2. Основні поняття навчальної дисципліни

У спецкурсі можна натрапити на чимало понять і термінів, які або вже давно й успішно функціонують у науковому вжитку, або, які я пропоную в робочому порядку. Не потрібно дивуватися. Річ у тому, що кожен, хто зіштовхнувся з необхідністю описати свої ідеї, був поставлений у межах вже існуючої науки або теорії. Такі поняття, які відображали суть нових процесів, виявлених і досліджуваних автором, не могли відобразити всього того, що було виявлене. Тому мене підштовхувала сама об'єктивна реальність до того, щоб я називав нові явища і процеси. Я це робив. Намагався вводити нові терміни і пояснювати їх значення. Не всім моїм колегам сподобалася така витівка. Але судити будуть не тільки окремі фахівці, про це будуть свідчити подальші дослідження моїх учнів і соратників.

Серед основних понять навчального курсу можна назвати такі:

• соціолінгвістичний аспект;

• психолінгвістичний аспект;

• соціальні комунікації.

Коротко пояснимо значення кожного терміна.

Соціолінгвістичний аспект – це аналіз мовних і мовленнєвих процесів комунікації за допомогою соціологічних понять, категорій, законів і принципів.

Психолінгвістичний аспект – це аналіз процесів породження і сприйняття мови з урахуванням тез «Людина є системою», «Людина є системою в системі Природи», «Людина є центром подій у системі Природи», «Людина егоїстично центрорефлексивна».

2. Актуальність навчального курсу

Людині, яка вперше зіштовхнувся з поняттями «соціальні комунікації», «соціолінгвістика» або «психолінгвістика», дуже важко зрозуміти своєчасність і необхідність знань, які я пропоную подати в спецкурсі. Проте майже кожній людині цікаво дізнатися про те, у чому ж полягає актуальність навчального курсу, який апелює до вищеназваних понять.

Назву декілька причин, через які спецкурс цікавий й актуальний сучасному фахівцеві із соціальних комунікацій.

1. Насамперед курс із подібною назвою не читається в жодному університеті світу. Стверджую так, тому що не натрапив ще в потоці доступної мені інформації на згадку про подібний спецкурс. Якщо ж обізнаний дослідник зустрічав де-небудь подібну назву навчального курсу, а ще краще, якщо читав лекції з навчального курсу з такою назвою, буду вдячний за коректування мого твердження про першість.

2. Для студентів, майбутніх фахівців із соціальних комунікацій, вельми корисно і цікаво буде ознайомитися з методами і прийомами аналізу, які я пропоную й описую в навчальному посібнику. Адже майбутній фахівець повинен володіти останніми технологіями аналізу й трактування особливостей соціальних комунікацій.

3. За допомогою знань, набутих студентами під час слухання навчального курсу, формуються чіткі наукові критерії аналізу явищ соціальної комунікації. Такий науковий підхід робить можливими об'єктивні й недвозначні висновки.

2. Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу

Соціальні комунікації необхідно розглядати з погляду соціолінгвістичних і психолінгвістичних позицій через те, що:

1. соціальні комунікації ґрунтуються на мовних процесах, отже, обов'язковим є використання одиниць аналізу, пов'язаних із лінгвістикою;

2. одних лише лінгвістичних закономірностей і одиниць аналізу недостатньо для аналізу соціальних комунікацій, тому що вони, за визначенням, складають основу соціуму, суспільства, у якому ми живемо і виконуємо свої соціальні функції;

3. дослідження соціальних комунікацій спирається на закони і принципи не тільки соціології як науки про суспільство, але на закони психології, яка пояснює комунікаційні механізми і процеси як результат складної взаємодії психічних процесів і явищ;

4. отже, соціальні комунікації – це архіскладна система категорій і законів, принципів і положень соціології, психології, журналістики, лінгвістики і філософії.

Вважаю за необхідне зазначити, що перелік причин, які обумовлюють вивчення соціальних комунікацій із позицій соціолінгвістики і психолінгвістики, повинен бути розширений. Проте це можна буде зробити трохи пізніше, тому що формулювання оригінальних трактувань ще попереду, у спільній евристичній роботі студента й викладача.