22. Власність: суть, види, форми і місце в економічній системі.

Власність-це сукупність відповідних виробничих відносин з приводу привласнення матер. благ.

Об’єкт-все, що можна привласнити. Суб’єкт-персоніфіковані носії власності. Внутр. структура власності: відносини належності, володіння, користування, розпорядження. Форма – стійка система ек. відносин і господарських зв’язків, що обумовлює відповідний спосіб поєднання робітника і засобів виробництва. Види: приватна, комунальна, державна.

Власність визначає: спосіб поєднання робочої сили та засобів виробництва; соціальну структуру суспільства, його поділ на класи; характер використання та споживання створеного в процесі виробництва продукту; специфіку обміну та розподілу створюваного продукту; мету виробництва та характер управління економічними процесами.

Юрид. зміст власності- це заг. умова вироб-ва, як вияв волі певного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності.

Ек. зміст власності-1.виробничі відносини між людьми в процесі вироб-ва та привласнення різних об’єктів.2. система вн. необхідних, стійких і визначальних соц..-ек. процесів і зв’язків, відносин між людьми відносно привласнення засобів вир-ва, роб. сили,сусп.. власності, тощо.

23. Правовий та економічний зміст власності

Економічний зміст власності полягає в тому, що:

Власність - вир-чі відносини між людьми, а не відношення людини до речі

Власність - результат соціальної спрямованості, а не окремої людини

Власність – відносини щодо присвоєння матеріальних благ: засобів вир-ва, предметів споживання і послуг

Першість у відносинах власності належить відносинам щодо присвоєння засобів вир-ва

За певних умов вир-ва відчужуватись від виробника можуть засоби вир-ва, тобто власність на них являє собою соціальну форму поєднання засобів вир-ва і робочої сили

Власність завжди виступає у конкретно історичній формі

Відносини власності виступають насамперед як право власності

Власність також має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект реалізується через право власності, а саме через правоволодіння, праворозпоряджання та правокористування.

Володіння – належність об’єкта власності певному суб’єктові.

Розпорядження – здійснення самим власним або делеговане ним іншому суб’єктові право прийняття управлінських рішень з приводу реалізації права власності.

Користування – означає процес вир-чого застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності.

Таким чином, власність характеризує діалектичний взаємозв΄язок економічних і юридичних відносин, у якому економічні відносини власності є первинними, а юридичні- вторинними, оскільки зумовлюються економічними відносинами.

24 Роздержавлення і приватизація власності.

Роздержавлення – це комплекс заходів, спрямованих на перетворення відносин власності, ліквідацію монополії держави на власність, формування багатоукладної економіки, посилення процесів її саморегулювання

Однією з основних форм роздержавлення власності у постсоціалістичних країнах є приватизація.

Приватизація – це перетворення державної (а також колективної) власності на приватну – індивідуальну чи групову.

Роздержавлення може супроводжуватись як зміною державної власності на недержавну, так і зміною лише форм використання державної власності.

Цілі роздержавлення та приватизації:

Ліквідація монополізму державної власності і створення конкурентного середовища

Зменшення частки державної власності в національній економіці

Забезпечення господарського ставлення о засобів виробництва

Активізація стимулу до праці

Формування багатоукладної, соціально орієнтованої економіки із сумісно-роздільним привласненням

Форми роздержавлення та приватизації:

акціонування державних підприємств

оренда майна

обмеження втручання держави в процес ціноутворення

скасування державного замовлення

відмова від надання підприємствам субсидій і гарантування кредитів

Способи приватизації: за рахунками громадян в ощадних банках, за приватизаційно-майнові сертифікати, за гроші.

Суб’єкти приватизації – усі громадяни України.

Об’єкти приватизації – усі види державної власності: майно державних підприємств, державний житловий фонд, державний земельний фонд.

Способи приватизації об'єктів:

- викуп об'єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об'єктів;

- викуп державного майна підприємства за альтернативним планом роздержавлення;

- викуп державного майна, зданого в оренду;

- продаж на аукціоні;

- продаж за некомерційним конкурсом;

- продаж за комерційним конкурсом;

- продаж з відстрочкою платежу;

- продаж акцій відкритих акціонерних товариств на аукціоні, на фондовій біржі, за конкурсом.

Форми приватизації: акціонування держ підприємств продаж певної частини акцій громадянам та їх об*єднанням; оренда майна громадянами та їхніми господарськими об*єднаннями.

Форми приватизації: купівля-продаж неподільних майнових комплексів за конкурсом або на аукціоні; викуп майна, зданого в оренду з викупом;ліквідація підпр з наступним продажем його майна.