- •Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»
- •Частина друга основи теорії соціальних комунікацій
- •Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій
- •Психолінгвістичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Основні поняття навчальної дисципліни
- •Актуальність навчального курсу
- •Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу
- •Об'єкт і предмет навчального курсу
- •Методологія викладання курсу
- •Методи дослідження соціальних комунікацій
- •Зв'язок навчального курсу «Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз» з іншими спецкурсами
- •Специфіка викладання і вивчення навчального курсу
- •Труднощі, пов’язані з визначенням терміна «соціальні комунікації»
- •Діапазон семантики терміна
- •3. Значення терміна «соціальні комунікації»
- •Визначення терміна «соціальні комунікації»
- •2.5. Джерела вивчення соціальної комунікації з погляду соціолога
- •2.6. Основи теорії соціальної комунікації
- •2.7. Структура соціальних комунікацій
- •2.8. Види соціальної комунікації
- •2.9. Методологія досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід
- •3.3. Основні методи соціолінгвістики
- •3.4. Історія соціолінгвістичних ідей і концепцій
- •Соціальні комунікації і соціолінгвістика
- •Двомовність як проблема соціолінгвістичного аналізу: теоретичні підходи та їхня критика
- •Бібліографічний список
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психологія і лінгвістика: шляхи перетину
- •Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій
- •Методи у психолінгвістиці: проблема оригінальності, запозичення або помилкової міждисциплінарності
- •Список використаних джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів
- •5.2. Проблема дослідження
- •5.3. Методика дослідження
- •5.4. Інтерпретація отриманих даних
- •5.5. Висновки
- •Додатки
- •Соціокультурні маркери політичного дискурсу Україна
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події у соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку різних іноземних експертів:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Україні з боку іноземних змі:
- •Аналіз соціальної взаємодії у внутрішньополітичній діяльності національних лідерів країн:
- •Повідомлення про події в соціальних взаєминах соціальних груп інших країн світу:
- •Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних експертів різного кшталту:
- •6. Аналіз політичної, економічної ситуації в Польщі з боку іноземних змі:
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Теми рефератів і дослідницькі теми
- •Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
- •Розділ 6 регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів
- •6.1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих змі
- •6.2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних змі
- •6.3. Інтерпретація результатів, отриманих держаних за праксиметричним методом
- •6.4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих змі
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Періодичні видання, що були аналізовані в дослідженні
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •7.1. Визначення семантики термінів, що вживаються в дослідженні
- •7.2. Дослідження процесів навіювання
- •7.3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа
- •7.4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації
- •7.5. Типи та види прийомів комунікатора
- •1) Тип дискурсивних прийомів:
- •2) Тип психофонетичних прийомів:
- •3) Тип психолексемних прийомів:
- •4) Тип психосинтагматиконних прийомів:
- •5) Тип психотактичних прийомів:
- •7.6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа
- •7.7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних
- •7.7. Висновки дослідження
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Стан досліджень психолінгвістичних маркерів самоідентифікації політиків за методом аналіза біографій
- •8.2. Методика пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •8.3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів
- •8.4. Структура й особливості аналізу
- •8.5. Кількість і якість фрагментів тексту глибинного біографічного інтерв'ю політика, у якому він зараховує себе до певної соціальної групи
- •8.6. Кількість фрагментів, у яких політик указує на особливість протікання і специфіку стадії власної соціалізації
- •8.7. Кількість фрагментів тексту, у яких політик фіксує систему власних цінностей
- •8.8. Кількість фрагментів тексту, у яких політик переказує чужу думку про власну діяльність (або посилається на нього)
- •8.9. Визначення типу темпераменту політика, який дає інтерв'ю
- •8.10. Визначення особливостей емоційно-вольової сфери
- •8.11. Визначення вікових особливостей
- •8.12. Визначення установок особи
- •8.13. Визначення ступеня впливу на рефлексію політика наслідків або перебігу його хвороб або комплексів
- •8.14. Кількість ужитих певних звуко- і буквосполучень і визначення їхніх характеристик за м'якостю-твердістю
- •8.15. Кількість і якість одиниць емоційно маркованої лексики
- •8.16. Кількість речень визначеної довжини і структури
- •Кількість фрагментів тексту, у яких політик розповідає про власне життя, не пов'язане з політикою
- •8.19. Кількість фрагментів, що дозволяють оцінити рівень свідомості політика
- •8.20. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •9.13. Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •9.1. Значення вживаних термінів
- •9.2. Істрорія вивчення проблеми
- •8.3. Модель Чарлза Осгуда у психолінгвістичному аналізі взаємозв’язку мас-медіа та громадянсього суспільства
- •9.4. Модель Ноема Хомського для психолінгвістичного аналізу взаємодії чинників «громадянське суспільство» та «мас-медіа»
- •8.5. Взаємозв’язок мови (текстів) журналістів і громадянського суспільства
- •8.6. Психолінгвістичні чинники мас-медійних текстів
- •8.7. Текст журналіста як третій учасник комунікативного акту
- •8.8. Структура журналістського тексту
- •8.9. Чоловічі і жіночі тексти журналістів
- •8.10. Вплив ситуативних чинників на подання журналістами текстів повідомлень
- •Психолінгвістика журналістських текстів і різні моделі комунікації
- •8.12. Синтетична модель т. Гобан-Класа (1978) і породження мовленнєвих продуктів журналістами
- •Мал. 2. Модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Висновки
- •Список використаних і рекомендованих джерел
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •10.1. Проблема дослідження зміни політичних орієнтирів
- •10.2. Розмежування понять «синдром» і «симптом»
- •10.3. Методика дослідження процесів експлікації синдрому зради в українській політиці
- •10.4. Хід дослідження висвітлення в змі політичних зрад
- •10.5. Мовленнєва експлікація мас-медійного профілю Олександра Коцюби
- •10.6. Мовленнєва експлікація синдрому зради політика Сергія Довганя
- •10.9. Засоби мовленнєвої експлікації політичної зради о. Лавриновича
- •10.10. Мовленнєва експлікація синдрому політичної зради Тараса Чорновола
- •10.11. Яскраві та точні мовленнєві маркери політичної зради Олександра Мороза
- •10.12. Типові частотні психолінгвістичні характеристики зради політиків України, відображені в електронних мас-медіа
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Основні психолінгвістичні характеристики політичних зрадників незалежної України
- •1. Олександр Коцюба
- •3. Євгеній Марчук
- •Дадодаток б
- •Питання для самоперевірки засвоєних знань
- •Навчальні завдання
- •11.1. Теорія ноосферы в.І. Вернадського
- •Біосфера
- •Ноосфера
- •11.2. Апологетика і критика
- •11. 3. Аналогії і. Канта як джерело нооцентризму
- •11.4. Постулати нооцентризму
- •11.5. Застереження нооцентризму
- •Список використаних джерел
- •Знижки, що застосовуються при оцінці індз
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Методичне забезпечення
- •Перелік питань для співбесіди (заліку)
- •Психолінгвітичні інструменти змі та модель контакту w. G. Stephan (1987).
- •Бібліографічний список До розділів 1-5.
- •До розділів 5-7.
- •До розділів 8-9.
- •Предметний показчик
- •Іменний показчик
- •Олександр холод соціальні комунікації:
Навчальні завдання
Назвіть імена відомих вітчизняних авторів-дослідників у психолінгвістиці.
Перелічіть декілька відомих праць іноземних психолінгвістів.
Імена яких українських авторів-психолінгвістів Вам відомі? Назвіть. Стисло схарактеризуйте дві-три праці.
Складіть схему, яка б відображала основні напрями психолінгвістичних досліджень за останні чотири-п'ять десятиліть.
Письмово дайте характеристику психолінгвістики в межах математичної теорії зв'язку та необіхевіоризму.
Стисло назвіть особливості психолінгвістики в межах класичної психології.
Передайте смисл головних ідей психолінгвістики в межах концепції культурно-історичного та діяльнісного підходу Л. Виготського.
Назвіть шість постулатів психолінгвістики, запропоновані О. Леонтьєвим.
Охаракетризуйте психолінгвістику в межах європоцентричної критики математичної теорії зв'язку, необіхевіоризму та хомскіанства.
Письмово визначте основні ідеї психолінгвістики в межах верчинської теорії та психолінгвістики, що наближенна до теорії Л. Виготського.
Теми рефератів
Психолінгвістика як міждисциплінна сфера знань.
Психологія і лінгвістика та проблема перетину їхніх методів.
Сутність психолінгвістичних методів аналізу соціальних комунікацій.
Основні концепції вітчизняних психолінгвістів.
Найвидатніші концепції психолінгвістів Заходу.
Психолінгвістика першого покоління.
Основні положення теорії Н. Хомського.
Критика О. Леонтьєвим концепції глибиних синтаксичних структур Н. Хомского.
Основні постулати нової психолінгвістики.
Головні методи психофізіології в сучасній психолінгвістиці.
Перелік тем для магістерських робіт із соціальних комунікацій
Специфіка психолінгвістичного аналізу текстів політичних лідерів України.
Психолінгвістичні особливості інформаційних повідомлень військових кореспондентів.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ПРАКСИОЛОГІЯ
(ПРИКЛАДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)
ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
ВСТУП
До частини третьої навчального посібника було включено звіти про практичні дослідження в теорії соціальних комунікацій, а саме – у царині журналістикознавства. Частіше звіти про практичні дослідження є дотичними до психолінгвістичного аналізу текстів журналістів, але з описом як методологічних шляхів, так і конкретних інструментів реалізації процесів маніпулювання (зміни поведінки реципієнтів на краще) та інмутування (зміни моделей поведінки реципієнтів у негативному векторі).
З навчальною метою після кожного розділу надаються питання для самоперевірки засвоєних знань, пропонуються навчальні завдання, теми рефератів та дослідницькі теми.
Студент знайде після кожного розділу, у Додатках, широко висвітлений фактичний матеріал, який було розташовано в таблицях і циклограмах.
Наприкінці частини третьої пропонується контрольний тест, який спрямовано на перевірку здобутих теоретичних і практичних знань із планування, організації, проведення, опису й презентації практичних навичок дослідницької роботи.
Кожний розділ завершується переліком пропонованих тем для магістерських робіт, кандидатських і докторських дисертацій із соціальних комунікацій.
ЖУРНАЛІСТИКОЗНАВСТВО
Розділ 5
СПЕЦИФІКА СОЦІОКУЛЬТУРНИХ МАРКЕРІВ
ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В МАС-МЕДІА
5.1. Особливості значення термінів, які використовуються.
5.2. Проблема дослідження.
5.3. Методика дослідження.
5.4. Інтерпретація отриманих даних.
5.5. Висновки.
5.6. Додатки.
5.7. Соціокультурні маркери політичного дискурсу України.
5.8. Соціокультурні маркери політичного дискурсу Польщі.
5.1. Особливості значення термінів, які використовуються
У підрозділі вживаються терміни «соціокультурні маркери», «політичний дискурс», «мас-медіа». Соціокультурними маркерами ми називаємо такі семантичні і синтаксичні одиниці текстів, які відображають сенс соціальної взаємодії суб'єктів і об'єктів політичного процесу. У значення терміна «політичний дискурс» вносимо такий сенс: системи взаємодії політичних суб'єктів і об'єктів, які утворюють соціокультурний континуум як центр і периферію згаданої системи, що становлять елементи. У дослідженні терміном «мас-медіа» ми називаємо друкарські інформаційні матеріали, опубліковані в двох популярних соціально-політичних журналах, а саме: «Polityka» (Польща) і «Кореспондент» (Україна).