6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі

Зважаючи на викладену проблему, був визначений об'єкт дослідження: політична «забарвленість» журналістів регіональних мас-медіа.

Предметом дослідження є психолінгвістичні особливості політичної «забарвленості» журналістів регіональних ЗМІ.

Генеральна гіпотеза: політична «забарвленість» журналістів регіональних мас-медіа має психолінгвістичні особливості, виражені такими ознаками:

1. синтаксис простої пропозиції як фіксація прагнення до зрозумілості для простого «політично неосвіченого» споживача інформації;

2. неприхована конотація як ознака небажання приховувати свою точку зору в «демократичному» політичному довкіллі;

3. кількість використання лексичних одиниць політичного формату як сигнал до солідаризування однодумців;

4. бравада винятковим правом користуватися публічним каналом інформації для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб'єкта.

Додаткова гіпотеза: політична «забарвленість» журналістів регіональних мас-медіа має інші психолінгвістичні особливості.

Контр-гіпотеза: політична «забарвленість» журналістів регіональних мас-медіа не має психолінгвістичних особливостей.

Методи дослідження: гіпотетико-дедуктивний, праксиметричний (або архівний метод, або аналіз продуктів діяльності), кількісно-якісний аналіз, порівняльний метод.

Методика дослідження складалася з таких процедур:

1. на базі аналізу існуючих наукових джерел була висунута гіпотеза, яку надалі доводили за допомогою дедуктивного методу; були вибрані два регіональні друковані періодичні видання: Криворізька загальноміська газета «Червоний гірник» (видається українською мовою в м. Кривому Розі тиражем 33 325 екземплярів, за станом на 22.01.2008 рік) і щотижнева суспільно-політична газета «Слово» (видається російською мовою тиражем 31 500 екземплярів, за станом на 01.02.2008 рік у м. Одеса);

2. у кожному друкованому періодичному виданні за основу для здійснення кількісно-якісного аналізу методом датчика випадкових чисел було відібрано 5 статтей політичного характеру (розповідь про діяльність політика або його партію) за період від 01 січня 2006 до 01 лютого 2008 року – період, упродовж якого до влади в Україні приходили два (!) прем'єр-міністри (В. Янукович і Ю. Тимошенко);

3. кількість статей, відібраних у двох виданнях, становила 10;

4. об'єм знаків (без урахування пропусків) в одній статті становив діапазон від 200 до 1300 одиниць;

5. найменша за об'ємом стаття мала 234 знаки; найбільша – 1300 знаків;

6. критерії кількісно-якісного аналізу були такими:

• кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядні члени речення: визначення, доповнення, додаток);

• кількість конотованих лексичних одиниць, які виступають у ролі характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу;

• кількість використаних лексичних одиниць політичного формату (тих, які позначають реалії політики, або такі, які можуть характеризувати політиків і політику);

• кількість мовних одиниць, які позначають хвастощі винятковим правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (сторінками періодичного друкарського видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб'єкта; мовною одиницею в даному випадку вважається фрагмент тексту, який присвячено популяризації певного політичного суб'єкта за допомогою використання журналістом «виняткового» права використання названого каналу інформації (площа газети); вимірюється така одиниця кількістю речень.

Отримані в аналізі результати та їхню інтерпретацію ми відобразили в табл. 1 і 2 (див.: Додаток А і Б).