минулого сторіччя, репресій і т.п., насамперед були втратами чоловічого населення. Це і викликало жахливі деформації полового складу населення Росії, що не мають аналогів у світі і від який країна не позбулася дотепер.