Питання для самоперевірки засвоєних знань

1. У чому полягають проблеми досліджень за методом аналалізу біографій?

2. Що називають глибинним лейтмотивним інтерв’ю?

3. Як здійснюється пошук психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю?

4. Які критерії пошуку психолінгвістичних маркерів Ви знаєте? Перелічіть.

5. Яка структура й особливості аналізу тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика?

6. Яку кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика доцільно аналізувати? Доведіть свою думку.

7. З якою метою аналізуються фрагменти глибинного біографічного інтерв'ю політика, у яких він указує на особливість протікання і специфіки стадії власної соціалізації?

8. Для чого аналізувати показник кількості фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей?

9. У чому Ви вбачаєте доцільність дослідження фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність?

10. Завдяки яким психолінгвістичним маркерам можна визначити тип темпераменту політика, який дає інтерв'ю?

11. Як у соціо- та психолінгвістиці визначаються особливості емоційно-вольової сфери автора інтерв'ю?

12. Через які конкретні мовленнєві маркери Ви можете дізнатися про вплив вікових особливостей політика на його думку?

13. У яких складних реченнях легше визначити установки політика, який дає інтерв'ю?

Навчальні завдання

1. Визначте ступінь впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів.

2. За критерієм «Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м’якістю-твердістю» знайдіть кореляцію з чинником «тип темпераменту мовця».

3. Використовуючи результати дослідження якості одиниць емоційно маркованої лексики промови політика, дослідіть його готовність до агресії.

4. Використайте критерій «Кількість речень визначеної довжини і структури» як основний в описуванні мотива влади політика.

5. Відбиття політичних процесів постійно фіксується в промовах політиків. Знайдіть психолінгвістичні маркери подібного. Опишіть такі.

6. Визначте конретні мовленнєві одиниці в промовах політиків, що дозволяють оцінити рівень їхньої свідомості.

7. Опишіть психолінгвістичні особливості маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

Теми рефератів і дослідницькі теми

1. Політик і його психолінгвістичні маркери.

2. Соціолінгвістичні маркери вербальної агресії політиків.

3. Особливості біографічного лейтмотивного інтерв’ю.

4. Види інтерв’ю з політиком.

5. Методика інтерв’ю Ф. Знанецького.

6. Специфіка кількісно-якісного аналізу вербальної поведінки політика.

Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

1. Імпліцитний характер «важких новин» у телепросторі України.

2. Імідж н’юзмейкерів – імідж програми – імідж телеканалу.

3. Організаційні функції недостовірної інформації теленовин у провокації соціальних «вибухів».

Розділ 9

МАС-МЕДІА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

З ПОЗИЦІЙ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ Й ТЕОРІЇ КОМУНІКАЦІЇ

9.1. Значення вживаних термінів.

9.2. Історія вивчення проблеми.

9.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства.

9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії факторів «громадянське суспільство» та «мас-медіа».

9.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства.

9.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів.

9.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту.

9.8. Структура журналістського тексту.

9.9. Чоловічі й жіночі тексти журналістів.

9.10. Вплив ситуативних чинників на подавання журналістами текстів повідомлень.

9.11. Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації.

9.12. Синтетична модель Т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами.