1. Коротка передісторія створення навчального курсу.

2. Основні поняття навчального курсу.

3. Актуальність навчального курсу.

4. Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій з позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу. Об'єкт і предмет навчального курсу.

5. Методологія викладання і структура навчального курсу.

6. Методологія дослідження соціальних комунікацій.

7. Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими навчальними дисциплінами.

8. Специфіка викладання і вивчення навчального курсу.

9. Труднощі з визначенням терміна «соціальні комунікації».

10. Діапазон семантики терміна «соціальні комунікації».

11. Значення терміна «соціальні комунікації».

12. Визначення терміна «соціальні комунікації».

13. Витоки вивчення соціальних комунікацій з погляду соціолога.

14. Основи теорії соціальної комунікації.

15. Структура соціальних комунікацій.

16. Види соціальних комунікацій.

17. Методи досліджень соціальних комунікацій з позицій соціології.

18. Значення термінів «соціолінгвістика» і «соціолінгвістичний аспект».

19. Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід.

20. Основні методи соціолінгвістики.

21. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій.

22. Соціальні комунікації і соціолінгвістика.

23. Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика.

24. Значення термінів «психолінгвістика» і «психолінгвістичний аспект».

25. Психологія і лінгвістика: шляхи перетину.

26. Суть психолінгвістичного аналізу соціальних комунікацій.

27. Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або проблема помилкової міждисциплінарності.

28. Соціокультурні маркери політичного дискурсу України.

29. Соціокультурні маркери політичного дискурсу Польщі.

30. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

31. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних ЗМІ.

32. Особливості дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

33. Дослідження процесів навіювання.

34. Основи дослідження сугестії в мас-медіа.

35. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації.

36. Типи й види прийомів комунікатора.

37. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа.

38. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних.

39. Стан досліджень за методом аналалізу біографій.

40. Пошук психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

41. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів.

42. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи.

43. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації.

44. Кількість фрагментів тексту, в яких політик фіксує систему власних цінностей.

45. Кількість фрагментів тексту, в яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього).

46. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю.

47. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери політика, який дає інтерв'ю.

48. Визначення вікових особливостей політика, який дає інтерв'ю.

49. Визначення установок особи політика, який дає інтерв'ю.

50. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів.

51. Кількість вжитих визначених звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якістю-твердістю.

52. Психолінгвістичні одиниці емоційно маркованої лексики.

53. Психолінгвістичні ознаки в реченнях визначеної довжини і структури.

54. Психо- і соціолінгвістичні харакетристики фрагментів тексту, в яких відбиті політичні процеси.

55. Психо- і соціолінгвістичні харакетристики фрагментів тексту, в яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою.

56. Психо- і соціолінгвістичні харакетристики фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика

57. Особливості пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

58. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства.

59. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа».

60. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства.

61. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів.

62. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту.

63. Структура журналістського тексту.

64. Чоловічі та жіночі тексти журналістів.

65. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень.

66. Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації.

67. Синтетична модель Т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами.

68. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).

69. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів.

70. Розмежування понять «синдром» і «симптом» у дослідженні процесів експлікації синдрому зради в українській політиці.

71. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці.

72. Хід дослідження висвітлення в ЗМІ політичних зрад.

73. Мовленнєва експлікація мас-медийного профілю Олександра Коцюби.

74. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя.

75. Основні маркери мовленнєвої експлікації політичного зрадника Євгена Марчука.

76. Мовленнєві маркери політичної зради політика Юлії Тимошенко.

77. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради Олександра Лавриновича.

78. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола.

79. Мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза.

80. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа.

81. Теорія ноосфери В.І. Вернадського й етногенезу Л.Н. Гумільова як джерело утворення теорії нооцентризму.

82. Апологетика і критика «нооцентрично орієнтованих» ідей.

83. Аналогії І. Канта як джерело нооцентризму.

84. Постулати нооцентризму.

85. Застереження нооцентризму.

Бібліографічний список До розділів 1-5.

1. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. - М., 1988. - С. 315.

2. Аутвейт У. Реализм и социальная наука // Социо-Логос. – Вып. 1. - 1991.

3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М., 1979.

4. Бурдье П. Социология политики. - М., 1993.

5. Бхаскар Р. Общества // Социо-Логос. - Вып. 1. - 1991.

6. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960.

7. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л.: Гидрометеоиздат, 1978.

8. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989.

9. Дюркгейм Э. Метод социологии. - К.-Х., 1899.

10. Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика. - М.: Изд-во Московского университета, 1995.

11. Информационная система // [Электронный ресурс] http://www.finam.ru/ dictionary/wordf0027B00014/default.asp?n=2

12. Исаев М.И. Исторические типы общности людей и язык // Онтология языка как общественного явления. - М., 1983.

13. Капустин Б.Г. Неомарксистская социология: поворот или кризис? // Социологические исследования. - 1986. - № 3.

14. Карасик В.И. Статус лица в значении слова. - Волгоград, 1989.

15. Картотека // Словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1990. – С. 223.

16. Квіт С.М. Масові комунікації: Підручник. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 156 с.

17. Коммуникативистика // [Электронный ресурс] http://www.finam.ru/ dictionary/wordf0171D00014/default.asp?n=1

18. Коммуникативные способности // Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 59-60.

19. Коммуникация // Философский словарь. – М.: Политиздат, 1986.

20. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики (Предварительный эскиз) // Социо-Логос. - Вып.1. - 1991.

21. Корш К. Марксизм и философия. - М., 1923.

22. Котов Р.Г. Деловое общение и язык // Лингвистическая прагматика и общение с ЭВМ. - М., 1989.

23. Кочанов Ю.Л. Резервы и тупики марксистской социологии: целостность и тоталицизм // Социо-Логос. - Вып. 1. - 1991.

24. Краткий словарь по социологии // Под. ред. Д.М. Гвишиани, Н.И. Лапина / Сост. Э. М. Коржева. Н Ф. Наумова. - М.: Политиздат, 1988.

25. Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социолингвистические исследования. - М., 1976.

26. Кузьмин В.П. Системный подход в современном научном познании // Вопросы философии. - 1980. - № 1.

27. Курс лекций по социологии // [Електронний ресурс] http://www.univer.omsk.su/

28. Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983.

29. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М., 1965.

30. Леонтьев А.А. Объект и предмет психолингвистики и ее отношение к другим наукам о речевой деятельности // Теория речевой деятельности. -М., 1968.

31. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.

32. Леонтьев А.А. Основы теории речевой деятельности. - М., 1974.

33. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975.

34. Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. - М.: Мысль, 1993.

35. Мертон Р.К. Явные и латентные функции // Структурно-функциональный анализ в социологии. - Вып. 1. - 1968.

36. Наказ ВАК України від 14 грудня 2007 року за № 867 (Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.12.2007 за № 1398/14665 ) «Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань».

37. Новая технократическая волна на Западе. - М., 1986.

38. Неомарксизм и проблемы социологии культуры. - М., 1980.

39. Павлов И.П. Полн. собр. соч. - Т. III. - Кн. 2. – М.-Л., 1951.

40. Парсонс Т. О структуре социального действия. – М.: Академический проект, 2000.

41. Різун В.В. Природа й структура комунікативного процесу // Наукові записки Інституту журналістики. – 2001. - Т. 2. – С. 17-37.

42. Скиннер Б. Ф. Технология поведения / Пер. с англ. А. Гараджи // Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В.И. Добренькова. – М.: МГУ, 1994.

43. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации. – С.-Пб., 2002.

44. Сорокин Ю.А., Тарасов Е.Ф., Шахнарович A.M. Теоретические и прикладные проблемы речевого общения. - М., 1979.

45. Социальные коммуникации // [Электронный ресурс] http://referats.5-ka.ru/72/17448/1.html

46. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник [авт.–сост. В. А. Ильганаева]. – Х. : КП «Городская типография», 2009. – С. 310.

47. Тарасов Е.Ф. Построение теории коммуникации // Теоретические и прикладные проблемы речевого общения. - М., 1979.

48. Тарасов Е.Ф. Речевое воздействие: достижения и перспективы исследования // Язык как средство идеологического воздействия. - М., 1983.

49. Фарман И.П. Теория познания и философия культуры. - М., 1986.

50. Философия Гегеля: проблемы диалектики / Под ред. Т.И. Ойзермана, Н.В. Мотрошиловой. - М., 1987.

51. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация языка // Онтология языка как общественного явления. - М., 1983.

52. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы. - М., 1976.

53. Шибутани Т. Социальная психология. - М., 1969.

54. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974.

55. Austin J.L. How to do things with words. - Oxford, 1962.

56. Bazerman Ch. Discourse Analysis and Sjcial Construction //Annual Review of Applied Linguistics. -1990. - Vol. 11. - Cambr. Univ. Press.

57. Berger P. & Luckmann T. The Social Construction of Reality. Double-day. - N.Y.: Garden City, 1966

58. Elliot P. The Making of a Television Series // A Case Study in the Production of Culture. – London: Constable, 1972.

59. Goban-Klas T. Pablic relations. Czyli. Promocja. Reputacji. Poęcia, definicje, uwarunkuwania. – W.: Business Press, 1999. – 225 s.

60. Goban-Klas T. Media I komunokowanie masowe. Teorie i analizy prasy, radia, telewizji i Internetu. – Warszawa, 2006. – 339 c.

61. Fowler R.G. Linguistic Criticism. - Oxford Press Ltd, 1982.

62. Katz E., Lazarsfeld P. Personal Influence. – New York: Free Press, 1955.

63. Laswell H. The Structure and Function of Communication in Society // The Cmmunication of Ideas. – New York: Harper, 1948. – P. 32-51.

64. Lewin K. Channels of Group Life // Human Relations. – 1947. - № 1. – S. 143-153.

65. Maletzke G. Psychologie der Massenkommunikaton. – Hamburg: Hans Bredow Institute Verlag, 1963.

66. Moles A. Sociodynamique de la culture. – Paris: Mounton, 1967.

67. Schufz A. & Luckmann T. The Structures of the Life World. - Evanston, 1973.

68. Shannon C. A Mathematical Theory of Communication // Bell System Technological Journal. – 1948. - № 3-4. – P. 2.

69. Stephan W., Stephan C. Wywieranie wpływu przez grupy. Psychologia relacji: Przekład M. Kacmajor. – Gdansk: GWP, 1999. – 214 s.

70. Tcakhotine S.Le viol de foules par la propaganda politique. – Paris: Galimard, 1939.