
- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
7.7. Висновки дослідження
Ми припустили, що при формуванні іміджу політиків засоби масової інформації (інформаційні телепередачі, новини) активно використовують маніпуляційний психолінгвістичний інструмент мас-медіа «Ефект навіювання». Висунуте припущення підтвердилося частково, тому що найактивнішими в мовній поведінці репортерів і ведучих на телебаченні в період від 4 до 15 серпня 2006 року в Україні можна вважати тільки показники частотності від 23,3 % до 9,9 %. Іншими словами, частотними в нашій вибірці стали тільки три таких мовленнєво-кінесичних маркера «Ефект навіювання»: 1) розтягування голосних звуків у середині слова; 2) надмірна паузація і 3) завершення сугестії словами, що клішують.
Дійсно, у практиці лікарів, що практикують методи сугестії, можна зустріти надмірне спеціальне розтягування голосних звуків у середині або на початку, або наприкінці слів. Також можна фіксувати в діяльности лікарів-сугесторів і надмірні паузації та завершення сугестії спеціальними клішованими словами. Проте питання про те, чи є такі прийоми, по-перше, високочастотними з показниками 23,3 %, або 16,3 %, або 9,9 %; по-друге, чи дійсно використання таких прийомів ефективне в ідеологічній обробці свідомості споживачів інформації? Слід провести серію спеціально направлених експериментів, щоб довести факт впливу на свідомість, довести факт зміни моделі поведінки споживача інформації після дії, сугестії перерахованих маркерів. Відповіді на зазначені питання покликані знайти психологи.
Список використаних і рекомендованих джерел
Агкатцева М. Г., Бушев А. Б. Эстетическое воздействие литературной коммуникации в психотерапевтической практике / М. Г. Агкатцева, А. Б. Бушев // Версии антропоцентризма : материалы III международного симпозиума [«Человек: язык, культура, познание»]; [ред. : Ю. А. Сорокин, А. М. Холод]. – Кривой Рог : Библиотечка «Саксагани»; М. : Институт языкознания РАН, 1999. – С. 44−46.
Голдыш О. Н. Формирование негативного воздействия информации масс-медиа на картину мира молодёжи / О. Н. Голдыш // Версии антропоцентризма : материалы III международного симпозиума [«Человек: язык, культура, познание»] ; [ред.: Ю. А. Сорокин, А. М. Холод]. – Кривой Рог : Библиотечка «Саксагани»; М. : Институт языкознания РАН, 1999. – С. 67−70.
Дридзе Т.М. Уровень семиотической подготовки и функционирование массовой коммуникации в обществе / Т. М. Дридзе // Вопросы философии. – 1976. − № 11. – С. 118−129.
Маньковский Н.Б. и др. Внушаемость у пожилых людей / Н. Б. Маньковский и др. // Суггестология и суггестия. – 1975. − № 2. – С. 51−57.
Мшвидобадзе Р. Г. Распознавание социальных установок человека через грамматические параметры речи : дисс. … канд. психол. н. / Р. Г. Мшвидобадзе. – Тбилиси, 1984. – 166 с.
Немеш Л.М. Пол и консонанты / Л. М. Немеш // Пол и его маркировка в речевой деятельности. [сост. Е. Н. Шовгеля]. − Кривой Рог : МИЦ ЧЯКП, 1996. – С. 104−108.
Романов А. А., Черепанова И. Ю. Языковая суггестия в предвыборной коммуникации / А. А. Романов, И. Ю. Черепанова. – Тверь: ТвГУ, ТГСХА, 1998. – С. 7–49.
Сепир Э. Бессознательные стереотипы поведения в обществе / Э. Сепир // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М. : Прогресс,1993. – С. 595− 610.
Слободяник В. П. Психотерапия, внушение, гипноз / В. П. Слободяник. – К. : Здоров’я, 1977. – С. 183, 188−189.
Черепанова И. Ю. Человек манипулирующий (суггестия в коммуникации) / И. Ю. Черепанова // Человек говорящий: язык, познание, культура. – М. – Тверь, 1995. – С. 115−123.
Шейнов В. П. Пиар «белый» и «чёрный»: Технология скрытого управления людьми / В. П. Шейнов. – М. : АСТ; Мн. : Харвест, 2005. – С. 551−572.
Шейнов В. П. Скрытое управление человеком: психология манипулирования / В. П. Шейнов. – Мн.: Харвест, 2000. – С. 456.
Шейнов В. П. Психология влияния / В. П. Шейнов. – М. : Ось-89, 2002. – С. 267−268.
Шейнов В.П. Искусство управлять людьми / В. П. Шейнов. – Мн. : Харвест, 2004. – С. 69.
Цуладзе А.М. Политические манипуляции, или Покорение толпы / А. М. Цуладзе. – М. : Университет, 1999. – С. 101−102.