5.5. Висновки

Результати нашого дослідження дозволяють сформулювати основні висновки.

1. Було висунуте припущення про те, що соціокультурні маркери політичного дискурсу в мас-медіа, зафіксовані при аналізі публікацій польського журналу «POLITYKA» й українського журналу «КОРЕСПОНДЕНТ», мають специфіку, яка виражена в таких п'яти характеристиках-критеріях:

1. аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн;

2. аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб'єктів політичного процесу;

3. розміщення критичних статей відомих журналістів, учених, політиків, що стосуються соціальної взаємодії політиків, поряд з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку;

4. повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу;

5. аналіз політичної, економічної ситуацій у країні з боку іноземних експертів. –

Висунуте припущення було доведене не повністю.

2. Окрім соціокультурних маркерів політичного дискурсу за п'ятьма передбачуваними критеріями (1–5), був зафіксований ще один критерій, а саме – критерій 6 «Аналіз політичної, економічної ситуацій у країні з боку іноземних ЗМІ».

3. Дослідження показало, що соціокультурні маркери політичного дискурсу, висвітлені в інформаційних матеріалах українського журналу «Кореспондент» (№ 46 за 2003 рік і № 46 за 2005 рік) і польського журналу «Polityka» (№ 15 і 16 за квітень 2002 року), мають свою специфіку.

4. Специфіка соціокультурних маркерів політичного дискурсу згаданих номерів журналів двох країн полягає в такому:

   1. частотність використання соціокультурних маркерів політичного дискурсу залежить від таких чинників:

• особливість культурних і політичних реалій періоду висвітлення інформації;

• суб'єктивність редакційної колегії друкованого засобу масової

• інформації (ЗМІ);

2. ступінь політичного, культурного, економічного соціального «визрівання» суспільства певної країни;

3. офіційна державна позиція щодо оцінки певних подій у країні видання журналів й у світі;

4. ступінь «відвертості» суспільства і ЗМІ, які працюють у ньому;

5. ступінь готовності до висвітлення в мас-медіа результатів критичного аналізу, представленого іноземними експертами і ЗМІ;

6. ступінь готовності до висвітлення негативних аспектів соціальних дій і соціальної взаємодії в національних ЗМІ з боку вітчизняних відомих журналістів, політиків, учених, діячів культури.

Додатки

Таблиця 1

Порівняльна таблиця показників частотності вживання

соціокультурних маркерів політичного дискурсу

в журналах «Кореспондент» (Україна) та «Polityka» (Польща)

№ п/п	Критерії аналіза	Кореспондент		Polityka
		кількість	%	кількість	%
1.	Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн	14	21,2	34	49,3
2.	Аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб’єктів політичного процесу	14	21,2	6	8,7
3.	Розміщення критичних статей відомих журналістів, учених, політиків щодо соціальної взаємодії політиків поруч з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку	1	1.5	0	0
4.	Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу	17	25,7	27	39,1
5.	Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів	1	1,5	2	2.9
6.	Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних ЗМІ	19	28,7	0	0
7.	ВСЬОГО:	66	100	69	100

Примітки:

Критерій 1. Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн.

Критерій 2. Аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб’єктів політичного процесу.

Критерій 3. Розташування критичних статей відомих журналістів, учених, політиків щодо соціальної взаємодії політиків поруч з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку.

Критерій 4. Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу.

Критерій 5. Аналіз політичної, економічної ситуації в країні з боку різних іноземних експертів.

Критерій 6. Аналіз політичної, економічної ситуації в країні з боку іноземних ЗМІ.