8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації

2. Другий критерій «Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації» ми можемо ілюструвати таким фрагментом тексту глибинного інтерв'ю:

««У зв'язку з цим, чи можу я повернутись у відпустку? І чи може міністерство мені купити квиток?» «Дуже швидко, − відповів міністр Бващак, − бажаю вдалої відпустки». Тоді я не звернув уваги, але зараз пригадую, що, виходячи, бачив у приймальні кабінету прем'єра пана міністра Влодзіміра Стасяка, або в подальшому міністра внутрішніх справ і адміністрації, а також Міхава Каміньськего» [10, с. 204].

Пояснення до фрагмента: особливість протікання і специфіка стадії власної соціалізації для політика Я. Качмарека в описуваний момент полягали в тому, що згаданий політик не зміг прийняти «виклик» хитрих і підступних політиків (Владзіміра Стасяка і Міхава Каміньськего), які плели інтриги навколо Я. Качмарека і, видно, влаштували пізніше його арешт, з дозволу прем'єр-міністра Я. Качиньського. Отже, психолінгвістичним маркером, який відповідає критерію 2, можна вважати визнання політика Я. Качмарека в тому, що в описуваний екстремальний для нього момент він не зміг усвідомити суть сумної змови, що відбувається навколо нього.

Другий критерій дав підставу зафіксувати рівну кількість випадків (по 50 %) у двох фрагментах глибинного інтерв'ю: у Б і В. Обидва фрагменти присвячені сумним подіям: фрагмент Б – смерті пацієнта в результаті професійної помилки лікарів, фрагмент В – напруженій розмові міністра Я. Качмарека з прем'єр-міністром Я. Качиньським, результатом якої став арешт першого.

Хоча не менш сумним за своїм настроєм є перший фрагмент А (арешт Барбари Бліди). Він не відмічений фіксацією стадії власної соціалізації політика Я. Качмарека. Звідси витікає, що зовсім не тема (сумна в нашому випадку) провокує використання маркерів власної соціалізації в глибинному інтерв'ю політика, а щось інше, інший чинник. Таким чинником, на наш погляд, може бути «закритий» характер політика, або його небажання розкриватися перед журналістами, що ведуть глибинне інтерв'ю.

8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей

3. Третій критерій «Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей» яскраво ілюструється в такому фрагменті глибинного біографічного інтерв'ю політика Я. Качмарека:

«Сказав потім неправду, або, що образливо, − збрехав» [10, с. 33];

«Те, що він підслуховував, не вважалося негідним, тому що кожний із нас виконує свою роботу, але він не повинен був приймати запрошення, не повинен вдавати друга, пити мій алкоголь» [10, с. 115];

«Пан знає, що коли я з ким-небудь розмовляю, то приймаю, що зміст розмови є таким, яким є. Не припускаю, що хтось грає зі мною» [10, с. 201].

Пояснення до фрагмента: система цінностей політика Я. Качмарека виявляється в його оцінках неправди як «брехні», або підслуховування за завданням Слідчого бюро як державної справи, пов'язаної з роботою за завданням держави. Система цінностей політика така, що він приймає за чисту монету все те, що йому говорять, не підозрюючи, що співрозмовник може говорити неправду, посміхаючись у вічі. Отже, психолінгвістичними маркерами, відповідними критерію 3, слід вважати прямі заяви політика Я. Качмарека про його сприйняття світу таким, яким цей світ постає перед ним.

Третій критерій дозволив нам зафіксувати таке співвідношення показників:

1. Я. Качмарек в уривку А (розповідь про арешт Барбари Бліди) в 51,7% випадків експлікує свої власні моральні цінності;

2. в уривку Б (йдеться про смерть людини з вини лікарів) ми виявили 27,6% подібних випадків;

3. в уривку В (розповідається про те, як прем'єр-міністр Я. Качиньський відкликав із відпустки до себе в кабінет для відвертої і неприємної розмови автора інтерв'ю – міністра внутрішніх справ і адміністрації Я. Качмарека) таких випадків ще менше – 20,7 %.

Подібне співвідношення дозволяє встановити, що у випадку, коли йдеться про майбутній арешт політика і про роль у цьому неприємному дійстві міністра внутрішніх справ і адміністрації Я. Качмарека, останній часто звертається до моральних імперативів, що дає йому змогу здійснити спробу виправдання власних вчинків і вчинків своїх колег. Достатньо часто (у третині випадків з кількості всіх зафіксованих) Я. Качмарек звертається до системи власних цінностей і при оцінці дій влади, яка засуджує непрофесіоналізм лікарів, дії яких оцінюються як непрофесійні й недбалі. Пропонується вважати подібну фіксацію власних цінностей політика Я. Качмарека частотною і прямо залежною не тільки від змісту фрагмента тексту інтерв'ю, але й від морального рівня системи його цінностей.