Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+ Холод О.М. СОЦІАЛЬНІ КОМУІНКАЦІЇ - 344 с. (1)...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.5 Mб
Скачать

5.2. Проблема дослідження

Сенс проблеми, якій присвячено підрозділ, й актуальність її дослідження можна виразити такими тезами.

  1. Відомо, що висвітлення будь-яких подій у засобах масової інформації (мас-медіа), зокрема, в Україні і Польщі, об'єктивно пов'язано з фіксацією певних соціокультурних маркерів у текстах авторів інформаційних матеріалів.

  2. Соціокультурні маркери експлікуються в політичних текстах. Політичними текстами ми називаємо такі, які містять інформацію про суб'єктів і об'єкти політики, про їхні соціальні дії, взаємодії і зв’язки.

  3. Експлікація взаємодії суб'єктів і об'єктів політичного процесу здійснюється авторами статей і фотографій, заміток і підписів, назв статей і лідів при використанні специфічних маркерів, які ми називаємо соціокультурними.

  4. Пошук, опис і класифікація таких соціокультурних маркерів дозволить надалі створити їхній певний реєстр.

  5. Такий реєстр можна буде ефективно використовувати для якісної підготовки фахівців-соціологів культури, культурологів, журналістів, фахівців із теорії масової комунікації.

Об'єктом дослідження ми обрали процеси функціонування соціокультурних маркерів у текстах політичних журналів Польщі і України.

Предметом дослідження стала специфіка соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа, зафіксованих при аналізі публікацій польського журналу «POLITYKA» й українського журналу «КОРЕСПОНДЕНТ».

Гіпотеза дослідження полягала в твердженні про те, що соціокультурні маркери політичного дискурсу в мас-медіа, зафіксовані при аналізі публікацій польського журналу «POLITYKA» й українського журналу «КОРЕСПОНДЕНТ», мають специфіку, яка виражена в таких п'яти характеристиках-критеріях:

  1. аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн;

  2. аналіз соціальних взаємин у зовнішній політиці суб'єктів політичного процесу;

  3. розміщення критичних статей відомих журналістів, учених, політиків щодо соціальної взаємодії політиків поряд з інформаційними матеріалами (підрозділами, фотографіями, схемами, графіками, діаграмами), які висловлюють протилежну думку;

  4. повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу;

  5. аналіз політичної, економічної ситуації в країні з боку іноземних експертів.

Булі вибрані такі методи дослідження: гіпотетико-дедуктивний метод, контент-аналіз, порівняльний аналіз, якісний і кількісний аналіз, метод ідеалізації.

5.3. Методика дослідження

Методика дослідження полягала в таких процедурах:

  1. як друкарські мас-медіа для аналізу був вибраний популярний у країні журнал політичної тематики (для України – журнал «Кореспондент», для Польщі – журнал «Polityka»);

  2. методом випадкових чисел були відібрані такі номери журналів:

а) «Polityka» (Польща) – № 15 (2002 р.) № 16 (2002 р.);

б) «Кореспондент» (Україна) – № 45 (2003 р.) № 43 (2005 р.);

3) аналізувалися соціокультурні маркери політичного дискурсу, перераховані в гіпотезі;

4) знайдені й описані соціокультурні маркери політичного дискурсу Польщі й України, зафіксовані в популярних журналах політичної тематики, піддавалися кількісній обробці та класифікації за типами й видами;

5) на базі інтерпретації отриманих кількісних і якісних результатів сформульовані висновки.