
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
8.4. Структура й особливості аналізу
Сукупність і аналітичне синтезування, систематизація, спроба класифікувати й упорядкувати чотири групи, які ми виокремили й перерахували за вищезгаданими критеріями, дозволяє звернутися до практичної реалізації і самого процесу пошуку маркерів соціальної автоідентифікації політиків у глибинному лейтмотивному біографічному інтерв'ю (на прикладі одного політика).
Для дослідження ми звернулися до потенціалу контент-аналізу в межах біографічного методу Ф. Знанецького.
Методику дослідження ми вибрали з урахуванням великого об'єму інтерв'ю (255 книжкових сторінок, що становило близько 63 240 слів). Для спрощення процедури дослідження ми визначили три фрагменти тексту, орієнтовним об'ємом 1000 слів (або орієнтовно 4 книжкові сторінки). Фрагментів визначили три. Щоб уникнути впливу ефекту Пігмаліона на результати, ми підпорядкували процедуру чіткій послідовності й мотивації вибору фрагментів тексту. Об'єм усього тексту (255 книжкових сторінок) ми поділили на три (255 : 3 = 85 стор.). Для того, щоб перший фрагмент тексту інтерв'ю не починався з перших сторінок книжки, на яких традиційно пишуть технічні показники і її характеристики, а також проводять опис ситуації, яка передує інтерв'ю, ми почали рахунок зі сторінки 30, де вже йде повний виклад питань журналіста і відповідей політика. Отже, ми визначили, з яких сторінок книжкового тексту інтерв'ю відбиратимемо три фрагменти об'ємом 1000 слів. Такими фрагментами стали ті, які починалися на сторінках 30, 115, 200. Додаючи до кожної з певних вище сторінок ще 4 сторінки, ми отримали діапазон сторінок із потрібним об'ємом слів. Три фрагменти тексту інтерв'ю були представлені на таких сторінках:
перший фрагмент А – стор. 30−34 (або: 30, 31, 32, 33, 34);
другий фрагмент Б – стор. 115−119 (або: 115, 116, 117, 118, 119);
третій фрагмент В − стор. 200−204 (або: 200, 201, 202, 203, 204).
У першому фрагменті йдеться про арешт Барбари Бліди. Другий фрагмент присвячений смерті людини внаслідок дій лікарів, які помилково зашили медичний тампон всередині організму. Третій фрагмент розповідає про виклик міністра Я. Качмарека з відпустки і про розмову з ним прем'єр-міністра Я. Качиньського.
Кількісні та якісні результати наших практичних досліджень відбиті в табл. 2 (див.: Додаток А).
8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
Інтерпретація отриманих результатів дозволила відзначити такі особливості.
За першим критерієм «Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи» нами було встановлено, що в третьому фрагменті, де йдеться про приватну розмову міністра Я. Качмарека з прем'єр-міністром Я. Качиньським, перший у 42,8 % випадків, тобто найчастіше, зараховував себе до соціальної групи «міністри» або «члени уряду». Прикладом фіксації психолінгвістичного маркера, відповідного критерію 1, виступає такий фрагмент:
«Отже, пан Зебро зв'язався зі мною після того, як повідомив, що було б добре, якби можна було перенести інформацію і її реалізацію на якийсь слушний час» [10].
Пояснення до фрагмента: згадка прізвища «Зебро» говорить про те, що міністр Я.Качмарек має певний соціальний статус, оскільки політик Зебро обіймає, на момент описуваних подій, високу посаду в політикумі країни. Отже, ті, хто спілкуються з політиком Зебро, який має високий соціальний статус, і самі мають такий статус.
Подібна частотна вербальна ідентифікація обумовлена тим, що після розмови міністра з прем'єр-міністром, прокурор Польщі, який усе чув, і хоча і не був присутній у кабінеті, де відбувалася розмова перших осіб держави, питав кілька разів міністра Я. Качмарека і прем'єр-міністра Я. Качиньського про те, чи є Я. Качамарек ще міністром. Підтвердження статусу міністра Я. Качмарека прем'єр-міністром Я. Качинським звучить кілька разів. Подібне підтвердження зумовлює частотність аутоідентифікації політика Я. Качмарека в розповіді про бесіду з прем'єр-міністром Я. Качиньським. З другого боку, саме описана ситуація гарантує фіксацію соціального статусу політика через автоідентифікацію.
Нами встановлено, що в 33,3 % випадків відбувається автоідентифікація політика Я. Качмарека в його розповіді про те, як лікарі зашили медичний тампон оперованій людині. Мабуть, ідеться про інстинкт самозбереження політика Я. Качмарека і про збереження його соціального статусу міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі. Саме з указаних двох причин самоідентифікація політика фіксується так часто в його мові.