
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
Додатки
Примітки: 1. Розтягування голосних звуків у середині слова (23,3 %).
2. Надмірна паузація (16,3 %).
3. Завершення сугестії клішованими словами (9,9 %).
4.Надмірне вживання сурядного єднального сполучника «і» та протиставного сполучника «а» (5,9 %).
5. Супровід жестом (5,4 %).
6. Надмірне вживання числівників (4,9 %).
7. Синтаксис простого речення (4,9 %).
8. Мімічне завершення суггестії (4,0 %).
9. Синтаксис ускладненого простого речення (3,0 %).
10.Вживання аббревіатури (2,0 %).
Таблиця 1
Кількість і якість
мовленнєво-кінесичних маркерів ведучих новин і репортерів
у телепросторі України
(в період від 04.08.2006 року до 15.08.2006 року)
-
№
п/п
Назва сугестивного виду й типу
інструменту ЗМІ
Коди
видів та типів сугестії
Загальна кількість ужитих видів сугестії
Кіль-сть
%
Прямий погляд в очі (протягом усього випуску новин ведучий нібито дивиться прямо в очі; якщо дивитися на екран, на ведучого, з будь-якої точки кімнати, то здається, що він дивиться глядачеві прямо в очі – це є прийом сугестора)
ППО
286
50
Розтягування голосних звуків у середині слова («…представники руху Хе-езбо-оли…»; «Майже 2 тис. па-асічників привезли у Київ свій мед»); розтягування голосних звуків майже наприкінці кожного речення (при повідомленні про вбивство солдата на Житомирщині: «… був у не-етвере-езому ста-ані», «… уни-икнути тра-аге-едії»); («П’ятеро потеРП-ілих потрапили у ліка-арню»; «Наступна наша зустріч о деся-атій»); розтягування голосних у середині слова («…Найближчим ча-асом буде змінена посада…», («… і добре знайомий з ї-її ро-оботою»); розтягування голосних у середині слів («пода-ання», «А ми за-араз…»); розтягування голосних у середині слів на початку речення («По-онад 400 дітей цього літа відпочивають…»)
РГСер-С
47
8,2
Посилання на джерела («Наші кореспонденти підрахували, що…»)
ПД(А)
36
6,29
Надмірна паузація
НП
33
5,76
Завершення суггестії клішованими словами («На цьому / у мене / все. На добраніч!»)
ЗСуггК-
20
3,49
Інтонація у специфічній формі репортера, з придихом і підніманням тону голосу на кінці кожної синтагми; репортерська інтонація; Непостійна інтонація: іноді тон підвищується наприкінці речення але пониження тону фіксується наприкінці останнього речення перед відео сюжетом; специфічна інтонація з пониженням (чи підвищенням) тону голосу наприкінці кожної синтагми («Тепер хазяїн кабінету // Юрій Кушнеренко…» - після слів «кабінету» та «Кушнеренко» репортер знижує голос); інтонація репортера; специфічна інтонація, не притаманна укр. літературному мовленню; підвищення тону голосу наприкінці синтагми;
СМ
18
3,14
Надмірне вживання сурядного єднального сполучника «і» («І на завершення випуску…»; («І найближчим часом керівник НАК України буде замінений…»; «І колумбійське місто розквітло…»; («І до при-иємних новин…», «І поки це вже все. Я ж з вами прощаюсь до завтра»);
Надмірне вживання сурядного єднального сполучника «а» («А нині Рада Безпеки ООН розглядає…»; «А тим часом Тель-Авів скаржиться…»; «А у США закінчилася унікальна операція…»)
І
А
10
2
2,09
Супровід жестом (долоню лівої руки постійно вкладає у долоню правої руки; цим жестом супроводжує завершення «підводки» до відеоряду); («Зараз (на цьому слові А. Мазур різко підкидає праву руку з авторучкою до верху, чим притягує погляд глядача) селянам сплачують небагато за молоко»); ) супровід логічного наголосу легким похитуванням головою; супровід жестом (долоню лівої руки постійно вкладає у долоню правої руки; цим жестом супроводжує завершення «підводки» до відеоряду; супровід логічного наголосу кивком голови)
СЖ-
11
1,9
Надмірний вживання числівників («… тисячі людей, здійснюється десятки рейсів з евакуації людей з Лівану»; («… 457 флористів зібралися, понад 200 представників… Тисячі глядачів… Понад 10 днів майстри… »; «Понад 100 лісових пожеж в Іспанії…»)
НІЧ-
10
1.7
Синтаксис простого речення
СПР
10
1,7
Прикриванням вій наприкінці останніх слів у випуску новин – прийом «мімічне завершення суггестії»;
закінчення мовлення у «підводці» з закриванням вій («Про роль Ханженкова у розвитку російського кіно – наш репортаж»: слова «наш репортаж» вимовляються одночасно із закриванням вій; далі включається відео репортаж з іншим кореспондентом; «За роботою каменотесів / спостерігав / і / наш кореспондент» - під час вимови слів «наш кореспондент» С. Леонтьєва закриває вії», далі йде відеорепортаж іншого кореспондента; прикривання вій паралельно зі словами, на які падає логічний наголос («Про переваги медичного об’єднання / Галина Марущак» - хезитація + прикривання вій на словах «Галина Марущак»); 1) повільне прикривання вій наприкінці речення («Детальніше знає інформацію про фестиваль наш журналіст…» - після слова «фестиваль» ведуча повільно прикриває вії)
МЗС-
8
1,3
Синтаксис ускладненого простого речення (означальними конструкціями)
СПУР
6
1,04
Вживання абревіатури, СМ-исл якої може бути незнайомим і невідомим споживачеві інформації («Відомо, що НКРЕ обіцяла підвищувати …»)
ВА
4
0,69
Супровід слів з логічним наголосом легким киванням та поворотом голови; супровід синтагм (однорідних членів речення) киванням голови
ССЛН-
4
0,69
Розтягування сурядного єднального сполучника «і» на початку повідомлення («І-і // як стало відомо тільки що,…»)
РСЄІ
4
0,69
Монотонне «читання з листа» за кадром
ЧЛ
4
0,69
В інтерв’ю: таємничість, прихованість, посилання на відомі тільки ведучій джерела (ПТД), логічний наголос на слово «нам» («Нам відомо, що пан Бойко добре знайомий із керівниками «Нафтогазу»…»)
ПДТ
3
0,52
Заповнення паузи розтягнутим голосним «О» («Я ще можу додати, що в Армії загинуло 101 солдат // о-о-о-о / і це стало відомо …»); заповнення пауз між словами розтягуванням голосних звуків «о-о-о», «е-е-е», «і-і-і» як наслідок збудження і хвилювання
ЗПаузГ
3
0,52
Розтягування голосних наприкінці слова як засіб підкреслювання логічно важливих слів («… аби мертва риба не-е з’явилася на ринках»)
РГКінС
3
0,52
Розтягування приголосних звуків («А в-в режимі он-лайн ми зустрічаємося о 21.00…»); розтягування приголосних у випадках подвоєного написання літер («… майора Він-н-никова»)
РП
2
0,34
Після відеоряду перехід до нового речення за допомогою сурядного протиставного сполучника «а» («А тим часом місцева влада …»); перехід до наступної теми при частотному вживанні сполучника «а» («… а археологи тим часом діляться гіпотезами»);
А
2
0,34
Перехід до іншого аспекту теми через клішовані слова («Тим часом,…»; «Тим часом / Бейрут дав згоду… »);
К
2
0,34
Розтягування голосних на початку слова («… визнана спра-аведливість О-олега Ляшка…»)
РГПоч
2
0,34
Супровід слів з наголосом мімікою (брови, )
ССМім
2
0,34
Присипляння: авторучка у правій руці окреслює у повітрі лінії обмеженого діапазону (цей прийом використовують гіпнотизери); ведуча не контролює свої рухи рукою з авторучкою; маніпуляції з авторучкою (протягом мовлення ведучий повільно перекладає авторучку з правої руки у ліву)
ПА
2
0,34
Повтор першого слова у реченні, з якого починається повідомлення + хезитація («Сто-о-о-годні // Сто-о-огодні у прем’єра України…»); повтори слів
ППСПП
2
0,34
Нелогічна хезитація (паузація) («… постраждалих доправили до / місце-евої лікарні»)
НелХ
2
0,34
Вимова речення з попереднім вдиханням повітря перед словом
ВПВ-
1
0,17
Розтягування слова, що складається з дифтонгів «її» («…і добре знайомий з ї-її ро-оботою»)
РСл-
1
0,17
Зайві вигуки з розтягуванням голосних («Добре, а-а-а-а, відомо, що…»)
ЗВ
1
0,17
Монотонність мовлення жінки-репортера у повідомленні про військові катаклізми у Збройних Силах України (вбивства солдатів, втікання солдатів, вибухи на полігонах та т. ін.)
ММ
1
0,17
Розтягування прийменника «у» на початку повідомлення («У-у Ме-ексиці продовжує бути неспокійно …»
РПрийм
1
0,17
Спроба повернення до попереднього питання («Ми повертаємося до попереднього питання. Я Вам поставила, а Ви не відповіли…»)
СППП
1
0,17
Синтаксис складного речення
ССР
1
0,17
Наголос на перше слово у повідомленні («Віднині / у столиці обмежений в’їзд…»)
НПерСП
1
0,17
Нормативна інтонація
НІ
1
0,17
Нормативний темп мовлення
НТМ
1
0,17
Інтонаційне підкреслювання кінця синтагми (речення) («Шарон / перебуває у комі / з січня / цього року»)
ІПКінР
1
0,17
Велика кількість обмовок за один випуск новин
Об
1
0,17
Риторичне питання-перехід до відеосюжету («Чому виникла така необхідність // повідомляє Олександр Павличенко»)
РП-П
1
0,17
Вживання іноземних слів («…О’кей, пане Рефате,…»)
ВІС
1
0,17
Вживання специфічних (жаргонних) слів («…, щоб партнери не кинули один одного… »)
ВЖС
1
0,17
Логічний наголос із перебільшенням (а) «… вбийте, не розумію, що можуть робити два чоловіки протягом десяти годин наодинці…» - на слові «вбийте» мовець ставить досить сильний логічний наголос, підвищуючи тон; б) «…кажуть, один авторитетний політик говорив,…» - слова «кажуть» та «авторитетний» підкреслюються перебільшеною інтонацією
ЛНП-
1
0,17
Тональне підлаштування (тембр голосу ведучого спокійний, схожий з тембром гостя студії – Юрія Костенко; сам Костенко без емоційний, спокійний)
ТП
1
0,17
Мовлення кволе, повільне, спокійне, але нормативне
КвН
1
0,17
Надмірне підвищення тону голосу на словах логічного наголосу («Нині бути офіцером // престижно…» - на слові «престижно» репортер робить особливий наголос)
НПГЛ
1
0,17
Легка посмішка під час мовлення
ЛПМ
1
0,17
Частотне вживання слів зі звуком [Р] («бронежилет», «створений», «розрив», «постріли» та т. ін.)
ЧВ[Р]
1
0,17
Маніпуляції з аркушами (супровід мовлення повільним перекладанням аркушів)
МАр
1
0,17
Вживання протиставного сполучника сурядності як засобу продовження думки і як перехід від кінця одного сюжету до початку іншого («Але на Дніпропетровщині гине риба у воді…»)
ПССур
1
0,17
Розтягування голосних у середині першого слова речення («Це-ей обід став …»)
РГПочС
1
0,17
Логічний наголос на заперечних прийменниках «НЕ» та префіксах «НЕ-» («не дозволяють», «неможна», «неможливо»)
ЛНне
1
0,17
Підвищення тону наприкінці речень («…антимонопольники вимагали»)
ПТКінР
1
0,17
Зниження тону наприкінці речень («… та українських видавців / не зацікавило»)
ЗТКінР
1
0,17
Стилістичні помилки («…в Армії загинуло 101 солдат»; слід було сказати: «в Армії загинув 101 солдат»)
СтилП
1
0,17
Надмірне підкреслювання слів з логічним наголосом у реченні («…страховики нагадують, що …»; «…говорить директор Асоціації авто перевізників України…»); )
ННСЛН
1
0,17
Синтаксис не вибудований чітко, «збитий» хвилюванням
ЗС
1
0,17
Супровід логічного наголосу рухами тулубом;
СЛНТ
1
0,17
Специфічна вимова приголосного [г],
СВ[Г]
1
0,17
Високий тон на початковому слові (звуку) у реченні, після чого - різке тональне зниження («У Мексиці результати виборів будуть…», «У російському Санкт-Петербурзі затримали…»)
ВТПоч
1
0,17
Розтягування слів на склади при логічному наголосі
РССкл
1
0,17
УСЬОГО:
572
100