
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
Пам'ятаючи про просту істину ("Все нове вже колись було"), під час викладу нашої концепції нооцентризму як методології ми обґрунтуємо ті відомі й тривіальні в нашому мисленні положення, на які спираємося. Робимо це з однією метою: не бути неосвіченими і не привласнювати собі "нове", про яке вже хтось знає у світі. Не бажаючи того, щоб давно існуючі наукові положення і принципи були спотворені малоосвіченим читачем, нагадаємо лише основні з них.
Вважаємо, що під час викладу концепції нам слід дотримуватися аналогій, запропонованих Іммануїлом Кантом.
1. Перша аналогія: "Під час зміни явищ субстанція залишається, і кількість її в природі не збільшується і не зменшується".
2. Друга аналогія: "Усі зміни здійснюються згідно із законом зв'язку причини й дії" [24, с. 152].
3. Третя аналогія: "Усі субстанції, оскільки вони можуть бути сприйняті в просторі як складники, перебувають у всебічній взаємодії".
Розуміємо, що аналогії І. Канта – це шлях до матеріалізму. Поки що залишаємося на цих принципах, оскільки не маємо нічого системнішого й того, що може доказово пояснити явища, які цікавлять нас у психолінгвістиці щодо нашої концепції нооцентризму як методології. Загалом, хочемо підкреслити, що стоїмо на позиціях критики як матеріалізму, так й ідеалізму. Але оскільки сама теорія ноосфери В.І. Вернадського побудована на теорії еволюції, яку ми, між іншим, також критикуємо, остільки побудовою концепції нооцентризму вимушені продовжувати традиції і підкорятися основним принципи і постулатам матеріалізму.
11.4. Постулати нооцентризму
На початку дослідження було поставлене завдання: запропонувати нову – нооцентричну методологію. Таку методологію можна формулювати тільки на базі антропоцентричного підходу до аналізу процесів породження і сприйняття мови в контексті двох тез: "Людина – центр психолінгвістичної події" і "Людина – система в системі Природи".
Зважаючи на положення антропоцентризму у психолінгвістиці, які були нами викладені ще в 1997 році на II Міжнародному симпозіумі «Людина: мова, культура, пізнання», пропонуємо основні постулати нооцентризму.
Опис устрою Всесвіту (Природи) придумано Розумом людини.
Згідно з цим Розум людини є частиною й одночасно центром Природи.
Людина є центром події, яка здійснюється навколо неї.
Об'єктом (центром) розумової діяльності людини є усвідомлення людиною своєї центральності (антропоцентризм) і системності стосовно як Природи, так і самої себе.
Людина є система в системі Природи.
Усе, що робить людина, усе, про що думає людина, усе, що здійснюється навколо людини, передусім спирається на джерельний егоїстичний мотив, який виражається принципом «Я – центр події, думки; навколо мене все існує; оцінюю я, і тому все повинно бути близьким до мене».
Спираючись на викладені постулати нооцентризму, ми можемо сміливо пропонувати основні постулати нової психолінгвістики. Тут ми розрізняємо дві групи постулатів, а саме: глобальні й локальні системні постулати.
Глобальні системні постулати
Людина є нооцентричною системою.
Нооцентрична система є частиною біосфери, тому функціонує за законами біосфери.
Така система пронизана егоїстичною самооцінкою діяльності людини.
Егоїстична мотивація керує психічною діяльністю людини, що яскраво виражається в мисленнєвій діяльності.
Системною частиною розумових операцій і дій є мовленнєва діяльність.
Мовленнєва діяльність вивчається за допомогою нооцентричного аналізу.
Локальні системні постулати
Основна одиниця нооцентричного аналізу (нової психолінгвістики) є операція.
Операція психічна, тобто пов'язана з діяльністю мозку.
Психічні операції (зокрема, мовленнєві) і розумові дії є частиною системи нооцентричної діяльності й оцінки людини.
Нооцентрична самооцінка є основною формою психічної операції людини.
Нооцентрична операція евристично-системна (кожного моменту система має змогу змінюватися при втручанні в її структуру випадкового впливу).
Операція як основна одиниця нооцентрического аналізу є джерелом для похідних одиниць аналізу. Такими похідними одиницями нооцентричного аналізу слід вважати: логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, висновок та інші), виражені звуком, поєднанням звуків, складом, словом, фіналіями слова (слів), словосполученнями, реченнями, абзацом, періодом, текстом, масивом текстів і семантично «забарвленими» егоїстичною установкою людини.
Егоїстична установка людини найчастіше підсвідома і виражається без претензій на істинність і досконалість, але в корені своєму така установка верифікується саме як егоїстична.
Егоїстична установка на сприйняття і розуміння світу спотворює оцінку і висновки, тому не можна розглядати розумову діяльність людини як об'єктивну.