358

Олександр ХОЛОД

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ:

СОЦІО-

І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ

АНАЛІЗ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

___________________________________________

Олександр ХОЛОД

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ:

СОЦІО-

І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ

АНАЛІЗ

Київ

2010

ББК 659.4

Х 73

УДК 316.22-316.77 + 159.3

Рецензенти:

доктор політичних наук, професор Бебик В. М.,

доктор психологічних наук, професор Засєкіна Л. В.,

доктор філологічних наук, професор Іванов В. Ф.,

доктор філологічних наук, доктор психологічних наук, професор Румяцева І. М.

Холод Олександр

Х 73 Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз: навч. посіб. – [2-е вид., доп. і випр.]. – К. : Київський міжнародний університет; Українська асоціація психолінгвістів, 2010. – 343 с.

Навчальний посібник присвячено вивченню соціальних комунікацій з точки зору соціолінгвістичного і психолінгвістичного аналізу.

Автор пропонує теоретичне обґрунтування положень сучасної наукової галузі «соціальні комунікації», подає праксеологічну частину, яка містить практичне застосування теоретичних, методологічних положень під час вивчення соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа, вживання психолінгвістичних одиниць у регіональних ЗМІ, сугестивні прийоми в мас-медіа, взаємовплив мас-медіа і громадянського суспільства, мовленнєву експлікацію синдрому зрадництва, соціальну аутоідентифікацію політика в глибинному лейтмотивному біографічному інтерв’ю. Пропонується й інноваційний погляд на теорію соціальних комунікацій.

Навчальний посібник буде корисним для студентів, науковців-викладачів, які навчаються, викладають або здійснюють дослідження в таких галузях, як «Соціальні комунікації», «Соціологія», «Політологія», «Психологія» та «Філологія».

ISBN 966-594-245-3

ББК 659.4

Х 73

УДК 159.3

© Холод Олександр, 2009

© Холод Олександр, 2010, доповнене та виправлене

© Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. С. Сковроди, 2009

© Київський міжнародний університет, 2010

Зміст

Стор.

Частина перша загальні положення навчального курсу «соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз»

Розділ 1. Вступ до навчальної дисципліни

1. Коротка передісторія створення навчального курсу.

2. Основні поняття навчальної дисципліни.

3. Актуальність навчального курсу.

4. Обґрунтування досліджень соціальних комунікацій із позицій соціо- і психолінгвістичного аналізу.

5. Об'єкт, предмет навчального курсу.

6. Методологія викладання і структура навчальної дисципліни.

7. Методи дослідження соціальних комунікацій.

8. Зв'язок обговорюваного навчального курсу з іншими навчальними предметами.

9. Специфіка викладання і вивчення навчального курсу.

Частина друга основи теорії соціальних комунікацій

Розділ 1 Соціальні комунікації як предмет дослідження

1. Труднощі з визначенням терміна «соціальні комунікації».

2. Діапазон семантики терміна «соціальні комунікації».

3. Значення терміна «соціальні комунікації».

4. Визначення терміна «соціальні комунікації» в межах навчального курсу.

5. Джерела вивчення соціальних комунікацій з погляду соціолога (В. Конецька).

6. Основи теорії соціальної комунікації.

7. Структура соціальних комунікацій.

8. Види соціальних комунікацій.

9. Методологія досліджень соціальних комунікацій з позицій соціології (В. Конецька).

Розділ 2. Соціолінгвістичний аспект аналізу соціальних комунікацій

1. Значення терміна «соціолінгвістичний аспект».

2. Соціологія і лінгвістика: інтердисципліна або методологічний підхід.

3. Основні методи соціолінгвістики.

4. Соціальні комунікації і соціолінгвістика.

Розділ 3. Психолінгвістичний аспект аналізу соціальних комунікацій

1. Значення терміна «психолінгвістичний аспект».

2. Психологія і лінгвістика: шляхи перетину.

3. Основні методи психолінгвістики: проблема оригінальності, запозичення

або помилкової міждисциплінарності.

4. Різні підходи у психолінгвістиці до аналізу соціальних комунікацій.

5. Суть психолінгвістичного аналізу різних видів соціальних комунікацій.

Частина третя праксиологія (прикладні дослідження) теорії соціальних комунікацій

Розділ 1. Специфіка соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа

1. Особливості значення термінів, які використовуються.

2. Проблема дослідження.

3. Методика дослідження.

4. Інтерпретація отриманих даних.

5. Висновки.

Розділ 2. Регіональні мас-медіа і політична «забарвленість» журналістів

1. Проблема однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

2. Методика дослідження психолінгвістичних особливостей політичної «забарвленості» журналістів регіональних ЗМІ.

3. Інтерпретація результатів, отриманих за допомогою праксиметричного методу.

4. Висновки щодо практичного дослідження політичної «забарвленості» журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

Розділ 3. Прийоми сугестії в мас-медіа України

1. Семантика термінів, що вживаються в дослідженні

2. Дослідження процесів навіювання.

3. Основи дослідження сугестії в мас-медіа.

4. Проблема маніпуляції свідомістю споживачів інформації.

5. Типи й види прийомів комунікатора.

6. Основні параметри дослідження використання сугестивних прийомів у мас-медіа.

7. Методика дослідження сугестивних прийомів у мас-медіа та інтерпретація отриманих даних.

8. Висновки дослідження.

Розділ 4. Соціальна автоідентифікація політика в глибинному лейтмотивному біографічному інтерв'ю

1. Стан досліджень за допомогою методу аналізу біографій.

2. Пошук психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

3. Критерії пошуку психолінгвістичних маркерів.

4. Структура й особливості аналізу.

5. Висновки щодо пошуку психолінгвістичних особливостей маркування соціальної автоідентифікації політика в біографічному лейтмотивному інтерв’ю.

Розділ 5. Мас-медіа і громадянське суспільство з позицій психолінгвістики і теорії комунікації