
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
Список використаних джерел
Balawajder Marek, Kaczmarek Janusz, Osica Roman. Cena wladzy. – Warszawa, 2008. – 270 s.
Біографічний метод соціологічного дослідження // Соціологія: терміни, поняття, персоналії: За заг. ред. В. М. Пічі. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2002. – С. 24.
Вардомацкий А. П. Аксиобиографическая методика / А. П. Вардомацкий // Социс. – 1991. – № 7. – С. 80–84.
Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности / Е. И. Головаха, А. А. Кроник. – К. : Наукова думка, 1984. – С. 207.
Городяненко В. Г. Флоріан Знанецький (1882-1958). Концепція гуманістичного коефіцієнта / В. Г. Городяненко // Соціологія : підручник. – К. : Академія, 2002. – С. 34–35.
Жизненный путь личности: (Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования) / Л. В. Сохань, Е. Г.Злобина, В. А.Тихонович и др.; АН УССР. Ин-т философии. – К. : Наук. думка, 1987. – С. 279.
Журавлёв А.П. Звуки и буквы / А.П. Журавлёв. – М. : Просвещение, 1986.
Знанецький Флоріан Вітольд // Соціологія: терміни, поняття, персоналії : [за заг. ред. В. М. Пічі]. – К. : Каравела; Львів : Новий Світ–2000, 2002. – С. 136.
Знанецький Ф. Автобіографічний метод у соціології (Пер. Л. Скокової) / Ф. Знанецький // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6.
Резнік О. Біографічний метод дослідження політичних ідентитетів особистості в умовах становлення громадянського суспільства / О. Резнік // Соціальні виміри суспільства : зб. наук. праць молодих науковців. – Вип. 4. – К.: Стилос, 2001. – С. 95–104, а також див. : [Електроний ресурс]. – Режим доступу :
http://politicon.iatp.org.ua/tpgs/ reznik19.02.htm
Скокова Л. Г. Метод біографічний (метод біографічних документів) / Л. Г. Скокова // Соціологія: короткий енциклопедичний словник. – К. : Український центр духовної культури, 1998. – С. 313–314.
Скокова Л. Флоріан Знанецький: автобіографічний метод у соціології / Л. Г. Скокова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6.
Холод А. М. Основы психологии и педагогики / А. М. Холод. – Кривой Рог, 2006. – С. 63.
Додатки
Додаток А
Таблиця 1
Результати пошуку й опису
психолінгвістичних маркерів соціальної автоідентифікації
політика в глибинному лейтмотивному інтерв'ю
(на прикладі інтерв'ю з польським політиком Янушем Качмареком
[Marek Balawajder, Janusz Kaczmarek, Roman Osica. Cena wladzy. – Warszawa, 2008. – 270 s.]).
№ п/п |
Назва критерію аналізу |
К-ть випадків (шт.) / (%) |
Середнє арифме- тичне число (САЧ) |
Іллю-страція (1-2 фрагме-нта) |
Ознаки одиниць вимірювання |
||
Фрагмент тексту: |
|||||||
А (1080 слів) |
Б (1192 слова) |
У (992 слова) |
|||||
1. |
Кількість і частотність фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків):
|
5/ |
7/ |
9/ |
7/100 % |
|
|
2. |
Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків). |
0/ |
1/ |
1/ |
0,66/100 % |
|
|
3. |
Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків). |
15/ |
8/ |
6/ |
9,7/100% |
|
|
4. |
Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього) (за 100 % береться к-ть фрагментів, у яких політик висловлює і свою, і чужу думку) |
0/ |
0 |
2/ |
0,66/ 100 % |
|
|
5. |
Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю (за його продуктами діяльності: вчинками, що описуються ним в інтерв'ю; частотності використання в мові експресивної лексики; частотності використання структури простих або складних речень і наявності в них вставних конструкцій, інших елементів, що ускладнюють структуру вислову). |
З - 2/100 % |
0 |
З – 2/ 66,6 % Ф – 1/33,3 %
|
З – 1,33/ 80 % Ф – 0,33/ 20 %
Всього: 1,66/ 100 % |
|
Сангві-нічний, холе-ричний тип темпе-раменту |
6. |
Визначення особливостей емоційно-вольової сфери політика (за наявністю–відсутністю коротких і тривалих пауз між словами, реченнями і його частинами; за описами власної реакції на вчинки персонажів наративу політика) |
2 – витримка 25 % |
1 – витримка 12,5 % |
1 – витримка 12,5 %
|
1,33 – витримка; 16,6 % |
|
Сила волі, Наполегливість, самостійність, рішу-чість, витрим-ка, сміливість, муж-ність Усього: 8/100 %
|
7. |
Визначення вікових особливостей (за оцінками навколишніх людей і подій, що відбувалися; за лексикою) |
0/ |
0 |
0 |
0 |
|
|
8. |
Визначення установок особи політика (за оцінками політичних процесів і думками про моральність вчинків соратників і опонентів) (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків). . |
11/ |
3/ |
4/ |
6/100 % |
|
|
9. |
Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або фіксації комплексів (за сумнівами, переживаннями, прямими посиланнями, пов'язаними з власними хворобами) (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків) |
1/33,3 % |
1/33,3 % |
1/33,3 % |
3 / 100 % |
|
|
10. |
Кількість вживання певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якістю-твердістю (вимірюється за середнім показником наявності-відсутності одиниць у трьох уривках текстів об'ємом 1000 слів) |
В уривку йдеться про арешт Барбари Бліди
М'які: Zn’ 2/13,3 % Sc 5/33,3 % Sl' 4/26,6 % Sn’ 3/20 % Sm’ 1/6,6 % Всього м’як.: 15/100 %
Тверді: Prz+rz 45/71,4 % Tr 3/ 4,7 % Dr 1/ 1,6 % Dz 10/ 15,9 % Trz 2/ 3,2 % Rm 1/ 1,6 % Rt 1/ 1,6 % Всього твердий.: 63/100 % |
В уривку йдеться про смерть людини непрофесіона-лізму лікарів
М'які: Zn’ 5/ 19,2 % Sc 10/ 38,5 % Sl' 0 % Sn’ 2/ 7,7 % Sm’ 9/ 34,6 % Всього м’як.: 26/100 %
Тверді: Prz+rz 39/ 46,4 % Tr 16/ 19 % Dr 1/ 1,2 % Dz 14/ 16,6 % Trz 12/ 14,3 % Rm 2/ 2,4 % Rt 0 % Всього твердий.: 84/100 % |
В уривку йдеться про викликання з відпустки міністра Я. Качмарека і розмові з ним прем'єр-міністра Я. Качиньського
М'які:
Zn’ 2/ 22,2 % Sc 6/ 66,6 % Sl' 0 % Sn’ 1/ 11,1 % Sm’ 0 % Всього м’як.: 9/100 %
Тверді: Prz+rz 37/ 54,4 % Tr 8/ 11,8 % Dr 2/ 2,9 % Dz 11/ 16,2 % Trz 7/ 10,3 % Rm 3/ 4,4 % Rt 0 % Всього твердий.: 68/ 100 % |
Негативні теми (арешт, смерть, загроза відставки)
М'які:
Zn’ 3 / 18 % Sc 7 / 42,2 % Sl' 1,3/ 7,8 % Sn’ 2 / 12 % Sm’ 3,3/ 19,9 % Всього м’як.: 16,6/100 %
Тверді: Prz+rz 40,3/ 56,2% Tr 9 / 12,6 % Dr 1,3/ 1,8 % Dz 11,7/ 16,3 % Trz 7/ 9,8 % Rm 2 / 2,8 % Rt 0,33/ 0,46% Всього твердий.: 71,6/ 100 %
|
|
|
11. |
Кількість і якість одиниць емоційно маркірованої лексики, що вживаються (слів, словосполучень, єдності, фразеологізмів, зрощень, фразеологізмів, сталих одиниць фразеологізмів і суто фразеологізмів) (вимірюється за середнім показником наявності-відсутності одиниць у трьох відрізках текстів об'ємом 1000 слів) |
5/ |
2/ |
0 |
2,33/ 100 % |
|
|
12. |
Кількість речень визначеної довготи і структури (вимірюється за середнім показником наявності-відсутності одиниць у трьох відрізках текстів об'ємом 1000 слів) |
ПП - 16/29,1 % ПІП - 8/14,5 % ССП - 1/ 1,8 % СПП - 30/54,5 % БСП - 0
Всього: 55/100 % |
ПП - 16/22.8 % ПІП - 10/14,3 % ССП - 2/ 2,8 % СПП - 33/47,1 % БСП - 9/12,8 %
Всього: 70/100 % |
ПП - 23 / 38,4 % ПІП - 14 / 21,2% ССП - 0 % СПП - 25 / 37,9 % БСП - 4 / 6,0 %
Всього: 66 / 100 % |
ПП - 18,3/ 28,7 % ПІП-10,6/16,8 % ССП- 1/ 1,6 % СПП- 29,3/46,1 % БСП - 4,3/ 6,8 %
Всього: 63,6/100 % |
|
|
13. |
Кількість фрагментів тексту, у яких відбиті політичні процеси (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків) |
13/29,5 % |
14/31,8 % |
17/ 38,6 % |
44 / 100 % |
|
|
14. |
Кількість фрагментів, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків) |
0 |
0 |
3/100 % |
3/100 % |
|
|
15. |
Кількість фрагментів, у яких політик міркує про вищі зразки етичного й соціального в житті людей (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків). |
5/55,5 % |
2/22,2 % |
2/22,2 % |
9/100 % |
|
|
16. |
Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика (високий, середній, низький). Оцінюється з урахуванням тієї конкретної історичної, економічної, культурної і соціальної моделі суспільства, у якій здійснювалися події, що описуються політиком в інтерв'ю (за 100 % береться к-ть зафіксованих випадків) |
В-5 Ср- 0 Н- 0
|
В-3 Ср- 0 Н- 0
|
У – 2 Ср- 0 Н- 0
|
У – 3,33/100 % Ср – 0 Н - 0 |
|
|
Примітки: перший фрагмент А (1080 слів) – стор. 30–34 (або: 30, 31, 32, 33, 34);
другий фрагмент Б (1192 слова) – стор. 115–119 (або: 115, 116, 117, 118, 119);
третій фрагмент В (992 слова) – стор. 200–204 (або: 200, 201, 202, 203, 204).
Циклограма А
Кількість ужитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за м'якістю
(тема «Арешт Барбари Бліди»)
Циклограма Б
Кількість вжитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за м'якістю
(тема «Смерть людини з вини лікарів»)
Циклограма В
Кількість вжитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за м'якістю
(тема «Неприємна розмова міністра Я. Качмарека
з прем'єр-міністром Я. Качиньським»)
Циклограма Г
Кількість ужитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за твердістю
(тема «Арешт Барбари Бліди»)
Циклограма Д
Кількість ужитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за твердістю
(тема «Смерть людини з вини лікарів»)
Циклограма Е
Кількість ужитих певних
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за твердістю
(тема «Неприємна розмова міністра Я. Качмарека
з прем'єр-міністром Я. Качиньським»)
Циклограма Ж
Середня кількість ужитих
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за м'якістю
(за трьома темами «Арешт», «Смерть» і «Неприємна розмова»)
Циклограма З
Середня кількість ужитих
звуко- і буквосполучень і визначення їхніх
характеристик за твердістю
(за трьома фрагментами «Арешт», «Смерть» і «Неприємна розмова»)