4.5.2. Напрями співробітництва в рамках чес у контексті геополітичних альтернатив

Багатостороннє співробітництво в регіоні Причорномор’я будується відповідно до наявних економічних потенціалів країн — учасниць ЧЕС, потреб їх розвитку, закономірностей організації спільного економічного простору.

Першим офіційним документом, який відобразив ці основні передумови торговельно-інвестиційної, коопераційної, валютно-фінансової взаємодії, стала Декларація про створення Організації Чорноморського економічного співробітництва від 25 червня 1992 р. У ній визначалися цілі ЧЕС відповідно до тодішніх уявлень та напрацювань щодо цілей та можливостей цього об’єд­нання. Зокрема, називалися такі сфери багатостороннього співробітництва та практичні завдання:

• транспорт і комунікації, включаючи їх інфраструктуру;

• інформатика;

• обмін економічною та комерційною інформацією, включаючи статистичні дані;

• стандартизація та сертифікація продукції;

• енергетика;

• видобуток та перероблення мінерально-сировинних ресурсів;

• туризм;

• сільське господарство та агропромислове виробництво;

• ветеринарний і санітарний захист;

• рекреація, охорона здоров’я та фармацевтика;

• наука і технології.

Розвиток практичних механізмів співробітництва поступово висував на порядок денний дедалі більше завдань, ініціатива по­становки яких належала країнам, заінтересованим у конкретних проектах та у застосуванні конкретних інструментів взаємодії.

Специфіка експортної орієнтації України зумовлює особливий інтерес нашої держави до торгівлі металургійною продук- цією (чорними та деякими кольоровими металами), хімічними виробами (добривами, нафтохімічними продуктами тощо), агро­промисловою продукцією (м’ясом та виробами з м’яса, цукром, рибою, напоями алкогольними та безалкогольними). В умовах нерозвинутості національної системи комерційної інформації велике значення для України має налагодження в чорноморському регіоні оперативного та ефективного поширення економічної інформації про товари, виробників та покупців, потенційних коопе­рантів, реципієнтів капіталів та інвесторів, створення сприятливих умов для бізнес-контактів.

Географічне розташування як країн — партнерів по ЧЕС стосовно України, так і самої України об’єктивно зумовлює інтерес до транзитних перевезень вантажів. Адже через територію інших країн ЧЕС можуть провозитися продукти вітчизняного виробництва — чорні метали, титан, алюміній, інші кольорові метали, продукти харчування, хімічні товари, ряд видів машин та устаткування. У протилежному напрямі можуть ввозитися продукти, яких потребує вітчизняний ринок, зокрема енергоносії, машини та обладнання. У цьому зв’язку актуалізуються питання проходу танкерів протоками Босфор та Дарданелли, будівництва трубопроводів, шляхів сполучень тощо. Цілий спектр регулятивних завдань пов’язується з усуненням подвійного оподатковування, галузевими проектами сприяння торгівлі, страхуванням експортних контрактів.

Умовою розвитку торгівлі є уніфікація режимів товарного обміну, взаємне визнання сертифікатів якості товарів, гармонізація стандартів (звичайно з урахуванням необхідності пристосовуватися до наявних міжнародних систем стандартів, і передусім прийнятої в ЄС), співробітництво між митними, стандартизаційними та статистичними відомствами країн ЧЕС.

У рамках ЧЕС планується створення мережі спеціальних економічних зон, в яких країнами-учасницями надавалися б взаємні привілеї. Такі зони сприяли б взаємній відкритості економік, створювали кращі можливості для інвестицій до відповідних територій країн.

Крім торгівлі, значну увагу ініціатори чорноморського співробітництва приділяють оптимізації системи руху капіталів. Так, за пропозицією України, в жовтні 1996 р. країнами ЧЕС було схвалено «Основні принципи інвестиційного співробітництва в ЧЕС».

Інший аспект політики сприяння співробітництву — налагодження системи кредитно-фінансового обслуговування, яка б органічно вписувалася в міжнародний банківсько-кредитний механізм. Базовим інститутом тут є ЧБТР, який покликаний надавати допомогу під час реалізації експортно-імпортних, інвестиційних операцій, проектів розвитку інфраструктури країн — учасниць ЧЕС.