
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
Другий критерій «Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації» ми можемо ілюструвати таким фрагментом тексту глибинного інтерв'ю:
««У зв'язку з цим, чи можу я повернутись у відпустку? І чи може міністерство мені купити квиток?» «Дуже швидко, − відповів міністр Бващак, − бажаю вдалої відпустки». Тоді я не звернув уваги, але зараз пригадую, що, виходячи, бачив у приймальні кабінету прем'єра пана міністра Влодзіміра Стасяка, або в подальшому міністра внутрішніх справ і адміністрації, а також Міхава Каміньськего» [10, с. 204].
Пояснення до фрагмента: особливість протікання і специфіка стадії власної соціалізації для політика Я. Качмарека в описуваний момент полягали в тому, що згаданий політик не зміг прийняти «виклик» хитрих і підступних політиків (Владзіміра Стасяка і Міхава Каміньськего), які плели інтриги навколо Я. Качмарека і, видно, влаштували пізніше його арешт, з дозволу прем'єр-міністра Я. Качиньського. Отже, психолінгвістичним маркером, який відповідає критерію 2, можна вважати визнання політика Я. Качмарека в тому, що в описуваний екстремальний для нього момент він не зміг усвідомити суть сумної змови, що відбувається навколо нього.
Другий критерій дав підставу зафіксувати рівну кількість випадків (по 50 %) у двох фрагментах глибинного інтерв'ю: у Б і В. Обидва фрагменти присвячені сумним подіям: фрагмент Б – смерті пацієнта в результаті професійної помилки лікарів, фрагмент В – напруженій розмові міністра Я. Качмарека з прем'єр-міністром Я. Качиньським, результатом якої став арешт першого.
Хоча не менш сумним за своїм настроєм є перший фрагмент А (арешт Барбари Бліди). Він не відмічений фіксацією стадії власної соціалізації політика Я. Качмарека. Звідси витікає, що зовсім не тема (сумна в нашому випадку) провокує використання маркерів власної соціалізації в глибинному інтерв'ю політика, а щось інше, інший чинник. Таким чинником, на наш погляд, може бути «закритий» характер політика, або його небажання розкриватися перед журналістами, що ведуть глибинне інтерв'ю.
8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
Третій критерій «Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей» яскраво ілюструється в такому фрагменті глибинного біографічного інтерв'ю політика Я. Качмарека:
«Сказав потім неправду, або, що образливо, − збрехав» [10, с. 33];
«Те, що він підслуховував, не вважалося негідним, тому що кожний із нас виконує свою роботу, але він не повинен був приймати запрошення, не повинен вдавати друга, пити мій алкоголь» [10, с. 115];
«Пан знає, що коли я з ким-небудь розмовляю, то приймаю, що зміст розмови є таким, яким є. Не припускаю, що хтось грає зі мною» [10, с. 201].
Пояснення до фрагмента: система цінностей політика Я. Качмарека виявляється в його оцінках неправди як «брехні», або підслуховування за завданням Слідчого бюро як державної справи, пов'язаної з роботою за завданням держави. Система цінностей політика така, що він приймає за чисту монету все те, що йому говорять, не підозрюючи, що співрозмовник може говорити неправду, посміхаючись у вічі. Отже, психолінгвістичними маркерами, відповідними критерію 3, слід вважати прямі заяви політика Я. Качмарека про його сприйняття світу таким, яким цей світ постає перед ним.
Третій критерій дозволив нам зафіксувати таке співвідношення показників:
Я. Качмарек в уривку А (розповідь про арешт Барбари Бліди) в 51,7% випадків експлікує свої власні моральні цінності;
в уривку Б (йдеться про смерть людини з вини лікарів) ми виявили 27,6% подібних випадків;
в уривку В (розповідається про те, як прем'єр-міністр Я. Качиньський відкликав із відпустки до себе в кабінет для відвертої і неприємної розмови автора інтерв'ю – міністра внутрішніх справ і адміністрації Я. Качмарека) таких випадків ще менше – 20,7 %.
Подібне співвідношення дозволяє встановити, що у випадку, коли йдеться про майбутній арешт політика і про роль у цьому неприємному дійстві міністра внутрішніх справ і адміністрації Я. Качмарека, останній часто звертається до моральних імперативів, що дає йому змогу здійснити спробу виправдання власних вчинків і вчинків своїх колег. Достатньо часто (у третині випадків з кількості всіх зафіксованих) Я. Качмарек звертається до системи власних цінностей і при оцінці дій влади, яка засуджує непрофесіоналізм лікарів, дії яких оцінюються як непрофесійні й недбалі. Пропонується вважати подібну фіксацію власних цінностей політика Я. Качмарека частотною і прямо залежною не тільки від змісту фрагмента тексту інтерв'ю, але й від морального рівня системи його цінностей.