- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
Додатки
Додаток А
Таблиця 1.
Результати аналізу наявності психолінгвістичних маркерів
ознак політичної «забарвленості»
журналістів газети «Червоний гірник» (м. Кривий Ріг)
-
№
п/п
Назва критерію
аналізу
Назва статті і кількість слів в анализированом фрагменті
Середній показник
(%)
А
40
речень;
672 слова
(кіл./%)
Би
53 речення;
1300 слів
(кіл./%)
У
24
речення;
408 слів
(кіл./%)
1.
Кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядні члени речення: визначення, доповнення, додаток) як фіксація прагнення до зрозумілості для простого «політично неорієнтованого» споживача інформації
16/40
6/11,3
13/54,2
35,2
2.
Кількість конотованих лексичних одиниць, які виступають у ролі характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу
18 од.
(28 слів)/
4,16
14 од.
(20 слів)/
1,53
5 од.
(5 слів)/
1,2
2,3
3.
Кількість використання лексичних одиниць політичного формату (тих, які позначають реалії політики, або такі, які можуть характеризувати політиків і політику)
24 од.
(74 слова)/
11
49 од.
(83 слова)/
6,38
12 од.
(17 слів)/
4,2
7,2
4.
Кількість мовних одиниць*, які позначають хвастощі (браваду) «винятковим» правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (сторінками періодичного друкарського видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб'єкта
6 од.
(19 речень)/
47,5
3 од.
(5 речень)/
5,6
4 од.
(5 речень)/
20,8
24,6
Прізвище автора статті
Володимир Скіданов
Сергій Соловйов
Сергій Соловйов
Примітки:
* – мовною одиницею в даному випадку вважається фрагмент тексту, який присвячений популяризації певного політичного суб'єкта за допомогою використання журналістом «виняткового» права користуватися каналом інформації (сторінками газети) для реалізації поставленої мети; вимірюється така мовна одиниця кількістю речень;
А – Скіданов В. Потенціал доброти // Червоний гірник. – 2007. – № 84–85. – 7 червня. – С. 1.
Би – Соловйов С. Депутаті – за однакові умови всім бізнесменам // Червоний гірник. – 2006. – № 186–187. – 23 листопад. – С. 1.
У – Соловйов С. Неофіційна зарплата – проблемна пенсія // Червоний гірник. – 2007. – № 72–73. – 17 травня. – С. 1.
Додаток Б
Таблиця 2.
Результати аналізу наявності психолінгвістичних маркерів
ознак політичної «забарвленості»
журналістів газети «Слово» (м. Одеса)
-
№
п/п
Назва критерію
аналізу
Назва статті та кількість слів в аналізованому фрагменті
Середній показник
(%)
А
23
речення;
520 слів
(кіл./%)
Би
19
речень
234 слова
(кіл./%)
У
53
речення;
848 слів
(кіл./%)
1.
Кількість простих речень (підмет + присудок; підмет + присудок + один, два або три другорядні члени речення: визначення, доповнення, додаток) як фіксація прагнення до зрозумілості для простого «політично неорієнтованого» споживача інформації
5/21,7
5/26,3
20/37,7
28,6
2.
Кількість конотованих лексичних одиниць, які виступають у ролі характеристики політичного фігуранта – героя інформаційного матеріалу
4 од.
(15 слів)/ 2,9
9 од.
(52 слова)/
22,2
7 од.
(22 слова)/
2,6
9,2
3.
Кількість використання лексичних одиниць політичного формату (тих, які позначають реалії політики, або такі, які можуть характеризувати політиків і політику)
55 од.
(121 слово)/
23,3
27 од.
( 50 слів)/
21,4
41 од.
(115 слів)/
13,6
19,4
4.
Кількість мовленнєвих одиниць*, які позначають хвастощі (браваду) «винятковим» правом журналіста користуватися публічним каналом інформації (сторінками періодичного друкованого видання) для формування позитивного або негативного іміджу певного політичного суб'єкта
10 од.
( 11 речень)/
47,8
12 од.
(12 речень)/
63,1
13 од.
(21 речення)/
39,6
50,2
Прізвище автора статті
Ігор Оніщенко
Сергій
Мілошевич
Віктор
Вепрік
Примітки:
* – мовленнєвою одиницею в даному випадку вважається фрагмент тексту, який присвячений популяризації певного політичного суб'єкта за допомогою використання журналістом «виняткового» права користуватися каналом інформації (сторінками газети) для реалізації поставленої мети; вимірюється така мовна одиниця кількістю речень;
А – Оніщенко І. Іван Васильевич таки сменил профессию // Слово. – 2006. – 11 августа. – С. 2.
Б – Милошевич С. Нельзя допустить, чтобы Ющенко стал вторым Горбачёвим! // Слово. – 2007. – 15 мая. – С. 1, 6.
У – Веприк В. Безграничнй заем... или очередной лохотрон на просторах Украины // Слово. – 2008. – 18 января. – С. 3.
