6. Соціальні комунікації і соціолінгвістика

Окремо слід розглянути взаємозв'язок двох актуальних, на наш погляд, сучасних міждисциплінних сфер знань: соціолінгвістики і соціальних комунікацій. Із цією метою ми висловимо суб'єктивну думку, що склалася після багаторічних досліджень у названих сферах.

Передусім, слід визначитися з різними можливими підходами до розгляду взаємозв'язку соціальних комунікацій і соціолінгвістики. Пропонуємо диференціювати такі підходи на три групи:

1. соціальні комунікації і соціолінгвістика як незалежні одна від одної сфери знань;

2. соціальні комунікації як галузь знань, що бере початок від соціолінгвістики;

3. соціальні комунікації як сфера знань, що дає початок соціолінгвістиці;

4. соціальні комунікації і соціолінгвістика як галузі знань, що взаємно доповнюють одна одну.

Розглянемо кожний із можливих підходів.

Перший підхід передбачає аналіз соціальних комунікацій і соціолінгвістики як незалежних одна від одної сфер знань.

Соціальні комунікації, за визначенням, не можуть розглядатися окремо й незалежно від соціолінгвістики через такі причини:

1. оскільки соціальні комунікації (або комтека) – це галузь знань, яка вивчає організаційно впорядковану систему документів, їхні масиви й інформаційні технології, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів і намірів при безпосередній участі членів комунікативного процесу, то, зрозуміло, що комунікація здійснюється переважно за допомогою мови як системи знаків, яка реалізується в мовленнєвій діяльності; звідси випливає, що:

– комунікація взагалі неможлива поза соціумом;

– комунікація здійснюється за допомогою знаків (зокрема, знаків мови);

–використання знаків мови та їхніх значень також неможливе поза соціумом;

–оскільки соціум вивчає і соціологія, і лінгвістика, ми об'єктивно повинні звертатися до досягнень обох галузей науки.

Отже, недоцільність першого підходу очевидна.

Другий підхід передбачає аналіз соціальних комунікацій (комтеки) як сфери знань, що бере початок від соціолінгвістики.

Ми не можемо погодитися з таким аналізом, тому що:

– комтека не може використовувати лише дані соціолінгвістики, оскільки сама соціолінгвістика – дисципліна прикордонна, або така, яка є синтезом досягнень соціології і лінгвістики;

– комтека застосовує у своїх теоріях не тільки поняття і терміни соціолінгвістики, але й ті, які стосуються лише соціології (наприклад, поняття «соціальна дія», «соціальна група», «клас», «соціальний інститут», «соціальна диференціація» тощо).

Зважаючи на вищесказане, ми відхиляємо другий підхід, відповідно до якого соціальні комунікації (комтека) як сфера знань берє початок від соціолінгвістики.

Згідно з третім підходом комтека (соціальні комунікації) як сфера знань дає початок соціолінгвістиці. Вважаємо, що таке твердження також є недоцільним через такі причини:

– комтека не виступає як стартова сфера знань, оскільки, за визначенням, є системою, яка поєднує досягнення, як мінімум, десятка наукових дисциплін (соціології, лінгвістики, політології, журналістики, історії, етнології, психології, психолінгвістики, соціолінгвістики, етносоціопсихолінгвістики);

– соціальні комунікації (комтека) базуються на досягненнях соціолінгвістики, а отже, не можуть бути її джерелом.

Двох аргументів достатньо для того, щоб не погодитися з основною тезою третього підходу.

Нам близький четвертий підхід: соціальні комунікації (комтека) і соціолінгвістика як сфери знань взаємно доповнюють одна одну.