2. Об'єкт і предмет навчального курсу

Об'єктом навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» пропоную вважати соціальні комунікації в різних їх виявах.

Предметом є соціолінгвістичний і психолінгвістичний аспекти соціальних комунікацій.

Варто також додати дещо до визначення предмета навчального курсу.

Не можна, звичайно ж, обмежуватися визначенням предмета вивчення тільки в одному ракурсі. Об'єктивно буде, щоб кожен зацікавлений дослідник визначив для себе свій, цікавий тільки йому, предмет вивчення. Адже предметів дослідження може бути стільки, скільки існує дослідників. Наприклад, одному з фахівців із соціальних комунікацій буде цікаво дізнатися про те, як мовні маркери фіксують порушення логічних операцій політика. Інший дослідник захоче зупинитися на вивченні причин виникнення агресії однієї національності щодо іншої. Третього зацікавить частота мовних помилок тележурналіста і вплив такої частоти на сприйняття індивідом актуальної інформації. Кожен дослідник має право на визначення предмета дослідження. Через це я, маючи подібне право, зупинився на вивченні соціолінгвістичних і психолінгвістичних особливостей соціальних комунікацій. Предметом вивчення запропонованого спецкурсу є два невід'ємних аспекти функціонування соціальних комунікацій – соціолінгвістичний і психолінгвістичний.

2. Методологія викладання курсу

Спочатку ми дізнаємося, у чому полягає специфіка предмета нашого вивчення і яка структура курсу. Усе це пропонується в першому розділі.

Увесь курс поділений на такі три основні розділи:

1. теоретичні основи теорії соціальних комунікацій;

2. праксиологічні, або прикладні, дослідження в теорії соціальних комунікацій;

3. інноваційні дослідження в теорії соціальних комунікацій.

Кожний із перерахованих розділів деталізований, що зумовлено основними предметами досліджень, вказаними в розділах.

Основні методи подання матеріалу, що вивчається: читання лекцій, обговорення результатів досліджень; верифікація положень конкретних соціо- і психолінгвістичних досліджень, описаних у спецкурсі та самостійно проведених.

Одним із методів вивчення навчального курсу пропонується написання есе з критикою висновків і положень автора навчального курсу. Текст есе повинен бути підготовлений студентом наперед, роздрукований на папері і розданий для попереднього ознайомлення всім учасникам майбутнього семінару. За текст есе студенти колективно виставляють оцінку його автору. За вміння професійно комуніціювати під час ведення дискусії щодо есе також виставляються оцінки. Формулювання прикінцевих положень-висновків щодо проведеної студентом дискусії дає підставу академічній групі визначити якість професійної підготовки ведучого дискусії (автора есе).

2. Методи дослідження соціальних комунікацій

У пропонованому курсі ми розглядатимемо тільки дві основні групи методів (методологій) досліджень соціальних комунікацій – соціолінгвістичну і психолінгвістичну.

До соціолінгвістичних методів, як і А. Д. Швейцер, зараховую дві великі групи: методи польового дослідження і методи соціолінгвістичного аналізу мовного матеріалу.

До методів польового дослідження в соціолінгвістиці належать такі:

1. анкетування;

2. інтерв’ювання;

3. безпосереднє спостереження.

До методів соціолінгвістичного аналізу мовного матеріалу А. Д. Швейцер зараховує:

1. методи моделювання соціально обумовленої варіативності мови за допомогою варіативних правил;

2. метод імплікаційної хвильової моделі;

3. метод послідовних бінарних селекторів тощо.

Серед психолінгвістичних методів, за О. О. Леонтьєвим, слід назвати такі:

1) експеримент;

2) спостереження (самоспостереження);

3) ту, що формують методи (під час оволодіння рідною й нерідною мовами);

4) метод лінгвістичного експерименту.