
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
11. Одинадцятий критерій «Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики», що вживаються, і який ми фіксували за допомогою слів, словосполучень; фразеологічних єдностей і зрощень, фразеологічних сталих одиниць і фразеологізмів.
Ілюстраціями згаданих психолінгвістичних маркерів, що ідентифікують політиків у глибинному біографічному інтерв'ю, стали такі:
«...признатисяь у цьому публічно означало б показати себе як мальованого міністра» [10, с. 34];
«...міністр Зебро здійснював певного виду операцію, яку я назвав би підготовкою боєприпасів» [10, с. 34].
Результати фіксації соціальної самоідентифікації політика в глибинному біографічному інтерв'ю дозволили зафіксувати 100 % випадків в уривку, в якому йшлося про арешт Барбари Бліди, 0 % − в уривку про смерть людини внаслідок помилки лікарів. У третьому уривку нами також не було зафіксовано жодного випадку.
На наш погляд, подібне співвідношення свідчить про:
нечастотність фразеологізмів і одиниць, фразеологізмів, зрощень і окремих емоційно насичених слів;
неметафоричної мови політика Я. Качмарека;
чіткої кореляції між показниками частотності фразеологічно орієнтованих слів і словосполучень, з одного боку, та, з другого боку, показниками теми, що обговорюється в уривку інтерв'ю.
8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
12. Дванадцятий критерій «Кількість речень визначеної довжини і структури» фіксував п'ять таких типів речень за структурою: прості речення (ПР), прості ускладнені речення (ПУР), складносурядні речення (ССР), складпідрядні речення (СПР), безсполучникові складні речення (БСР).
Кількісні показники частотності вживання різних за структурою речень в глибинному інтерв'ю політика Я. Качмарека розподілилися так (див. табл. 1 далі):
Таблиця 1.
Показники вживання різних за довжиною і структурою речень
у 3 відібраних фрагментах глибинного автобіографічного інтерв'ю
політика Я. Качмарека
Критерій і тема уривка |
Арешт Барбари Бліди |
Смерть людини внаслідок непрофесіо-налізму лікарів |
Неприємна розмова |
Середній показник |
Кількість речень певної довжини та структури |
ПР - 16/29,1 %
ПУР - 8/14,5 %
ССР - 1/ 1,8 %
СПР - 30/54,5 %
БСР - 0 |
ПР - 16/22.8 %
ПУР - 10/14,3 %
ССР - 2/ 2,8 %
СПР - 33/47,1 %
БСР - 9/12,8 % |
ПР - 23 / 38,4 %
ПУР - 14 / 21,2%
ССР - 0 %
СПР - 25 / 37,9 %
БСР - 4 / 6,0 % |
ПР - 18,3/ 28,7 %
ПУР -10,6/16,8 %
ССР - 1/ 1,6 %
СПР - 29,3/46,1 %
БСР - 4,3/ 6,8 % |
Всього: |
55/100 % |
70/100 % |
66 / 100 % |
63,6/100 % |
Примітки:
ПР – просте речення;
ПУР – просте ускладнене речення;
ССР – складносурядне речення;
СПР – складнопідрядне речення;
БСР – безсполучникове складне речення.
Аналіз показників табл. 1 дозволяє відзначити такі особливості:
простих речень (ПР) у кожному з трьох уривків нами зафіксовано різну кількість: найменший показник (22,8 %) відповідає уривку з темою «Смерть людини з вини лікарів»; середнім показником – 29,1 % – відзначений уривок із темою «Арешт Барбари Бліди»; найбільший показник (38,4 %) представлений в уривку з темою «Неприємна розмова»;
кількість простих ускладнених речень у трьох уривках також різна: у двох уривках – «Арешт Барбари Бліди» і «Смерть з вини лікарів» – показники рівні (14,5 % і 14,3 %); проте в третьому уривку – «Неприємна розмова» – ми зафіксували показник 21,2 %, що на третину вище, порівняно з двома попередніми показниками;
незначна різниця відмічена і між показниками кількості використаних складносурядних синтаксичних конструкцій (пор.: уривок I – 1,8 %, уривок II – 2,8 % і уривок III – 0 %);
кількість використаних у трьох уривках складнопідрядних речень різниться і становить: уривок «Арешт Барбари Бліди» – 54,5 %, уривок «Смерть людини з вини лікарів» – 47,1 %, уривок «Неприємна розмова» – 37,9 %;
також різна і кількість вживання безсполучникових складних речень (пор.: уривок I – 0 %, уривок II – 12,8 %, уривок III – 6,0 %).
середні показники використаних речень за довжиною і структурою дозволяють фіксувати найвищу частотність складнопідрядних конструкцій (46,1%); високий показник частотності в простих реченнях – 28,7 % і в простих ускладнених реченнях (16,8 %); слід зазначити, що показник суми вжитих простих і простих ускладнених речень дорівнює 45,5 % (28,7 % + 16,8 %); найменшими показниками (1,6 % і 6,8 %) є відповідно показники використання складносурядних і безсполучникових складних речень.
Зафіксовані й описані вище особливості вживання речень у трьох відібраних уривках глибинного біографічного інтерв'ю політика Я. Качмарека дозволили нам сформулювати такі висновки:
в уривках найчастіше зустрічаються складнопідрядні речення, кількість яких наближається до половини всіх показників;
отже, майже кожне друге речення в уривках – це речення, що припускає наявність підлеглої частини, або тієї частини, яка пояснює головну (що містить основну думку речення);
подібна тенденція свідчить, на наш погляд, про те, що політик Я. Качмарек насправді виправдовується перед журналістами, прагне пояснити кожну свою думку;
як відомо, людина, яка виправдовується, має підстави для того: ми робимо висновок про причетність (можливо й винність) політика Я. Качмарека до негативу тих подій, про які його розпитували журналісти під час глибинного біографічного інтерв'ю.
8.17. - 8.18. Кількість фрагментів тексту, у яких відбиті політичні процеси