- •Новицький в. Є. Міжнародна економічна діяльність України
- •Розділ 1.1 Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти
- •1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності
- •Закон україни Про митну справу в Україні
- •1.1.2. Відкрита економіка
- •Оцінка та прогноз показників ділової активності (2000—2003 рр.)
- •1.1.3. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності
- •Економічна криза в Аргентині встановила цілий ряд сумних рекордів
- •1.1.4. Світове господарство та міжнародний ринок
- •Розділ 1.2 Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні
- •1.2.1. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності
- •1.2.2. Міжнародна торгівля товарами та послугами
- •1.2.3. Транскордонний рух капіталів та міжнародний кредит
- •1.2.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •1.2.5. Міжнародна міграція робочої сили
- •1.2.6. Участь у діяльності міжнародних економічних організацій
- •1.2.7. Міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах
- •1.2.8. Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку
- •Розділ 1.3 Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України
- •1.3.1. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності
- •1.3.2. Мікроекономічний рівень
- •1.3.3. Макроекономічний рівень
- •Розділ 2.1 Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим
- •2.1.1.Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності
- •Класифікація міжнародної торгівлі товарами
- •Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2000 р.
- •2.1.2. Україна та міжнародні інститути регулювання торгівлі
- •2.1.3. Факторні передумови міжнародної торгівлі України
- •2.1.4. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі
- •Обсяги торгівлі товарами України з регіонами світу у 2000 р., тис. Дол.
- •Розділ 2.2 Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка
- •2.2.1. Міжнародна купівля-продаж товарів
- •Товарна структура експорту-імпорту України
- •В 2000—2005 рр., % до загального обсягу за системою sitс
- •2.2.2. Експортна діяльність в макро- та мікроекономічному вимірах
- •Порівняльна динаміка світового ввп та сукупного світового експорту
- •2.2.3. Імпортна політика: загальні цілі та актуальні проблеми України
- •2.2.4. Реекспорт та реімпорт
- •2.2.5. Прямі та опосередковані експортно-імпортні операції
- •Розділ 2.3 Україна в товарообмінних операціях
- •2.3.1. Поняття та форми товарообмінних операцій
- •2.3.2. Бартерні операції (бартерні угоди, бартер)
- •2.3.3. Торговельні компенсаційні операції
- •2.3.4. Промислові компенсаційні операції
- •Розділ 2.4 Міжнародний контракт
- •2.4.1. Поняття міжнародного контракту
- •Додаток № 1 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»
- •Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України
- •Додаток № 2 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»
- •Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України
- •2.4.2. Ціна міжнародного контракту
- •2.4.3. Умови платежів та розрахунків за експортно-імпортними операціями
- •2.4.4. Нормативна регламентація комерційної діяльності
- •Порівняльна оцінка правової бази трансформаційних країн
- •Розділ 2.5 Інкотермс — інструмент міжнародної торгівлі
- •2.5.1. Поняття Інкотермс (базисних умов контрактів)
- •Базисні умови контрактів та їх застосування в Україні указ президента україни
- •Інкотермс та Арбітраж Міжнародної торгової палати
- •2.5.2. Класифікація умов Інкотермс
- •Позначення комерційних термінів згідно з Інкотермс—2000
- •2.5.3. Вибір транспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс—2000
- •Вид транспортування і відповідний термін Інкотермс—2000
- •Розділ 2.6 Міжнародна торгівля послугами: критерії та українська специфіка
- •2.6.1. Поняття міжнародної торгівлі послугами
- •2.6.2. Види міжнародних послуг та їх класифікація
- •2.6.3. Міжнародний ринок послуг
- •2.6.4. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •Зовнішня торгівля України послугами з регіонами світу в 2000 р., тис. Дол. Сша
- •2.6.5. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг
- •2.6.6. Інформаційні та електронні послуги як динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльності
- •2.6.7. Страхові послуги в міжнародній економічній діяльності
- •Розділ 2.7 Послуги посередників у міжнародній торгівлі
- •2.7.1. Поняття торговельно- посередницької діяльності
- •2.7.2. Юридичне забезпечення торговельного посередництва
- •2.7.3. Класифікація суб’єктів міжнародного посередництва
- •Розділ 2.8 Міжнародні послуги у сфері виробництва, кооперування та реклами: специфіка транзитивної економіки
- •2.8.1. Поняття міжнародних технологічних послуг
- •2.8.2. Інжиніринг
- •2.8.3. Консалтинг
- •2.8.4. Франчайзинг
- •2.8.5. Реклама в міжнародній економічній діяльності
- •Розділ 2.9 Лізинг та інші орендні операції в міжнародному співробітництві
- •2.9.1. Поняття лізингу
- •2.9.2. Класифікація лізингових угод
- •2.9.3. Правове регулювання лізингу в Україні
- •Розділ 2.10 Міжнародні транспортні послуги
- •2.10.1. Сучасні тенденції розвитку транспорту в контексті світової динаміки
- •2.10.2. Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •Структура експорту-імпорту транспортних послуг України в 2000 р., млн дол. Сша
- •2.10.3. Геостратегічні перспективи транспортного забезпечення міжнародного співробітництва України
- •2.10.4. Морський та річковий транспорт: світові тенденції та українські реалії
- •2.10.5. Залізничний транспорт: сучасні тенденції та роль у міжнародній економічній діяльності
- •2.10.6. Міжнародні автоперевезення
- •2.10.7. Авіатранспортні сполучення: стан та перспективи розвитку
- •2.10.8. Трубопровідний транспорт України
- •2.10.9. Роль транспорту для міжнародної комерційної діяльності
- •Розділ 2.11 Міжнародний туризм
- •2.11.1. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму
- •З матеріалів Гаазької декларації Міжпарламентської конференції з туризму (Гаага, 10—14 квітня 1989 р.)
- •З матеріалів Гаазької декларації Міжпарламентської конференції з туризму (Гаага, 10—14 квітня 1989 р.)
- •2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму
- •2.11.3. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх цілей та діяльності
- •Туризм стає новим джерелом зростання національної економіки Китаю
- •2.11.4. Інститути та інструменти регулювання міжнародного туризму в Україні
- •Зі Статті 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму Закону України «Про туризм»
- •Зі Статті 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму Закону України «Про туризм»
- •2.11.5. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та завдання
- •З Додатка № 1 до Програми розвитку туризму в Україні до 2005 р.
- •З Додатку № 1 до Програми розвитку туризму в Україні до 2005 р.
- •З матеріалів Додатку № 1 до Програми розвитку туризму в Україні до 2005 р.
- •Розділ 2.12 Міжнародне кооперування виробництва: природа, форми та сучасні особливості
- •2.12.1. Поняття кооперування виробництва в системі категоріального апарату
- •2.12.2. Практичні завдання міжнародної кооперації в сучасних умовах
- •З Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав
- •Розділ 2.13 Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин
- •2.13.1. Міжнародні валютно-фінансові інструменти в моделі відкритої економіки
- •2.13.2. Ризики макроекономічної дестабілізації через відкритість фінансово-монетарної та інвестиційної сфери
- •Про впровадження механізму страхування експортних і кредитних ризиків
- •2.13.3. Ситуація із зовнішньою заборгованістю України
- •Державний зовнішній борг України за видами кредиторів
- •Виплати із зовнішнього боргу протягом 1999—2000 рр., млн дол.
- •Ключові економічні прогнозні показники розвитку України (1998—2003 рр.)
- •Розділ 2.14 Україна в процесах міжнародної міграції капіталів та господарської транснаціоналізації
- •2.14.1. Сучасні особливості міжнародного інвестиційного процесу
- •2.14.2. Інвестиційні інтереси — рушійна сила руху капіталів
- •2.14.3. Трансформаційна специфіка національної участі в міжнародних ринках капіталів
- •Найбільші країни-інвестори в економіку України (1995—2000 рр.), млн дол. Сша
- •Надходження прямих іноземних інвестицій за галузями в 1999—2000 рр., % річної зміни
- •2.14.4. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до трансформаційної економіки
- •Розділ 2.15 Комерційні структури в процесах транснаціоналізації
- •2.15.1. Транснаціоналізація в підприємницькій сфері: суб’єкти та функціональна специфіка
- •2.15.2. Геостратегічні фактори розвитку інвестиційних тенденцій
- •2.15.3. Акціонерні форми та засоби транснаціоналізації комерційної діяльності
- •2.15.4. Неакціонерні форми транснаціоналізації господарської діяльності
- •Розділ 2.16 тнк у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України
- •2.16.1. Тнк у системі сучасних міжнародних економічних відносин
- •2.16.2. Передумови поширення міжнародних корпорацій як форми господарювання: історичний контекст
- •2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності тнк
- •2.16.4. Об’єктивні конкурентні переваги тнк
- •2.16.5. Типи та структура корпорацій в економічній діяльності міжнародного й національного рівнів
- •2.16.6. Специфічні форми підприємницької транснаціоналізації в умовах ринкових перетворень
- •Промислово-фінансові групи
- •Закон україни Про промислово-фінансові групи в Україні
- •Холдинги
- •2.16.7. Наслідки господарсько- інвестиційної діяльності тнк
- •2.16.8. Обмеження монополізації
- •Розділ 2.17 Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України
- •2.17.1. Природа спільного підприємництва
- •2.17.2. Спільні підприємства: поняття та специфіка
- •2.17.3. Мотивація створення сп
- •2.17.4. Процес створення сп
- •2.17.5. Специфіка розвитку спільних підприємств в Україні
- •Розділ 2.18 Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили
- •2.18.1. Поняття міжнародної міграції робочої сили: міграція в долі українського та інших народів
- •2.18.2. Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції
- •Види міжнародної міграції робочої сили
- •2.18.3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці
- •Хто виграє?
- •Розділ 2.13. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин
- •2.13.1. Міжнародні валютно-фінансові інструменти в моделі відкритої економіки
- •2.13.2. Ризики макроекономічної дестабілізації через відкритість фінансово-монетарної та інвестиційної сфери
- •Про впровадження механізму страхування експортних і кредитних ризиків
- •2.13.3. Ситуація із зовнішньою заборгованістю України
- •Державний зовнішній борг україни за видами кредиторів
- •Виплати із зовнішнього боргу протягом 1999—2000 рр., млн дол.
- •Ключові економічні прогнозні показники розвитку україни (1998—2003 рр.)
- •Міжнародна міграція фінансових ресурсів у контексті факторного аналізу
- •Терміни та поняття:
- •Контрольні питання
- •Розділ 2.14. Україна в процесах міжнародної міграції капіталів та господарської транснаціоналізації
- •2.14.1. Сучасні особливості міжнародного інвестиційного процесу
- •2.14.2. Інвестиційні інтереси — рушійна сила руху капіталів
- •2.14.3. Трансформаційна специфіка національної участі в міжнародних ринках капіталів
- •Найбільші країни-інвестори в економіку україни (1995—2000 рр.), млн дол. Сша
- •Надходження прямих іноземних інвестицій за галузями в 1999—2000 рр., % річної зміни
- •2.14.4. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до трансформаційної економіки
- •Позалекційний блок Теоретичні паралелі Капітал та рух капіталу в системі сучасних міжнародних економічних відносин
- •Терміни та поняття:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Розділ 2.15. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації
- •2.15.1. Транснаціоналізація в підприємницькій сфері: суб’єкти та функціональна специфіка
- •2.15.2. Геостратегічні фактори розвитку інвестиційних тенденцій
- •2.15.3. Акціонерні форми та засоби транснаціоналізації комерційної діяльності
- •2.15.4. Неакціонерні форми транснаціоналізації господарської діяльності
- •Позалекційний блок Теоретичні паралелі
- •Терміни та поняття:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Розділ 2.16. Тнк у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України
- •2.16.1. Тнк у системі сучасних міжнародних економічних відносин
- •2.16.2. Передумови поширення міжнародних корпорацій як форми господарювання: історичний контекст
- •2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності тнк
- •2.16.4. Об’єктивні конкурентні переваги тнк
- •2.16.5. Типи та структура корпорацій в економічній діяльності міжнародного й національного рівнів
- •2.16.6. Специфічні форми підприємницької транснаціоналізації в умовах ринкових перетворень
- •Промислово-фінансові групи
- •Про промислово-фінансові групи в Україні
- •Холдинги
- •2.16.7. Наслідки господарсько-інвестиційної діяльності тнк
- •2.16.8. Обмеження монополізації
- •Позалекційний блок Теоретичні паралелі
- •Терміни та поняття:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Розділ 2.17. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України
- •2.17.1. Природа спільного підприємництва
- •2.17.2. Спільні підприємства: поняття та специфіка
- •2.17.3. Мотивація створення сп
- •2.17.4. Процес створення сп
- •2.17.5. Специфіка розвитку спільних підприємств в Україні
- •Позалекційний блок Теоретичні паралелі Міжнародний рух капіталів у системі факторів світового виробництва
- •Терміни та поняття
- •Контрольні питання
- •Література
- •Розділ 2.18. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили
- •2.18.1. Поняття міжнародної міграції робочої сили: міграція в долі українського та інших народів
- •2.18.2. Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції
- •Види міжнародної міграції робочої сили
- •2.18.3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці
- •Хто виграє?
- •Хто програє?
- •Позалекційний блок Теоретичні паралелі Соціальні виміри відкритої економіки: німецьке «ордоліберальне диво»
- •Терміни та поняття
- •Контрольні питання
- •Розділ 3.1 Регулювання міжнародної економічної діяльності в державі
- •3.1.1. Концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки
- •3.1.2. Моделі відкритої економічної політики
- •3.1.3. Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки
- •Світова конкурентоспроможність, провідні країни
- •3.1.4. Традиційні засоби підтримки національного товаровиробника у сфері міжнародної торгівлі: тарифно-нетарифне регулювання
- •3.1.5. Застосування митного тарифу: міжнародна практика та транзитивні реалії
- •3.1.6. Застосування нетарифних інструментів та інтереси України
- •3.1.7. Сучасні форми протекціонізму: поняття антиімпортних адміністративних процедур
- •3.1.8. Добровільні обмеження експорту в контексті антиімпортної політики
- •3.1.9. Антидемпінг як фактор у конкурентній боротьбі
- •Виробництво чавуну та сталі в Україні, млн т
- •Найбільші країни — виробники сталі
- •3.1.10. Оптимізація податкової системи
- •Розділ 3.2 Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності
- •3.2.1. Міжнародний рух технологій: предмет і сучасні тенденції
- •Постіндустріальні тенденції світової економіки як фактор міжнародного співробітництва
- •3.2.2. Інструменти науково-технічного регулювання у відкритій економіці
- •3.2.3. Інформатизація як визначальний фактор моделі міжнародного співробітництва
- •Закон України «Про стандартизацію»
- •3.2.4. Технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки
- •Науковий парк Кембриджського університету
- •Науково-промисловий парк Шеньчженя — перший китайський технополіс
- •3.2.5. Макроекономічна політика України в контексті сучасного нтп
- •Із закону україни «Про наукову і науково-технічну діяльність»
- •3.2.6. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва
- •Політика єс у сфері стандартизації: методологічне значення для України
- •Розділ 3.3 Економічна безпека за умов відкритої економіки
- •3.3.1. Поняття економічної безпеки держави в міжнародному конкурентному середовищі
- •3.3.2. Складові економічної безпеки
- •3.3.3. Економічна безпека в контексті сучасної геополітики
- •3.3.4. Актуальні проблеми економічної безпеки України
- •3.3.5. Нато як економічний партнер України
- •Розділ 4.1 Міжнародні економічні зв’язки в українській історії: ретроспектива та сучасність
- •4.1.1. Основи періодизації міжнародної економічної діяльності України
- •4.1.2. Докиївський період торгівлі
- •4.1.3. Торгова модель Київської Русі
- •4.1.4. Зовнішні зв’язки колоніального періоду
- •Кількість заходів каботажних суден до Одеси, 1842—1892
- •Питома вага зовнішньої торгівлі через чорноморські порти в експорті та імпорті Російської імперії
- •4.1.5. Радянський період розвитку національної спеціалізації та міжнародної торгівлі
- •4.1.6. Початок нової історії
- •Географічна структура зовнішньої торгівлі України (фактичні дані та оцінки)
- •Розділ 4.2 Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі
- •4.2.1. Практичні цілі міжнародного співробітництва в контексті системного аналізу
- •4.2.2. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації: українська специфіка
- •Динаміка основних показників міжнародної економічної діяльності м. Києва, млн дол.
- •4.2.3. Сучасна національна геоекономічна модель: складові елементи та функціональні риси
- •4.2.4. Геоекономічна політика України в міжнародному контексті
- •4.2.5. Економічна інтеграція
- •4.2.6. Глобалізація та регіоналізація — форми соціально-економічної інтернаціоналізації
- •Пріоритетні напрями економічної інтеграції, результати опитування керівників підприємств, %
- •4.2.7. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України
- •4.2.8. Прикордонне співробітництво в Україні
- •Розділ 4.3 Торгово-коопераційні відносини та інтеграційний режим України з країнами снд
- •4.3.1. Інтеграційно-дезінтеграційні контроверсії снд: на шляху від «розлучення» до співіснування
- •4.3.2. Режими співробітництва з країнами снд
- •4.3.3. Зона вільної торгівлі в рамках снд
- •4.3.4. Проблема участі України в Митному союзі держав снд: оцінка доцільності
- •Розділ 4.4 Європейський вектор зовнішньоекономічної діяльності: резерви співробітництва як фактор перспективної інтеграційної моделі
- •4.4.1. Завдання та умови європейської інтеграції України
- •Інтеграція на європейському континенті
- •Європейський Союз
- •4.4.2. Розвиток торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи
- •Eкономічне партнерство між Україною та єс: основні засади, що їх установлює упс
- •Довідка про стан реалізації Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України
- •4.4.3. Правові засади співробітництва України з єс
- •Угода про партнерство і співробітництво між Україною та єс
- •4.4.4. Україна в системі єврорегіонів
- •Розділ 4.5 Чорноморський вектор міжнародної економічної діяльності
- •4.5.1. Чорноморське економічне співробітництво: сутність проекту
- •4.5.2. Напрями співробітництва в рамках чес у контексті геополітичних альтернатив
- •4.5.3. Чес у вимірах глобальних стратегій
- •4.5.4. Особливості та завдання участі України в чес
- •Розділ 5.1 Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності України
- •5.1.1. Сировинні ресурси в національному та світовому господарстві
- •5.1.2. Природні ресурси в системі міжнародних ринків
- •5.1.3. Види ресурсів
- •5.1.4. Україна у світовій торгівлі сировиною
- •Загальна характеристика задоволення потреб України власними ресурсами, %
- •Торгівля сировинними (без енергоносіїв) та продовольчими товарами в системі експортно-імпортних відносин України (абсолютні показники та питома частка в експорті / імпорті)
- •Розділ 5.2 Паливно-енергетичні ресурси у відкритій економіці
- •5.2.1. Паливний баланс у системі відкритої економіки України
- •Обсяги власного видобутку і потреба в споживанні нафти і газу
- •Торгівля паливно-енергетичними товарами в системі експортно-імпортних відносин України (абсолютні показники та питома частка в експорті / імпорті)
- •Основні показники господарської діяльності нафтопереробних підприємств за 1999 р.
- •5.2.2. Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій
- •Розділ 5.3 Екологічні обмеження зростання відкритої економіки в контексті сучасної глобалістики
- •5.3.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку
- •Гребля «Три ущелини»: конфлікт часів
- •5.3.2. Екологічні пріоритети розвитку сучасної відкритої економіки України
- •Основні показники охорони навколишнього природного середовища
- •5.3.3. Утилізація відходів — ознака сучасної відкритої економіки
- •5.3.4. Продовольчий потенціал: українські реалії у світлі міжнародних проблем
- •Основні макроекономічні показники України в контексті міжнародної економічної діяльності (статистика та прогноз)*
- •План роботи з адаптації законодавства України до законодавства європейського союзу у 2002 р.
- •Показники та оцінки перспектив розвитку міжнародної економічної діяльності в системі відкритої економіки України (1997—2009 рр.) а. Оптимістичний сценарій
- •Б. Песимістичний сценарій
- •Формування дохідної (а) та видаткової (б) частин зведеного бюджету
- •Фінансовий план витрат єс-15 і 10 кандидатів з 2000 до 2006 рр., млрд євро (ціни 1999 р.) та %
- •Угоди про партнерство та співробітництво між єс та країнами — членами снд
- •План роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у 2001 р.
- •З плану дій щодо реалізації пріоритетних положень програми інтеграції України до Європейського Союзу у 2001 р.
- •Коментар до угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною Підприємництво та інвестиції
- •Українські компанії в Європейському Союзі
- •Компанії Європейського Союзу в Україні
- •Подальший розвиток умов для підприємництва
- •Гармонізація законодавства
- •Вільна та справедлива конкуренція
- •Вільна та справедлива конкуренція між компаніями
- •Вільна та добросовісна конкуренція між товарами
- •Захист інтелектуальної власності
- •Загальні винятки та вирішення спорів
- •Україна — єс. Хронологія двосторонніх відносин
- •Інформаційно-аналітична довідка щодо співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями
- •1. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •2. Інформація щодо перспектив співпраці України з мвф
- •3. Співробітництво України та Світового банку (1992—1999 рр.)
- •Україна на шляху до сот
- •Друге засідання Робочої комісії, 11—12 грудня 1995 р.
- •Третє засідання Робочої комісії, 24—25 червня 1996 р.
- •Проекти Світового банку в Україні
- •Стратегія Світового банку з питань допомоги Україні
- •Обмін інформацією
- •Співпраця у сфері операцій Банку
- •Позики та гранти
- •Проект з удосконалення реєстрації прав власності
- •Фінансування розвитку села/реструктуризація сільськогосподарських підприємств
- •Можливості для участі нуо
- •Програмна системна позика (псп)
- •Модернізація Державної податкової адміністрації
- •Модернізація системи статистики
- •Збереження біологічного розмаїття азово-чорноморського екологічного коридору
- •Проект пом’якшення соціальних наслідків реформування вугільної промисловості
- •Проект удосконалення системи теплопостачання м. Севастополя
- •Проект удосконалення централізованого теплопостачання м. Києва
- •Проект з водопостачання та водовідведення для м. Львова
- •Розвиток приватного сектору
- •Проект контролю за епідемією туберкульозу та снід
- •Фонд соціальних інвестицій
- •Позика з муніципального розвитку
- •Програма «Голос громадськості» (2000—2003 рр.)
- •Навчальна мережа глобального розвитку (2000—2003 рр.)
- •Проект Україна: розвиток через Інтернет (2000—2003 рр.)
- •Дослідження проблем бідності (2001 р.)
- •Діалог з питань пенсійної реформи (2001—2003 рр.)
- •Розбудова інституційного потенціалу в агропромисловому секторі (2001 р.)
- •Дослідження регіонального розвитку (2001 р.)
- •Аналіз державних витрат (2001—2002 рр.)
- •Дослідження гендерних проблем перехідного періоду (2001 р.)
- •Дослідження з питань стратегії розвитку охорони здоров’я (2001 р.)
- •Дослідження з питань стратегії розвитку освіти (2001 р.)
- •Дослідження з метою підготовки Національної стратегії щодо зміни клімату (2001 р.)
- •Обсяги торгівлі товарами України з країнами світу у 2000 р., тис. Дол.
- •Зовнішня торгівля України послугами з країнами світу в 2000 р. (тис. Дол. Сша)
- •А. Обслуговування боргу України в 1999—2001 рр., млн дол. Сша
- •Б. Виплати із зовнішнього боргу протягом 1999—2000 рр., млн дол. Сша
- •Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України
- •І.II. Підтримка процесу економічних перетворень в Україні
- •II. Вирішення спільних проблем європейського континенту
- •Загальні положення
- •Рада, Комісія та країни-члени
- •Узгодженість
- •Реалізація та перегляд
- •Співпраця з Україною
- •Конкретні ініціативи
- •Підтримка процесу економічних перетворень в Україні
- •Співпраця зі зміцнення стабільності та безпеки в Європі
- •Підтримка інтеграції України в європейську та світову економіку
- •Співпраця в галузі юстиції та внутрішніх справ
- •Співпраця в царині культури, програми партнерства та обміну
- •Термін чинності
- •Публікація
- •Вільні економічні зони в Україні
- •Міжнародна торгова палата Міжнародні правила з тлумачення термінів «інкотермс» (редакція 2000 р.)
- •Робоча програма з навчальної дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України» за фаховим спрямуванням «Міжнародна економіка»
- •Список лекцій
- •Тематика та плани лекцій
- •Список семінарів
- •Індивідуальні завдання
- •Самостійна робота студентів
Інкотермс та Арбітраж Міжнародної торгової палати
Положення Інкотермс-2000 сформульовано так, щоб запобігти розбіжностям інтерпретації. Правильне застосування Інкотермс радикально знижує ризик непорозумінь та необхідності вдаватися до судово-арбітражних процесів. Крім цього, у поясненнях до правил Інкотермс постійно даються рекомендації, в яких випадках доцільно застосовувати те чи інше правило Інкотермс або уникати такого застосування. Адже колізії, які можуть виникати в разі непорозуміння, а також порушення певних правил проведення торговельних трансакцій можуть призвести до значних збитків у контрагентів.
У зв’язку з цим особливу увагу фахівці Міжнародної торгової палати приділяють питанням розв’язання суперечностей, а також наголошують на можливості звернення до Арбітражу Міжнародної торгової палати.
Зокрема, відзначається, що Сторони контрактів, які бажають зарезервувати собі можливість звернутися до Арбітражу Міжнародної торгової палати у разі розбіжностей з їхнім партнером за договором купівлі-продажу, повинні спеціально і чітко домовитися про Арбітраж Міжнародної торгової палати, зазначивши це у договорі купівлі-продажу або (за відсутності єдиного договірного документа) вказати на право звернення до Арбітражу під час обміну кореспонденцією, яка являє собою договір між сторонами. Факт включення одного або кількох варіантів Інкотермс у договір або пов’язану з цим кореспонденцію сам по собі не означає домовленості про можливість звернутися в Арбітраж.
Міжнародна торгова палата рекомендує таку стандартну умову про Арбітраж: «Усі розбіжності, які виникають у зв’язку з цим договором, повинні остаточно розв’язуватися відповідно до Правил Арбітражу Міжнародної торгової палати одним або більше арбітрами, призначеними відповідно до вказаних Правил».
2.5.2. Класифікація умов Інкотермс
Що конкретно являють собою базисні умови контрактів відповідно до «Інкотермс—2000»? Перелічимо їх згідно із заведеним порядком, який загалом відповідає розширенню кола обов’язків продавця і, відповідно, звуження його в покупця (повна характеристика базисних умов контрактів наводиться в додатках). Задля уникнення плутанини наведемо основні види офіційної класифікації (найменування) комерційних термінів, які застосовуються в нашій країні — україномовний, англомовний, та кодовий міжнародний.
Групи (категорії) Інкотермс
З метою функціональної класифікації та полегшення трактування базисні умови контрактів поділяють на чотири групи (категорії) відповідно до змін у розподілі основних обов’язків та відповідальності між контрагентами.
Таблиця 2.7
Позначення комерційних термінів згідно з Інкотермс—2000
Група |
Англомовне позначення |
Міжнародний код |
Україномовне позначення |
Група Е Відправлення |
Ex works (…named place) |
EXW |
Франко*-завод (або «На заводі») (… назва місця) |
Група F Основне перевезення не сплачене |
Free carrier (…named place) |
FCA |
Франко-перевізник (… назва місця) |
Free alongside Ship (…named port of shipment) |
FAS |
Франко вздовж борту судна (… назва порту доставки) |
|
Free on Board (…named port of shipment) |
FOB |
Франко-борт (…назва порту відвантаження) |
|
Група С Основне перевезення сплачене |
Cost and Freight (…named port of shipment) |
CFR |
Вартість і фрахт (…назва порту призначення) |
Cost, Insurance and Freight (…named port of shipment) |
CIF |
Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) |
|
Carriage Paid to (…named place of destination) |
CPT |
Перевезення оплачене до (… назва місця призначення) |
|
Carriage and Insurance Paid to (…named place of destination) |
CIP |
Перевезення і страхування оплачені до (… назва місця призначення) |
Група D Прибуття |
Delivered At Frontier (…named place) |
DAF |
Поставка до кордону (…назва місця поставки) |
Delivered Ex Ship (…named port of shipment) |
DES |
Поставка з судна (або Доставлено франко-строп судно) (… назва порту призначення) |
|
Delivered Ex Quay (duty paid) (…named port of shipment) |
DEQ |
Поставка з пристані (або Доставлено франко-набережна) (… назва порту призначення) |
|
Delivered Duty Unpaid (…named place of shipment) |
DDU |
Поставка без оплати мита (… назва місця призначення) |
|
Delivered Duty Paid (…named place of shipment) |
DDP |
Поставка з оплатою мита (… назва місця призначення) |
* «Франко» означає «вільно», тому замість термінів «Франко-перевізник», «Франко вздовж судна» інколи вживають терміни «Вільно в перевізника», «Вільно вздовж борту судна» або просто «Доставлено…» тощо.
Спочатку дамо характеристику основним групам базисних умов контрактів, а потім розглянемо кожне з правил Інкотермс окремо.
Зазначені групи розміщені за принципом зростання зобов’язань продавця. Ці зобов’язання мінімальні у групі «Е», до якої відносять тільки правило EX Works. Змістом угод такого типу є передання продавцем товару покупцеві на власній території, наприклад, у заводському складському приміщенні. Інакше кажучи, йдеться про угоду з мінімальною контрактною ціною, оскільки продавець відповідно до передбачених угодою правил навіть не зобов’язаний завантажувати товар, якщо інше не передбачено конкретною угодою (в реальному житті участь продавця згідно з додатковими домовленостями у завантаженні товару на транспортний засіб, наданий покупцем, є поширеною практикою).
Відмітною рисою базисних умов контрактів, які належать до групи «F» (FCA, FAS та FOB), є те, що продавець передає товар покупцеві у призначеному останнім місці та відповідно до його інструкцій. Згідно з умовами FCA може застосовуватись будь-який вид транспорту, умови FAS та FOB означають доставку товарів продавцем до певного порту призначення (або просто на причал вздовж борту судна, або на судно, через його поручні).
Згідно з базисними умовами контрактів, які належать до групи «С» (а це правила CFR, CIF, CPT і CIP), продавець за власні кошти мусить укласти контракт на перевезення товару до обумовленого пункту, не беручи на себе ризики загибелі або пошкодження товару, а також будь-які інші витрати, які можуть мати місце після завантаження та відправки товару. Щоправда, відповідно до вимог CIF та CIP продавець повинен застрахувати товар і нести страхові витрати. Так само, як і договори групи «F», угоди з групи «С» є «угодами відвантаження». Це означає, що обов’язки продавця завершуються після здійснення ним необхідних операцій із передавання товару транспортеру. Разом з тим специфікою угод групи «С» є наявність дистанції між пунктом переходу ризиків та більш віддаленим від продавця пунктом, в якому починаються активні дії покупця щодо товару, оскільки продавець здійснює відповідну організацію поставок. При цьому, якщо передбачається перевантаження товару, його мусить здійснювати продавець, але він може записати в угоді, що непередбачувані додаткові витрати, які можуть виникнути (через форс-мажорні обставини, невиконання трудових угод, військові конфлікти тощо), покладаються на покупця.
Угоди групи «D» (DAF, DES, DEQ, DDU та DDP) — передбачають, що на продавця покладаються усі витрати та ризики, які пов’язані з доставкою товару до країни призначення. Тому угоди цієї групи вважаються «угодами прибуття». Вони означають найбільші зобов’язання продавця як щодо поставки, так і відповідальності за товар, причому остання умова означає навіть очищення експортером товару для імпорту в країні призначення.
Види Інкотермс
Франко-завод (…назва місця). Умова «франко-завод» (залежно від ситуації «вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо із заводу, зі складу, з рудника тощо. Договір такого типу передбачає мінімальні зобов’язання продавця та максимальні — покупця. Якщо не обумовлене інше, то продавець не несе відповідальності ані за транспортування товару, ані навіть за його завантаження. Основною його функцією є надання товару у вказаний термін у місці, зазначеному в договорі (наприклад, на складі або в іншому місці, яке в практиці продавця є звичайним для поставок такого товару). До моменту передання товару продавець несе всі ризики, а також витрати, пов’язані з перевіркою якості товару. Продавець повинен забезпечити відповідне товару пакування. Покупець, приймаючи товар, починає сам нести весь тягар витрат, страхування, ризиків тощо.
Ця базисна умова контрактів може бути реалізованою за допомогою будь-якого зручного та придатного для цього виду транспорту.
2. Франко-перевізник (…назва місця). Відповідно до цієї умови продавець зобов’язаний доставити очищений для експорту товар (тобто товар, за який сплачено мито, на який отримано експортну ліцензію тощо) в обумовлений контрактом пункт (з відповідним обслуговуванням за свій рахунок). Покупець також за свої кошти укладає з перевізником договір про перевезення, згідно з яким зобов’язується виконати або забезпечити відповідні транспортні послуги. Продавець відповідає за завантаження товару, якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, в інших ситуаціях він не несе відповідальності за вантажні роботи. Продавець вважається таким, що звільнився від обов’язку нести всі ризики і відповідальність за збереження товару, в момент передання його перевізникові.
Цей тип контрактів є універсальним, тобто застосовується як при залізничних, так і при автомобільних, морських, авіаційних, а також комбінованих способах перевезень. Він набув поширення у зв’язку з розвитком сучасних, так званих інтермодальних способів транспортування — за допомогою контейнерів, трайлерів та ін.
3. Франко вздовж борту судна (…назва порту доставки). Продавець згідно з цією умовою повинен розмістити товар вздовж борту судна на набережній, причалі або в ліхтерах (якщо через свої габарити судно не може завантажуватися на рейді) в порту відвантаження, який було вказано. Після цього витрати й усі ризики загибелі або пошкодження товару переходять на покупця, який попередньо мав зафрахтувати судно та сповістити продавця про умови доставки товару.
Зазначена схема передавання товару вимагає, щоб продавець очистив товар від мита для його експорту та виконав усі експортні формальності. (Такий підхід було запроваджено в Інкотермс-2000, а в попередніх редакціях Інкотермс обов’язок митного очищення покладався на покупця. Щоправда, ніщо не заважає сторонам, у разі бажання, записати у відповідному доповненні до контракту, що саме покупець несе відповідальність за цю процедуру.)
4. Франко-борт (…назва порту відвантаження). Умова «франко-борт» означає, що продавець в узгодженому порту повинен розмістити товар на борту судна, яке було зафрахтованим покупцем. Очищення товару від мита на експорт, а також отримання експортних документів здійснюються продавцем. Він зобов’язаний вручити покупцеві чистий бортовий коносамент, який означає, що товар належної якості та з дотриманням усіх необхідних процедур перебуває на борту судна.
Усі ризики і відповідальність за товар покладаються на покупця з моменту перетину ним лінії релінгу (поручня) судна. При цьому завантаження товару в трюм не входить в обов’язки продавця, а оплата цих дій включається у вартість фрахту.
Угоди типу FOB є однією з найпоширеніших серед інших контрактних форм Інкотермс. Ціна FOB у макроекономічних та міжнародних статистичних розрахунках приймається як ціна експорту.
5. Вартість і фрахт (…назва порту призначення). Згідно з договором цього типу продавець здійснює очищення товару від експортного мита та зобов’язується зафрахтувати за власний рахунок судно до порту призначення. Проте ризик загибелі, пошкодження товару та будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися після поставки товару на борт судна, переходить від продавця до покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Розвантаження товару в порту здійснює покупець (крім тих випадків, коли товар перевозять на суднах регулярних ліній і роботи, пов’язані з розвантаженням, здійснюються згідно з умовами фрахту, отже за кошти продавця).
6. Вартість, страхування і фрахт (…назва порту призначення). У договірних відносинах, що регулюються цією базисною умовою, обов’язки продавця розширюються порівняно з умовами типу CFR, на функцію оплати страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення (щоправда, за мінімальною ставкою страхування). Продавець виконує митне очищення товару, а покупець несе витрати після завантаження товару на борт судна. Ризики випадкової загибелі або пошкодження товару переходять на покупця в момент перетинання товаром поручнів судна.
Умова застосовується тільки при перевезеннях водними видами транспорту.
Угоди типу CIF є ще однією з найпоширеніших формул Інкотермс. Ціна CIF у макроекономічних, міжнародних статистичних розрахунках приймається як ціна імпорту.
7. Перевезення оплачене до (…назва місця призначення). Згідно з цією умовою продавець має укласти договір фрахту щодо перевезення товару до погодженого місця призначення, сплативши відповідні послуги. Продавець здійснює очищення товару від мита на експорт.
Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати переходять від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізникові. Якщо для перевезення до погодженого місця призначення використовуються наступні перевізники, то ризики переходять при поставці товару до першого перевізника.
Умова CPT може використовуватися за будь-якого виду перевезень, включаючи комбіноване транспортування.
8. Перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення). Умова CIP вимагає від продавця доставити товар перевізникові з оплатою вартості перевезень, очищенням товару для експорту та ін., а також зобов’язує його застрахувати вантаж на користь покупця для усунення ризиків у зв’язку із загибеллю або пошкодженням товару під час перевезення. Таким чином, продавець укладає договір страхування і сплачує відповідний страховий внесок (але, як і у випадку CIF, за мінімальною ставкою страхування).
Так само, як і попередня, ця умова може застосовуватися за будь-якого виду перевезень, зокрема і при перевезеннях різними видами транспорту.
9. Поставка до кордону (…назва місця поставки). Умови DAF вимагають від продавця передати покупцеві очищені для експорту товари в обумовлені терміни та місце на кордоні (але до митного кордону країни, зазначеної в договорі). Продавець повинен передати покупцеві звичайний транспортний документ (ним може бути складський варіант, доковий варіант, делівері-ордер). На цьому контрактні зобов’язання продавця вважаються завершеними. Ризики щодо випадкової загибелі або пошкодження товару перекладаються на покупця в момент реального передання товару відповідно до умов контракту.
Положення «Поставки до кордону» головним чином призначені для застосування, якщо товар перевозиться залізницею або автомобільним транспортом, але вони можуть застосовуватися і за інших способів перевезення.
10. Поставка з судна (або Доставлено франко-строп судно) (…назва порту призначення). Відповідно до правила «Поставка з судна» зобов’язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як неочищений від мита товар передається покупцеві на борту судна в погодженому порту призначення. Для цього продавець має не тільки доставити товар за власний рахунок, а й сповістити покупця про дату прибуття товару та передати йому документацію, яка потрібна покупцеві для отримання товару. Можлива одночасна доставка товарів різним покупцям за єдиним коносаментом (у таких випадках капітан судна отримує вказівки про видачу окремих вантажів пред’явникам «делівері-ордерів». Цей режим використовується тільки для водних транспортних перевезень.
11. Поставка з пристані (або Доставлено франко-набережна) (…назва порту призначення). Згідно з цим режимом зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця на набережній (товарній пристані) у погодженому порту призначення не очищеним від мита на імпорт. Продавець, який забезпечує фрахт, несе витрати з доставки товару на пристань, на нього також припадають ризики, які пов’язані з транспортуванням і відвантаженням товару на пристань.
Предметом особливого уточнення є питання сплати мита. Якщо сторони бажають, щоб продавець очистив товар від мита на імпорт, вони можуть зафіксувати це у відповідний спосіб.
Цю умову можна використовувати тільки для перевезень водними видами транспорту.
12. Поставка без оплати мита (…назва місця призначення). Ця умова означає, що зобов’язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надав неочищений від імпортного мита товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Для цього — до фактичного передання товару покупцеві — продавець повинен поставити товар, узявши на себе відповідні витрати і ризики, але за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, які виплачуються під час ввезення, а також видатків і ризиків, пов’язаних з виконанням митних формальностей. Покупець сплачує імпортне мито та всі додаткові витрати. Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й узяв на себе викликані цим витрати і ризики, це відповідно зазначається в тексті договору.
Зазначений режим можна використовувати при перевезеннях будь-яким видом транспорту, але тоді, коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення, потрібно застосовувати терміни DES або DEQ.
13. Поставка з оплатою мита (…назва місця призначення). Умова DDР означає, що зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у погодженому місці країни імпорту, причому продавець зобов’язаний узяти на себе ризики й витрати, включаючи транспортні витрати, мито, податки та інші збори з поставки до цього місця товару.
Якщо сторони бажають виключити із зобов’язань продавця деякі витрати, сплачувані при ввезенні товару (наприклад, податок на додану вартість), то це уточнюється відповідною формулою в тексті контракту або у відповідному доповненні (наприклад: «Доставлено, мито сплачене, ПДВ не сплачений (...зазначене місце призначення)».
Умова EXW означає мінімальні зобов’язання продавця, умова DDP — максимальні його зобов’язання.
Цю умову можна використовувати при перевезеннях будь-яким видом транспорту, але коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення, потрібно застосовувати терміни DES або DEQ.
