- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
5.5. Висновки
Результати нашого дослідження дозволяють сформулювати основні висновки.
1. Було висунуте припущення про те, що соціокультурні маркери політичного дискурсу в мас-медіа, зафіксовані при аналізі публікацій польського журналу «POLITYKA» й українського журналу «КОРЕСПОНДЕНТ», мають специфіку, яка виражена в таких п'яти характеристиках-критеріях:
аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн;
аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб'єктів політичного процесу;
розміщення критичних статей відомих журналістів, учених, політиків, що стосуються соціальної взаємодії політиків, поряд з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку;
повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу;
аналіз політичної, економічної ситуацій у країні з боку іноземних експертів. –
Висунуте припущення було доведене не повністю.
2. Окрім соціокультурних маркерів політичного дискурсу за п'ятьма передбачуваними критеріями (1–5), був зафіксований ще один критерій, а саме – критерій 6 «Аналіз політичної, економічної ситуацій у країні з боку іноземних ЗМІ».
Дослідження показало, що соціокультурні маркери політичного дискурсу, висвітлені в інформаційних матеріалах українського журналу «Кореспондент» (№ 46 за 2003 рік і № 46 за 2005 рік) і польського журналу «Polityka» (№ 15 і 16 за квітень 2002 року), мають свою специфіку.
Специфіка соціокультурних маркерів політичного дискурсу згаданих номерів журналів двох країн полягає в такому:
частотність використання соціокультурних маркерів політичного дискурсу залежить від таких чинників:
особливість культурних і політичних реалій періоду висвітлення інформації;
суб'єктивність редакційної колегії друкованого засобу масової
інформації (ЗМІ);
ступінь політичного, культурного, економічного соціального «визрівання» суспільства певної країни;
офіційна державна позиція щодо оцінки певних подій у країні видання журналів й у світі;
ступінь «відвертості» суспільства і ЗМІ, які працюють у ньому;
ступінь готовності до висвітлення в мас-медіа результатів критичного аналізу, представленого іноземними експертами і ЗМІ;
ступінь готовності до висвітлення негативних аспектів соціальних дій і соціальної взаємодії в національних ЗМІ з боку вітчизняних відомих журналістів, політиків, учених, діячів культури.
Додатки
Таблиця 1
Порівняльна таблиця показників частотності вживання
соціокультурних маркерів політичного дискурсу
в журналах «Кореспондент» (Україна) та «Polityka» (Польща)
№ п/п |
Критерії аналіза |
Кореспондент |
Polityka |
||
кількість |
% |
кількість |
% |
||
1. |
Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн |
14 |
21,2 |
34 |
49,3 |
2. |
Аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб’єктів політичного процесу |
14 |
21,2 |
6 |
8,7 |
3. |
Розміщення критичних статей відомих журналістів, учених, політиків щодо соціальної взаємодії політиків поруч з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку |
1 |
1.5 |
0 |
0 |
4. |
Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу |
17 |
25,7 |
27 |
39,1 |
5. |
Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів |
1 |
1,5 |
2 |
2.9 |
6. |
Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних ЗМІ |
19 |
28,7 |
0 |
0 |
7. |
ВСЬОГО: |
66 |
100 |
69 |
100 |
Примітки:
Критерій 1. Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн.
Критерій 2. Аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб’єктів політичного процесу.
Критерій 3. Розташування критичних статей відомих журналістів, учених, політиків щодо соціальної взаємодії політиків поруч з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку.
Критерій 4. Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу.
Критерій 5. Аналіз політичної, економічної ситуації в країні з боку різних іноземних експертів.
Критерій 6. Аналіз політичної, економічної ситуації в країні з боку іноземних ЗМІ.
