7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа

Згідно з ідеями використання в ЗМІ прийомів маніпуляції [14, с. 5−11] ми виділяємо такі її види: 1) мутація (позитивний або нейтральний вплив на поведінку реципієнта; позитивним вплив можна вважати тоді, коли він не змінює моделі поведінки реципієнтів на гірше, ніж було до впливу; нейтральний вплив слід розуміти як такий, що спричиняє тимчасові зміни моделей поведінки реципієнтів); 2) інмутація (процес впливу на свідомість споживачів інформації, реципієнтів з метою негативної зміни сценаріїв, моделей їхньої поведінки).

Термін «мас-медіа», або «засоби масової інформації» (скорочено – ЗМІ) використовується в підрозділі в загальноприйнятому значенні, а саме: матеріальні (фізіологічні, психологічні, технічні, електронні) способи трансляції й аналізу інформації для широкого кола споживачів для інформування, формування і регулювання моделей їхньої соціальної поведінки. Телепростором у статті ми називаємо такі ЗМІ, які здійснюють трансляцію інформації через спеціальні передавачі й телевізійні приймачі (телевізори).

Психолінгвістичними інструментами ми називаємо такі психологічні одиниці, які використовують вербальні засоби для здійснення сприйняття або створення моделей комунікації.

Основою нашого дослідження є вивчення процесів комунікативної суггестії та особливостей їхнього маркування у вербальній (усній чи письмовій) поведінці телевізійних журналістів (ведучих інформаційних програм і репортерів) при формуванні іміджу політиків.

7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації

Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації через мас-медіа при використанні психолінгвістичних інструментів бачиться нами в тому, що:

1) маніпуляція свідомістю, тобто зміна моделей поведінки реципієнта (того, хто сприймає інформацію і обробляє її через рефлексію) на користь продуциєнта (того, хто прагматизує й подає інформацію через мас-медіа) проводиться без контролю з боку першого;

2) оскільки маніпуляція має два можливі шляхи реалізації (мутація й інмутация [14, с. 9]), остільки є небезпека для реципієнтів:

− по-перше, через брак знань щодо контролю меж між мутацією як позитивним або нейтральним впливом на поведінку реципієнта й інмутацією як процесом впливу на свідомість споживачів інформації з метою негативної зміни сценаріїв і моделей поведінки;

− по-друге, у нездатності рефлексувати хід і результати змін на негативні моделі поведінки.

Проблеми, пов'язані із суггестією, а також з тією, яка досліджується нами, не є новими [1−7; 10; 11; 13−21], але їх слід вважати недостатньо вивченими з таких причин:

1. процеси навіювання повинні вивчатися як із психологічного боку, так і з лінгвістичного, оскільки процеси впливу на свідомість – це один із численних об'єктів психології; з боку мови (усної, письмової), за допомогою якої здійснюється згаданий вплив. Це об'єкт лінгвістики; знаки, їхні сенси й образи, які виникають під час процесів навіювання. Це об'єкти дослідження семіотики; саме згадані обставини роблять дослідження проблем, пов'язаних з ефектом навіювання за допомогою психолінгвістичних інструментів ЗМІ, важкими для дослідження;

2. існуючі нині шляхи запобігання інмутації не забезпечують надійного захисту від впровадження в масову свідомість реципієнтів;

3. саме для поглибленого й деталізованого вивчення особливостей маніпуляційних процесів у ЗМІ за допомогою дослідження психолінгвістичних інструментів мутації та інмутації слід зробити опис одного з них, а саме – мас-медійного інструменту «Ефект навіювання»;

4. оскільки найчастіше мас-медійний інструмент «Ефект навіювання» використовується при формуванні іміджу політиків, остільки є підстави стверджувати, що формування образів політичних лідерів у ЗМІ постійно супроводжується використанням згаданого інструменту.