Питання для самоперевірки засвоєних знань

1. Які дослідження процесів навіювання Ви знаєте?

2. Чи є різниця між значенням термінів «навіювання» (або сугестія) і «навіюваність»? У чому?

3. У чому сутність погляду психологів на процеси навіювання?

4. Як психотерапевти тлумачать навіювання?

5. Що називають комунікативною сугестією?

6. Які дослідження процесів навіювання в мас-медіа Ви знаєте?

7. У чому полягають основи дослідження сугестії в мас-медіа?

8. Як здійснюється маніпуляції свідомістю споживачів інформації з боку мас-медіа?

9. Які типи та види сугестивних прийомів комунікатора Ви знаєте?

10. Що називається мітацією в мас-медіа?

11. Як Ви можете розтлумачити словосполучення «інмутація в мас-медіа»?

12. Що назвиають основними параметрами дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа?

13. У чому сутність методики дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа?

14. З якою метою досліджуються прийоми навіювання в мас-медіа?

Навчальні завдання

1. Порівняйте тлумачення терміна «сугестія» («навіювання») з позицій психологів і психотерапевтів. Знайдіть різницю. Поясніть її.

2. Здійснюючи перегляд телевізійних випусків новин, зафіксуйте прийоми навіювання ведучих, кореспондентів, репортерів. Класифікуйте занотовані прийоми й оформіть інформацію в табличку, розташовуючи поруч з назвами типів і видів сугестії в масс-медіа ілюстрації.

3. Опишіть різницю між поняттями «мутація» та «інмутація».

4. Напишіть план дослідження інмутаційних прийомів у засобах масової інформації.

5. Перелічіть типи й види сугестивних прийомів комунікатора.

Теми рефератів

1. Мутація в масс-медіа.

2. Інмутація в мас-медіа.

3. Порівняльна характеристика мутаційних та інфмутаційних процесів у масс-медіа.

4. Основи теорії сугестії у психології.

5. Концепція комунікативної сугестії.

6. Результати досліджень сугестії в засобах масової інформації.

7.15. Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій

1. Динамічність і темпоральність журналістських повідомлень: психолінгвістичний аспект.

2. Доцільність сбалансованості між метафорами і фактами новинного дискурсу.

3. Нівеліювання іміджу телеканалу засобами «green package» наприкінці новин.

Розділ 8

СОЦІАЛЬНА АВТОІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОЛІТИКА В БІОГРАФІЧНОМУ ІНТЕРВ’Ю:

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

8.1. Стан досліджень за методом аналізу біографій.

8.2. Пошук психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів.

8.4. Структура й особливості аналізу.

8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи.

8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіки стадії власної соціалізації.

8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей.

8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього).

8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю.

8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери.

8.11. Визначення вікових особливостей.

8.12. Визначення установок особи.

8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів.

8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якістю-твердістю.

8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики.

8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури.

8.17. Кількість фрагментів тексту, у яких відбиті політичні процеси.

8.18. Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою.

8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика.

8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

Список використаних джерел

Додатки