Питання для самоперевірки засвоєних знань

1. У чому полягають труднощі з визначенням терміна «соціальні комунікації»?

2. Як соціологи пропонують вивчати соціальні комунікації?

3. У чому полягають основи теорії соціальної комунікації?

4. Назвіть три ведучі концепції у визначенні семантичного діапазону терміна «соціальні комунікації».

5. Чому слід зберегти в науковому обігу термін «соціальні комунікації»?

6. Які п’ять структурних елементів передбачає модель соціальних комунікацій Г. Лассуела?

7. У чому полягає сутність синтетичної моделі Т. Гобан-Класа ?

8. Які три основні критерії пропонує В. Конецька для розгалуження соціальних комунікацій?

9. З яких елементів складається методологія соціальної комунікації?

10. Що визнається основою комунікації у біохевіористів?

11. Кому належить праця «A Mathematical Theory of Communication» («Математична теорія комунікації») і чому в нашому навчальному курсі йдеться саме про неї?

12. Які відомі філософи використовували принцип історичного матеріалізму в дослідженні комунікації?

Навчальні завдання

1. Перелічіть поняття, які входять до діапазону семантики терміна «соціальні комунікації».

2. Дайте визначення терміна «соціальні комунікації».

3. Складіть схему структури соціальних комунікацій.

4. Назвіть види соціальних комунікацій.

5. Визначте методи досліджень соціальних комунікацій із позицій соціології.

Теми рефератів

1. Різні підходи до визначення семантики терміна «соціальні комунікації».

2. Стисла характеристика проблем, що досліджують у теорії соціальних комунікацій як метатеорії.

3. Семантична надмірність терміна «соціальні комунікації».

4. «Теорія та історія соціальних комунікацій» як спеціальність.

5. «Документознавство, архівознавство» – спеціальність у новій галузі знань: соціальні комунікації.

6. Проблеми, які досліджують спеціалісти з книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства.

7. Проблематика історії та теорії журналістики як спеціальності у галузі соціальних комунікацій.

8. Діапазон наукових проблем, що досліджуються спеціалістами з історії та теорії видавничої справи.

9. Науково-дослідний потенціал спеціальності «Прикладні соціально-комунікаційні технології».

10. Коло дослідницьких інтересів спеціалістів із соціальної інформатики.

Перелік тем для магістерських робіт із теорії соціальних комунікацій

1. Порівняльний аналіз як підґрунтя для дослідження різних позицій щодо семантики терміна «соціальні комунікації».

2. Особливості взаємодії провідних аспектів комунікації (мовного, соціального та власне комунікаційного).

3. Теорія "постіндустрійного суспільства" Д. Белла як поштовх до утворення метатеорії соціальних комунікацій.

Розділ 3

Соціолінгвістичний аспект аналізу соціальних комунікацій

1. Значення термінів «соціолінгвістика»

і «соціолінгвістичний аспект»

Як свідчить електронний словник «Вікіпедія», соціолінгвістика (соціологічна лінгвістика) — це розділ мовознавства, що «вивчає зв'язок між мовою і соціальними умовами її буття». Автори цієї статті вказують на те, що соціолінгвістика тісно пов'язана з такими лінгвістичними дисциплінами, як психолінгвістика і етнолінгвістика.

Соціолінгвістику слід вважати суміжною дисципліною. Предметами досліджень цієї науки виступають мова і нація, національні мови як історична категорія, соціальна диференціація мови, взаємозв'язки між мовними і соціальними структурами, типологія мовних ситуацій, що визначаються соціальними чинниками, соціальні аспекти багатомовності тощо.

Відомий радянський мовознавець і соціолінгвіст О. Швейцер визначив соціолінгвістику як наукову дисципліну, яка розвивається «на перетині мовознавства, соціології, соціальної психології й етнографії» і вивчає «широкий комплекс проблем, пов'язаних із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом дії соціальних чинників на мову і тією роллю, яку відіграє мова в житті суспільства».

На думку О. Швейцера, між предметний характер соціолінгвістика має тому, що використовує понятійний апарат соціології, мовознавства, а також етнографії. Ми додамо, що нині є підстави стверджувати: соціолінгвістика успішно використовує поняття й терміни соціальних комунікацій, теорії комунікації, комунікативістики, журналістики, історії й етнопсихолінгвістики. Дослідники вважають, що основні операційні одиниці соціолінгвістичного вивчення (соціолінгвістичні змінні) характеризуються співвіднесеністю, а з одного боку, з певним рівнем мовної структури (фонологічним, морфологічним, синтаксичним, лексико-семантичним), з другого – з варіюванням соціальної структури або соціальних ситуацій.

Як відзначають дослідники, соціолінгвістика вивчає проблему соціальної диференціації мови на всіх рівнях її структури. Не оминають соціолінгвістику дослідження взаємозв'язків між мовними і соціальними структурами. Наприклад, О. Швейцер вважав, що структура соціальної диференціації мови багатовимірна і включає як стратифікаційну диференціацію, обумовлену різнорідністю соціальної структури, так і «ситуативну диференціацію, обумовлену різноманіттям соціальних ситуацій».

Автор указує на те, що згадана проблема тісно пов'язана з проблемою "мова і нація", «вивчаючи яку соціолінгвістика оперує категорією національної мови».

Слід зазначити, що одним із ключових понять соціолінгвістики вважають поняття мовної ситуації, визначеної як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів), що обслуговують континуум спілкування в певній етнічній спільності або адміністративно-територіальному об'єднанні. Дослідники виокремлюють дві групи мовних ситуацій:

– екзоглосні – сукупності різних мов;

– ендоглосні – сукупності підсистем однієї мови.

У свою чергу, екзоглосні й ендоглосні ситуації поділяються на збалансовані, якщо їхні компоненти функціонально рівнозначні, і незбалансовані, якщо їхні компоненти розподілені по різних сферах спілкування і соціальних групах.

Соціолінгвістика також вивчає проблему зв'язку і взаємодії мови і культури. Наприклад, О. Швейцер стверджує, що зв'язки між мовою та іншими компонентами культури мають двосторонній характер. Автор підтримує думку про віддзеркалення в лексичних запозиченнях процесів зіткнення різних культур.

Не менш цікавою проблемою в соціолінгвістиці, на думку цього вченого, можна вважати питання соціальних аспектів білінгвізму (двомовності) і диглосії (взаємодії різних соціальних підсистем однієї мови, що протиставлені одна одній). Дослідник стверджує, що в умовах білінгвізму «дві мови співіснують одна з одною в межах одного колективу, що використовує ці мови в різних комунікативних сферах залежно від соціальної ситуації та інших параметрів комунікативного акту». До того ж, в умовах диглосії простежуються схожі (з чим ми повністю згодні) зв’язки між різними формами існування однієї мови: літературною мовою, койне, діалектами.

До діапазону проблем соціолінгвістики входить питання використання мови з комунікаційною метою, зокрема, мовна поведінка як процес вибору оптимального варіанта для структурування соціально коректного вислову. При цьому, повідомляє О. Швейцер, «виявляється сам механізм відбору соціально значущих варіантів, встановлюються критерії, що лежать в основі вибору». Мета такого аналізу – виявлення соціальних норм, що детермінують мовну поведінку.

Дуже важливе значення, наприклад, для дослідників-соціолінгвістів України нині має проблема мовної політики. Швейцер О. запропонував визначення терміна «мовна політика»: «Сукупність заходів, що вживаються державою, партією, класом, суспільним угрупованням для зміни або збереження існуючого функціонального розподілу мов або мовних підсистем, для введення нових або збереження старих мовних норм». Можна не погодитися з думкою дослідника щодо партійного встановлення норм мовного використання в соціумі. Проте проблема існує не тільки в межах політичних режимів. Наприклад, у сучасній Швейцарії питання політичної толерантності щодо основної і другорядної (за термінологією Р. Бела) мов теж стоїть гостро.

Отже, коло проблем сучасної соціолінгвістики далеко не вичерпане вищепереліченими питаннями. Розвиток суспільства, процеси глобалізації й ускладнення політичних і суспільних взаємин між ісламським світом і гіпердержавами (наприклад, США, Росією, Китаєм), поширення тероризму сприяють появі нових і нових проблем використання мови.

У значення терміна «соціолінгвістичний аспект» ми вносимо такий смисл: соціолінгвістичний підхід, соціолінгвістичне бачення; вивчення предмета дослідження з урахуванням взаємозв'язку мови і суспільства; пояснення мовних процесів соціальною природою мови і суспільними функціями мови. Вивчати явище з погляду соціолінгвістичного аспекту означає вивчати механізми дії соціальних чинників на мову і мовленнєву поведінку (соціопсихолінгвістика). Соціолінгвістичний аспект дослідження передбачає вивчення ролі мови в житті суспільства.