МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Новицький в. Є. Міжнародна економічна діяльність України

Новицький В. Є.

Н 73 Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с.

ISBN 966–574–428–3

Міжнародна економічна діяльність країни є важливою сферою процесів відтворення, усього суспільного життя. Для України врегулювання механізмів співробітництва з іншими державами світу стає важливою умовою побудови ефек­тивного національного господарства, проведення структурної реформи.

У підручнику розглядаються особливості міжнародної економічної діяльності України на сучасному етапі в комплексі різноманітних форм співробітництва, інструментів макроекономічного регулювання та комерційної діяльності, взаємин з іншими країнами, їх угрупованнями та міжнародними економічними організаціями.

Для студентів і слухачів вищих навчальних закладів економічного профілю, підприємців та службовців, які здійснюють міжнародні комерційні операції та їх регулювання, а також усіх тих, хто цікавиться проблемами міжнародної економічної діяльності України.

Київ, КНЕУ - 2003

ЗМІСТ

Вступ 13

Частина 1. ПРИРОДА, ЗМІСТ ТА ЦІЛІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 19

Розділ 1.1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти 20

1.1.1. Предмет курсу: природа та визначення міжнародної економічної діяльності 20

1.1.2. Відкрита економіка 27

1.1.3. Платіжний баланс: показник та фактор міжнародної економічної діяльності 37

1.1.4. Світове господарство та міжнародний ринок 47

Розділ 1.2. Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні 56

1.2.1. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності 56

1.2.2. Міжнародна торгівля товарами та послугами 59

1.2.3. Транскордонний рух капіталів та міжнародний кредит 62

1.2.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини 65

1.2.5. Міжнародна міграція робочої сили 67

1.2.6. Участь у діяльності міжнародних економічних організацій 68

1.2.7. Міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах 70

1.2.8. Спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку 71

Розділ 1.3. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України 76

1.3.1. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності 76

1.3.2. Мікроекономічний рівень 77

1.3.3. Макроекономічний рівень 80

1.3.4. Між- або наддержавний рівень 96

Частина 2. ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 107

Розділ 2.1. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим 108

2.1.1. Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності 108

2.1.2. Україна та міжнародні інститути регулювання торгівлі 117

2.1.3. Факторні передумови міжнародної торгівлі України 127

2.1.4. Геостратегічна специфіка національної участі в міжнародній торгівлі 132

Розділ 2.2. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка 146

2.2.1. Міжнародна купівля-продаж товарів 146

2.2.2. Експортна діяльність в макро- та мікроекономічному вимірах 150

2.2.3. Імпортна політика: загальні цілі та актуальні проблеми України 157

2.2.4. Реекспорт та реімпорт 162

2.2.5. Прямі та опосередковані експортно-імпортні операції 165

Розділ 2.3. Україна в товарообмінних операціях 171

2.3.1. Поняття та форми товарообмінних операцій 171

2.3.2. Бартерні операції (бартерні угоди, бартер) 175

2.3.3. Торговельні компенсаційні операції 177

2.3.4. Промислові компенсаційні операції 181

Розділ 2.4. Міжнародний контракт 189

2.4.1. Поняття міжнародного контракту 189

2.4.2. Ціна міжнародного контракту 199

2.4.3. Умови платежів та розрахунків за експортно-імпортними операціями 204

2.4.4. Нормативна регламентація комерційної діяльності 210

Розділ 2.5. Інкотермс — інструмент міжнародної торгівлі 216

2.5.1. Поняття Інкотермс (базисних умов контрактів) 216

2.5.2. Класифікація умов Інкотермс 220

2.5.3. Вибір транспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс—2000 227

Розділ 2.6. Міжнародна торгівля послугами: критерії та українська специфіка 234

2.6.1. Поняття міжнародної торгівлі послугами 234

2.6.2. Види міжнародних послуг та їх класифікація 240

2.6.3. Міжнародний ринок послуг 242

2.6.4. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України 247

2.6.5. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг 253

2.6.6. Інформаційні та електронні послуги як динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльності 255

2.6.7. Страхові послуги в міжнародній економічній діяльності 258

Розділ 2.7. Послуги посередників у міжнародній торгівлі 264

2.7.1. Поняття торговельно-посередницької діяльності 264

2.7.2. Юридичне забезпечення торговельного посередництва 265

2.7.3. Класифікація суб’єктів міжнародного посередництва 266

Розділ 2.8. Міжнародні послуги у сфері виробництва, кооперування та реклами: специфіка транзитивної економіки 276

2.8.1. Поняття міжнародних технологічних послуг 276

2.8.2. Інжиніринг 277

2.8.3. Консалтинг 279

2.8.4. Франчайзинг 280

2.8.5. Реклама в міжнародній економічній діяльності 282

Розділ 2.9. Лізинг та інші орендні операції в міжнародному співробітництві 288

2.9.1. Поняття лізингу 288

2.9.2. Класифікація лізингових угод 290

2.9.3. Правове регулювання лізингу в Україні 296

Розділ 2.10. Міжнародні транспортні послуги 304

2.10.1. Сучасні тенденції розвитку транспорту в контексті світової динаміки 304

2.10.2. Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій 307

2.10.3. Геостратегічні перспективи транспортного забезпечення міжнародного співробітництва України 311

2.10.4. Морський та річковий транспорт: світові тенденції та українські реалії 313

2.10.5. Залізничний транспорт: сучасні тенденції та роль у міжнародній економічній діяльності 318

2.10.6. Міжнародні автоперевезення 321

2.10.7. Авіатранспортні сполучення: стан та перспективи розвитку 324

2.10.8. Трубопровідний транспорт України 326

2.10.9. Роль транспорту для міжнародної комерційної діяльності 328

Розділ 2.11. Міжнародний туризм 334

2.11.1. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму 334

2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму 337

2.11.3. Суб’єкти міжнародного туризму, специфіка їх цілей та діяльності 339

2.11.4. Інститути та інструменти регулювання міжнародного туризму в Україні 342

2.11.5. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та завдання 349

Розділ 2.12. Міжнародне кооперування виробництва: природа, форми та сучасні особливості 360

2.12.1. Поняття кооперування виробництва в системі категоріального апарату 360

2.12.2. Практичні завдання міжнародної кооперації в сучасних умовах 365

Розділ 2.13. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин 374

2.13.1. Міжнародні валютно-фінансові інструменти в моделі відкритої економіки 374

2.13.2. Ризики макроекономічної дестабілізації через відкритість фінансово-монетарної та інвестиційної сфери 377

2.13.3. Ситуація із зовнішньою заборгованістю України 381

Розділ 2.14. Україна в процесах міжнародної міграції капіталів та господарської транснаціоналізації 390

2.14.1. Сучасні особливості міжнародного інвестиційного процесу 390

2.14.2. Інвестиційні інтереси — рушійна сила руху капіталів 393

2.14.3. Трансформаційна специфіка національної участі в міжнародних ринках капіталів 398

2.14.4. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до трансформаційної економіки 406

Розділ 2.15. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації 418

2.15.1. Транснаціоналізація в підприємницькій сфері: суб’єкти та функціональна специфіка 418

2.15.2. Геостратегічні фактори розвитку інвестиційних тенденцій 422

2.15.3. Акціонерні форми та засоби транснаціоналізації комерційної діяльності 425

2.15.4. Неакціонерні форми транснаціоналізації господарської діяльності 427

Розділ 2.16. ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України 434

2.16.1. ТНК у системі сучасних міжнародних економічних відносин 434

2.16.2. Передумови поширення міжнародних корпорацій як форми господарювання: історичний контекст 437

2.16.3. Міжнародна природа господарської діяльності ТНК 439

2.16.4. Об’єктивні конкурентні переваги ТНК 441

2.16.5. Типи та структура корпорацій в економічній діяльності міжнародного й національного рівнів 444

2.16.6. Специфічні форми підприємницької транснаціоналізації в умовах ринкових перетворень 449

2.16.7. Наслідки господарсько-інвестиційної діяльності ТНК 454

2.16.8. Обмеження монополізації 456

Розділ 2.17. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України 465

2.17.1. Природа спільного підприємництва 465

2.17.2. Спільні підприємства: поняття та специфіка 467

2.17.3. Мотивація створення СП 470

2.17.4. Процес створення СП 475

2.17.5. Специфіка розвитку спільних підприємств в Україні 477

Розділ 2.18. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили 484

2.18.1. Поняття міжнародної міграції робочої сили: міграція в долі українського та інших народів 484

2.18.2. Класифікація складових, факторів і видів міжнародної міграції 487

2.18.3. Аналіз наслідків міграції на ринку праці 489

Частина 3. ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 497

Розділ 3.1. Регулювання міжнародної економічної діяльності в державі 498

3.1.1. Концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки 498

3.1.2. Моделі відкритої економічної політики 502

3.1.3. Напрями підвищення конкурентоспроможності української економіки 505

3.1.4. Традиційні засоби підтримки національного товаровиробника у сфері міжнародної торгівлі: тарифно-нетарифне регулювання 510

3.1.5. Застосування митного тарифу: міжнародна практика та транзитивні реалії 512

3.1.6. Застосування нетарифних інструментів та інтереси України 518

3.1.7. Сучасні форми протекціонізму: поняття антиімпортних адміністративних процедур 521

3.1.8. Добровільні обмеження експорту в контексті антиімпортної політики 523

3.1.9. Антидемпінг як фактор у конкурентній боротьбі 524

3.1.10. Оптимізація податкової системи 531

Розділ 3.2. Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності 540

3.2.1. Міжнародний рух технологій: предмет і сучасні тенденції 540

3.2.2. Інструменти науково-технічного регулювання у відкритій економіці 543

3.2.3. Інформатизація як визначальний фактор моделі міжнародного співробітництва 548

3.2.4. Технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки 552

3.2.5. Макроекономічна політика України в контексті сучасного НТП 565

3.2.6. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва 570

Розділ 3.3. Економічна безпека за умов відкритої економіки 578

3.3.1. Поняття економічної безпеки держави в міжнародному конкурентному середовищі 578

3.3.2. Складові економічної безпеки 580

3.3.3. Економічна безпека в контексті сучасної геополітики 582

3.3.4. Актуальні проблеми економічної безпеки України 586

3.3.5. НАТО як економічний партнер України 591

Частина 4. УКРАЇНА В ПРОЦЕСАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ: ІНТЕГРАЦІЙНІ ФОРМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ 601

Розділ 4.1. Міжнародні економічні зв’язки в українській історії: ретроспектива та сучасність 602

4.1.1. Основи періодизації міжнародної економічної діяльності України 602

4.1.2. Докиївський період торгівлі 603

4.1.3. Торгова модель Київської Русі 605

4.1.4. Зовнішні зв’язки колоніального періоду 607

4.1.5. Радянський період розвитку національної спеціалізації та міжнародної торгівлі 612

4.1.6. Початок нової історії 613

Розділ 4.2. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі 621

4.2.1. Практичні цілі міжнародного співробітництва в контексті системного аналізу 621

4.2.2. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації: українська специфіка 624

4.2.3. Сучасна національна геоекономічна модель: складові елементи та функціональні риси 628

4.2.4. Геоекономічна політика України в міжнародному контексті 631

4.2.5. Економічна інтеграція 636

4.2.6. Глобалізація та регіоналізація — форми соціально-економічної інтернаціоналізації 639

4.2.7. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України 649

4.2.8. Прикордонне співробітництво в Україні 650

Розділ 4.3. Торгово-коопераційні відносини та інтеграційний режим України з країнами СНД 659

4.3.1. Інтеграційно-дезінтеграційні контроверсії СНД: на шляху від «розлучення» до співіснування 659

4.3.2. Режими співробітництва з країнами СНД 660

4.3.3. Зона вільної торгівлі в рамках СНД 669

4.3.4. Проблема участі України в Митному союзі держав СНД: оцінка доцільності 671

Розділ 4.4. Європейський вектор зовнішньоекономічної діяльності: резерви співробітництва як фактор перспективної інтеграційної моделі 678

4.4.1. Завдання та умови європейської інтеграції України 678

4.4.2. Розвиток торговельно-економічних зв’язків з країнами Європи 682

4.4.3. Правові засади співробітництва України з ЄС 692

4.4.4. Україна в системі єврорегіонів 695

Розділ 4.5. Чорноморський вектор міжнародної економічної діяльності 704

4.5.1. Чорноморське економічне співробітництво: сутність проекту 704

4.5.2. Напрями співробітництва в рамках ЧЕС у контексті геополітичних альтернатив 709

4.5.3. ЧЕС у вимірах глобальних стратегій 711

4.5.4. Особливості та завдання участі України в ЧЕС 713

Частина 5. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУЧАСНА СПЕЦИФІКА ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ 719

Розділ 5.1. Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності України 720

5.1.1. Сировинні ресурси в національному та світовому господарстві 720

5.1.2. Природні ресурси в системі міжнародних ринків 724

5.1.3. Види ресурсів 727

5.1.4. Україна у світовій торгівлі сировиною 730

Розділ 5.2. Паливно-енергетичні ресурси у відкритій економіці 739

5.2.1. Паливний баланс у системі відкритої економіки України 739

5.2.2. Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій 751

Розділ 5.3. Екологічні обмеження зростання відкритої економіки в контексті сучасної глобалістики 762

5.3.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку 762

5.3.2. Екологічні пріоритети розвитку сучасної відкритої економіки України 770

5.3.3. Утилізація відходів — ознака сучасної відкритої економіки 776

5.3.4. Продовольчий потенціал: українські реалії у світлі міжнародних проблем 777

Додатки 787

ПРО КНИГУ

Написання підручника, а тим більше першого підручника з навчального курсу, є справою складною і відповідальною. Адже для того, щоб створити справді корисну для підготовки економістів-міжнародників книгу, треба не тільки володіти великою ерудицією, тримати руку на пульсі життя, а й мати готовність до надзвичайно кропіткої роботи.

Щодо курсу «Міжнародна економічна діяльність України», то створення подібної праці — особливо актуальне завдання. У сучасних умовах розвитку українського суспільства відчувається велика потреба у кваліфікованих спеціалістах, що, у свою чергу, потребує оптимізації навчального процесу у вищих закладах освіти та поліпшення викладання економічних, і передусім міжнародноекономічних, дисциплін. Зазначимо, що досі в Україні не було підручника, присвяченого найбільш актуальній для майбутніх економістів-міжнародників комплексній проблематиці міжнародної комерційної та регулятивної діяльності, питанням міжнародної інтеграції України та її геоекономічних перспектив. Тому праця В. Є. Новицького є дуже своєчасною і потрібною.

Разом з тим підготувати підручник було надзвичайно важко: адже його написання вимагає від автора не тільки високої кваліфікації та широких знань, а й педагогічного хисту, враховування специфіки студентської аудиторії. Тому слід вітати, що спроба виконати зазначене завдання була здійснена відомим ученим В. Є. Новицьким, який уже багато років викладає у провідних вищих закладах освіти країни, підготував чимало кваліфікованих молодих спеціалістів, був науковим керівником у багатьох аспірантів, які успішно захистили дисертації.

Підручник складається з п’яти частин, у яких послідовно розглядаються загальні питання курсу — предмет, методологія, суб’єк­ти та об’єкти вивчення, форми міжнародної економічної діяльності, актуальні проблеми регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні, питання геополітики та міжнародної інтеграції держави в комплексі напрямів та інструментів цього процесу. Особливо цінно, що автор вводить до об’єкта вивчення актуальні проблеми глобалістики, питання ресурсо-енергетичного балансу, міжнародних економічних відносин з приводу сировини, а також ті специфіч­ні відносини, які породжуються екологічною небезпекою та які дедалі більшою мірою визначають сам характер світової економіки.

Написання підручника є складною й відповідальною працею ще й тому, що в ньому мають бути не тільки ґрунтовно охоплені всі значущі проблеми та питання, які стосуються тематики написання. Матеріал має бути викладений доступно для читача, максимально враховувати аудиторію, дещо випереджаючи її. Тому підготувати хороший підручник є справою набагато складнішою, ніж написати добру монографію.

На наш погляд, автор повністю впорався із поставленим завданням. Книга написана кваліфікованим фахівцем, із великою кількістю ілюстративного матеріалу. Привертає увагу логічність побудови підручника, наявність у ньому чітких структурних підрозділів, які є необхідними для видання подібного типу та рівня. Нарешті, хотілося б наголосити і на такому аспекті: авторові вдалося чітко витримати дистанцію між різними міжнародноекономічними курсами — міжнародними економічними відносинами, та прикладними дисциплінами — митною справою та ін. При цьому підручник написаний саме на матеріалах України, що робить його справді унікальною працею.

Хотілося б привітати й Київський національний економічний університет та факультет міжнародних економічних відносин. Адже сама ідея переосмислення традиційних курсів свідчить про творчий пошук університету, здатність до критичного погляду на процес викладання, а також про обґрунтованість відповідних оцінок. У результаті було створено дуже корисну для України книгу. Причому назва курсу «Міжнародна економічна діяльність України» є такою, що повністю відповідає його завданням і є більш коректною, ніж та, що вживалася раніше, — «Зовнішньоекономічна діяльність».

Вважаємо, що книга «Міжнародна економічна діяльність України» В. Є. Новицького добре прислужиться студентам, молодим фахівцям, усім тим, хто хотів би не тільки дізнатися про практичні механізми здійснення міжнародної економічної діяльності, а й отримати глибокі та систематичні знання з предмета. Переконані, що книга буде надзвичайно корисною для широкої читацької аудиторії. Вважаємо, що багато положень книги будуть корисними навіть для працівників бізнесу та державних службовців.

Директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

академік НАН України Ю. М. Пахомов

ВСТУП

Економічний розвиток у сучасному світі відбувається під впливом ряду факторів, найважливішими серед яких є прогрес наукової думки, технологій, інтернаціоналізація багатьох сфер суспільного життя, перехід багатьох країн світу до моделі ринкових відносин. Поглиблюється взаємна залежність країн та господарських агентів, розвиваються процеси інформатизації традиційних видів бізнесу та становлення нових виробничих систем на базі комп’ютерних технологій і мереж даних.

Уже наприкінці ХХ ст. на економічній діяльності людства кардинально позначився вплив тенденцій до глобалізації та регіоналізації, які посилювалися зрушеннями у сфері технологій, лібералізацією валютно-фінансових відносин.

Формування інтеграційних механізмів, нові реалії, які породжуються науково-технічним прогресом (НТП), поширенням мережі Інтернет практично на всі аспекти життя суспільства, обумовлюють таке самоусвідомлення людства, яке принципово відрізняється від тих уявлень, що були достатніми для його життєдіяльності та відтворення в минулому. Нині жодна країна світу, навіть найбільші та економічно найпотужніші держави, не можуть забезпечити скільки-небудь задовільних умов своєї участі в системі міжнародної кооперації та міжнародного поділу праці, не беручи участі в тих інтеграційних механізмах, які визначають геополітичні, геоекономічні передумови світової розстановки сил, глобальної конкуренції.

Не розв’язавши завдань оптимізації усієї системи міжнародної економічної діяльності України, не можна сподіватися на успішне реформування економіки держави в цілому, оскільки така діяльність є, по-перше, значним компонентом господарювання, а по-друге, його потужним каталізатором.

Світова фінансова криза 1997—1998 рр. виявила велику залежність усіх країн та цілих регіонів світу від міжнародних фінансових процесів. До цього слід додати небезпеку, яку становлять деякі види промислової діяльності, надмірне споживання енергетичних та сировинних ресурсів, навіть свідомі вчинки та наслідки збройних конфліктів. Природні катаклізми, екологічні катастрофи, глобальне потепління клімату та інші несприятливі явища регіонального та планетарного масштабу, інколи навіть незворотні негативні події та зміни в біосфері актуалізують поставлення питання про єдність людства. При цьому йдеться не тільки про єдність людства як біологічного виду, чи навіть у вимірах його соціально-політичного буття. Ставлення питання може і повинно бути більш вимогливим та жорстким: реальність сьогодення при­мушує по-новому оцінити відомі істини про неподільність людства, безумовність базових морально-етичних цінностей, про відповідальність кожної людини за долю інших людей та світу в цілому.

Часи насправді змінилися, і змінилися так, що слова англійського поета Джона Донна «…немає людини, яка була б як острів, сама по собі», котрі як були кілька століть тому, так і зараз є етичним критерієм у житті небагатьох, дедалі більшою мірою перетворюються на універсальний поведінковий імператив… «Не питай ніколи, по кому подзвін: він по тобі…» У високоінтегрова­ному світі міра відповідальності людини є не тільки високою, а й безпосередньо пов’язаною із можливими негативними наслідками як у глобальному масштабі, так і на особистому рівні. Трагедія від терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 р., унаслідок якої загинули тисячі людей, постала відліком нової моделі міжнародних відносин, як в економічній сфері, так і у сфері політики країн та їх угруповань.

Відвернути реальні загрози людству, установити нову парадигму господарювання, соціального буття, такий міжнародний економічний лад, який не буде ігнорувати долі людей у найбідніших країнах, такі «позаекономічні» цінності, як стан та перспективи екосистем, — це завдання, розв’язання яких є необхідним для збереження прийнятних умов життя на планеті.

У цьому контексті особливо очевидною є необхідність по-но­вому осмислити як ті сталі зв’язки, котрі склалися у процесі міжнародного економічного співробітництва, так і нові детермінанти розвитку, які разом визначають параметри міжнародної економічної діяльності країн та приватних агентів господарювання.

Під час написання підручника враховувалися потреби тих вищих навчальних закладів, для яких актуальним є завдання комплексного вивчення проблематики міжнародної економічної діяльності, зокрема таких її складових, як організація міжнародної торгівлі, інвестиційна діяльність, функціонування ТНК та СП, макроекономічне регулювання процесів міжнародного співробітництва. Разом з тим студенти спеціалізованих міжнародноекономічних факультетів та відділень, згідно з вибірковим принципом, можуть докладніше вивчати ті підрозділи підручника, які відповідають навчальним програмам, та використовувати інші підрозділи книги для самостійної роботи або факультативно.

Те саме можна сказати про ілюстративний матеріал, який міститься в кожній главі. Його наявність не вимагає від студента обов’язкового вивчення додаткового матеріалу, наприклад такого, який стосується регулятивної практики інших країн або інших тем. Одначе наявність цього матеріалу робить вивчення курсу більш цікавим та, відповідно до індивідуального вибору студента, більш глибоким.

Цей курс вирізняється широким вивченням особливостей зовнішньоекономічної діяльності завдяки значній увазі до регулятивної некомерційної діяльності державних інститутів. Разом з тим він не ставить за мету вивчення тих закономірностей життєдіяльності та розвитку економічних систем і процесів, які органічно належать до предмета курсів з теорії міжнародної економіки. Натомість, спираючись на базові теоретичні знання, розуміння сучасних геоекономічних тенденцій, курс з проблем міжнародної економічної діяльності ознайомлює з практичним проведенням зовнішньоекономічних операцій в Україні з урахуванням нормативного матеріалу та конкретної національної специфіки.

Нарешті, даний курс узагальнює ряд тем з дисциплін, які вивчають проблеми маркетингової та менеджерської справи взагалі та в Україні зокрема в тому розумінні, що він розглядає економічні явища в усій повноті їх проявів на міжнародному рівні.

Системне теоретичне відтворення економічних процесів потребує використання такого наукового інструментарію вивчення закономірностей міжнародного співробітництва, особливостей та наслідків того чи іншого практичного управлінського вибору у сфері міжнародної комерційної діяльності, за якого було б можливим абстрагування від неістотних, нетипових причинно-наслід­кових зв’язків та факторів впливу. Адже використовувані умовності фактично є замінниками високоваріативних процесів у бутійному світі. Тому під час вивчення даного курсу особлива увага має бути приділена функціональній та суб’єктній специфіці міжнародної сфери господарювання, провідним тенденціям глобалізації, регіоналізації, розвитку відкритих економік.

Крім того, у процесі практичного застосування абстрактної схеми під впливом «конкретики», позасистемних щодо теорії факторів окремі положення зазнають істотних модифікацій. Особливо це стосується міжнародної економічної діяльності, в якій синтезуються багато економічних, політичних, екологічних, гуманітарних та інших функцій. Отже, принциповою є вимога додержуватися максимального реалізму під час теоретичного конструювання та не обмежуватися суто формальним підходом.

Об’єктивно цей курс повинен поєднувати принципи індукції та дедукції. Отже, його інструментами є як аналіз «конкретики» міжнародної економічної діяльності та її узагальнення, так і послідовні спекулятивні міркування, за яких для вироблення кінцевих висновків слід почати з найбільш фундаментальних істин.

Міжнародна економічна діяльність, поміж інших видів господарської активності, суспільних процесів та системних зв’язків, є вельми специфічним предметом дослідження та вивчення. Це зумовлюється тим, що на її функціональні характеристики своєрідним чином переноситься логіка реалізації мікроекономічних інтересів суб’єктів ринкової діяльності в найбільш широкому розумінні таких інтересів, а також закономірності економічних процесів національного рівня. Крім того, міжнародна сфера економічних відносин створює власні системні характеристики і відбивається практично на всіх сферах підприємницької діяльності та економічної політики уряду.

Переходячи до функціонального аспекту справи, слід сказати, що сферу міжнародного співробітництва, кооперації можна розглядати в утилітарному контексті. Інакше кажучи, вона може бути важливим засобом динамізації економічного, взагалі суспільного розвитку. Така її роль зумовлюється потенціалом міжнарод­ного поділу праці, завдяки якому виникають можливості підвищення ефективності та продуктивності відтворювальних систем.

Слід враховувати, що саме сфера міжнародної економічної діяльності містить чималий простір для застосування суб’єктивних методів впливу на економічну ситуацію як з боку підприємницьких структур, так і уряду. Особливо це проявляється нині, коли активно формуються глобальні, регіональні інтеграційні об’єд­нання як на рівні держав, так і в сфері бізнесу.

Міжнародна економічна діяльність реалізується в комплексі численних форм співробітництва різних країн, виробничих, торговельно-комерційних контактів, які виходять за межі окремих держав, а також засобів регулювання зазначених контактів з боку владних інститутів. Тому і метою курсу є вивчення міжнародної економічної діяльності в комплексі — з урахуванням її різнорідних суб’єктів, об’єктів, інструментів досягнення цілей та встановлених правил.

Саме цим — необхідністю комплексного дослідження особливостей міжнародної економічної діяльності в синтезі мікро- та макроекономічних, комерційних та регулятивних її аспектів в умовах України і визначено назву курсу та його особливості. Цей курс розрахований на певну базу знань з інших економічних дисциплін, насамперед таких, як основи економічної теорії, міжнародна економіка (або міжнародні економічні відносини — інший варіант перекладу назви курсу International Economics), теорія міжнародного маркетингу, менеджменту.

Але ніякі знання вузькопрофесійного характеру не можуть відобразити всю складну палітру відносин між людьми. Адже економічна діяльність, тим більше в сучасному світі, завжди пов’я­зана з мотивацією та інтересами позаекономічного характеру, і було б неправильно обмежитись тільки міркуваннями та інтересами утилітарного характеру.

Тим більшою мірою сказане стосується такого предмета, як міжнародна економічна діяльність, що синтезує різноманітні та суперечливі взаємовідносини між учасниками ринкового життя, цілими країнами та регіонами світу.

З одного боку, курс з міжнародної економічної діяльності України складається з проблематики комерційної діяльності господарських агентів, а з іншого — його наповнює право- та нормотворчість відповідних регулюючих, некомерційних інститутів. Нарешті, суб’єктами як комерційної, так і регулюючої складових міжнародної економічної діяльності можуть бути однонаціональні та міжнародні фірми, національні держави та міждержавні, міжурядові, різнонаціональні об’єднання.

Дедалі більшою мірою на процесах розвитку системи інтернаціонального співробітництва позначаються глобальні проблеми розвитку людства — екологічна, енергетична та ін. Водночас девальвація імперського мислення, поява на світовій карті нових держав привнесли до цієї системи нові важливі риси, які не можна не враховувати в практичній діяльності.

Транзитивні системи характеризуються більш або менш швидким заміщенням інститутів адміністративно-розпоряджуваль­ного типу ринковими. Для сфери міжнародної економічної діяльності цей процес означає передусім скасування державної монополії зовнішньоекономічної діяльності, поширення поля комерційної діяльності на міжнародні зв’язки. Крім того, на перехідному етапі країнам доводиться формувати нові моделі національної спеціалізації, укладати договори з іншими державами щодо розвитку механізмів торгівлі, руху капіталів та інших форм співробітництва. Підприємства, для яких змінився характер володіння, а також новоутворені фірми, корпорації напрацьовують нові для себе форми господарської діяльності, намагаються закріпитися на нових, зарубіжних ринках, навчаються працювати в ринкових умовах, у відкритому для найбільш гострої конкуренції середовищі.

Структура книги. Підручник складається з п’яти частин, які, у свою чергу, поділяються на розділи та підрозділи. Розділи включають у себе підрозділи — основні функціональні складові курсу, які, фактично, відповідають окремим лекціям або темам для самостійного вивчення.

У першій частині розглядаються основні принципи міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти, тобто учасники, та об’єк­ти, а власне — сектори сучасного світового ринку.

У другій частині докладно розглядаються особливості конкрет­них форм міжнародної економічної діяльності, передусім пов’я­заних з торгівлею товарами, послугами, реалізацією інвестиційних проектів, експортом та імпортом капіталів, виробничим кооперуванням, трудовою міграцією.

Третя частина присвячена проблемам організації міжнародної економічної діяльності її державного регулювання. У розділ включено і проблематику роботи на міжнародних валютно-фі­нансових, кредитних ринках.

У четвертій частині розглядаються геоекономічні детермінанти розвитку сучасної відкритої економіки, питання формування сприятливого середовища міжнародного економічного співро- бітництва. Особлива увага приділяється геоекономічній моделі України, передісторії та сучасним її пріоритетам.

П’яту частину присвячено вивченню природних лімітів міжнародної економічної діяльності України, пов’язаної із видобутком, міжнародними купівлею та продажем, залученням до процесу відтворення сировинних, енергетичних ресурсів, з екологічни­ми проблемами.

Вставки до розділів ілюструють окремі аспекти досліджуваної проблеми.

Наприкінці кожного підрозділу містяться стандартно структуровані блоки. Вони складаються з коротких узагальнень змісту наведеного матеріалу («Резюме»), посилань на основні теоретичні концепції, вивчення яких не є прямим завданням курсу, але знання їх є важливою умовою комплексного розуміння предмета («Теоретичні паралелі»), з термінологічних словників («Терміни та поняття»), питань для самоконтролю та семінарських занять («Контрольні питання»), а також рекомендованої літератури («Література»).

Частина 1

ПРИРОДА, ЗМІСТ ТА ЦІЛІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ