Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
polit.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
234.35 Кб
Скачать

11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія

Інтерес — форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв.

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи людей, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме: за суб'єктами (особисті, колективні, групові, суспільні); за нагальністю, важливістю: (першочергові, другорядні); за часовою ознакою (поточні; перспективні); за об'єктами (майнові, фінансові, інтелектуальні); за ступенем усвідомлення (дійсні; уявні) та ін.

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів. У ринковій економіці розрізняють:

- економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих цін і доходів;

- економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

За ек-ною ознакою виділяють такі ек-ні інтереси: муніципальні, регіональні, національні, обєднання держав, загальнолюдські (глобальні).

Існують різні способи впливу на інтереси: 1) позаекономічний примус; 2) економічний вплив на інтереси людини; 3) моральне і матеріальне заохочення трудової діяльності; 4) особиста свідомість, трудова активність, бажання підне­сення свого престижу на підприємстві чи суспільстві в цілому.

Способи взаємодії економічних інтересів:

- підпорядкування „другорядних" інтересів „головному";

- поєднання економічних інтересів через досягнення єд­ності усіх суб'єктів суспільства (об'єднання громадян країни через формування національної ідеї, національної свідомості тощо);

- компромісний варіант реалізації інтересів як спосіб усу­нення конфлікту інтересів (інколи компромісний варіант не задовольняє ні одну з сторін).

12Виробництво як процес суспільної праці

Суспільне вир-во є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського с-ва, розвитку всієї людської цивілізації.

Суспільне виробництво — це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Основні риси виробництва:

- завжди є суспільним виробництвом;

- має безперерв­ний характер розвитку, постійно повто­рюється, тобто відтворюється;

- у процесі виробництва виникають економічні відносини між людьми;

- є важливою складовою час­тиною тієї чи іншої соціаль­но-економічної с-ми.

Найважливішими елементами процесу вир-ва є праця, предмети праці, засоби праці.

Праця виступає як процес функціонування робочої сили.

Робоча сила – це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує в процесі праці.

Предмети праці – всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Виробництво завжди виступає як процес суспільної праці. Воно, починаючи з первіснообщинного суспільства здійснюється як сумісний суспільно-кооперативний процес з участю великої кількості людей.

В будь-якому суспільстві індивідуальні виробники ззовні виступають незалежними та ізольованими один від одного. Реально ж суб'єкти господарювання об'єднані взаємними зв'язками як виробники і споживачі щодо отримання знарядь праці, сировини, матеріалів та реалізації готової продукції. Вся ця система господарських зв'язків, що базується на суспільному поділі праці, відображає єдиний економічний організм під назвою суспільне виробництво. Окремий виробник, вирваний із цієї системи взаємозв'язку, не може бути «справжнім» виробником, що відповідає його економічній природі

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]