21. Сутність, значення та функції бюджету

Бюджет походить від англ. budjet (чемодан, мішок з грошима) – розклад грошових доходів та витрат на визначений період. Згідно Бюджетного Кодексу України бюджет – це план формування і використання фінансових ресурсів для вирішення завдань та функцій, які здійснюють органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [5].

Як економічна категорія бюджет - це сукупність економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави.

Метою бюджету є визначення та обгрунтування обсягу коштів, необхідних на бюджетний рік для виконання державних завдань.

Держава планує бюджет, його доходи і видатки. Бюджет як фінансовий план відіграє координуючу роль стосовно інших фінансових планів.

Бюджет об'єднує основні фінансові категорії (податки, державні видатки, державний кредит) у їх дії, через бюджет здійснюються постійна мобілізація ресурсів та їх витрачання.

Згідно Конституції Україні затверджує державний бюджет Верховна Рада. До складання та затвердження бюджету також мають відношення інші органи державної влади та установи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України, Рахункова Палата України, Національний банк України. Кожен з цих органів визначає бюджет з позиції учасника бюджетного процесу.

Функції Державного бюджету:

1. Розподільчу функцію, завдяки якій здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу. Важливе значення має частка ВВП, що перерозподіляється державою через бюджет. У різних країнах і в різні часи вона змінюється залежно від характеру і спрямованості панівної економічної доктрини.

2. Регулюючу функцію, за допомогою якої створюється матеріально-технічна база для функціонування держави через формування централізованого фонду фінансових ресурсів, що дає їй можливість виконувати свої функції.

А. Бюджет у сучасних умовах використовується державою для впливу на різні напрями економічної політики:

• сприяння процесу нагромадження капіталу; прискорення темпів економічного зростання;

• розвиток перспективних галузей господарства;

• регулювання темпів оновлення основного капіталу;

• багатосторонній регулюючий вплив на процес реалізації сукупного суспільного продукту шляхом розширення або зву ження державного споживання, тобто купівлі товарів і послуг;

• сприяння процесу розширеного відтворення, структурній перебудові економіки, прискоренню НТР;

Б. За допомогою бюджету держава впливає на процес відтворення робочої сили. Вдосконалення та ускладнення технологій виробництва, розвиток НТР зумовили необхідність зростання державних витрат на середню та вищу освіту, професійну підготовку та перепідготовку кадрів. "Інвестиції в людину" сьогодні розглядають як одну з форм капіталовкладень, що приносить прибуток, і фінансуються значною мірою за рахунок держави.

В. Бюджет фінансово забезпечує соціальну політику держави. Значні кошти спрямовують на фінансування систем соціального страхування та соціального забезпечення (пенсії за віком, інвалідам, при втраті годувальника, втраті працездатності, допомога по безробіттю), а також на освіту, науку, охорону здоров'я.

3. Контрольну функцію. Контрольна функція дає можливість знайти недоліки в управлінні фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, проаналізувати, як фактично складаються пропорції розподілу бюджетних коштів, наскільки ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних коштів, що відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень та витрат.

Складовими державного бюджету є доходи і видатки. Кожна з них поділена на два фонди: загальний і спеціальний. Залежно від співвідношення доходів і видатків бюджет є збалансованим, з дефіцитом, з профіцитом .

Дефіцит бюджету виникає у разі перевищення видатків над доходами, а профіцит – у разі перевищення доходів над видатками. Збалансованим бюджет вважається за умови, коли обсяг витрат відповідає обсягу доходів на відповідний бюджетний період, а держава може зіставлять обсяг своїх фінансових можливостей із витратами.

Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільчих процесах має зростати. Є три основні моделі перерозподілу ВВП через бюджет:

• американська, коли через бюджет перерозподіляється від 30 до 35 % ВВП;

• західноєвропейська, коли через бюджет перерозподіляється від 40 до 50 % ВВП;

• скандинавська, коли через бюджет перерозподіляється від 60 до 65 % ВВП.

У більшості розвинутих країн світу через бюджет перерозподіляється від 30 до 50 % ВВП. Тому необхідно знайти виважені форми й методи цього перерозподілу, що в умовах України є одним із найважливіших завдань.

Економічна роль бюджету як самостійної категорії полягає в тому, що:

• він є економічною формою перерозподільчих відносин, що пов'язані з акумуляцією частини національного доходу в розпорядженні держави та використання її на задоволення загальнодержавних потреб суспільства;

• за допомогою бюджету відбувається перерозподіл націо нального доходу між сферами суспільної діяльності, регіона ми країни і галузями економіки;