2.2 Фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, впровадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.

Мета створення Фонду – сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіття, створення нових робочих місць та ін.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Діяльність фонду регулюється:

1. Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР).

2. Законом України «Про зайнятість населення 803-12».

3. Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (від 02.03.2000р. №1533-ІІІ).

4. Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” (від 11.01.2001р №2213-ІІІ).

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Об’єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім’ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:

1. допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

2. допомога по частковому безробіттю.

3. матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

4. матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні.

5. допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

Соціальні послуги, які здійснюються згідно з законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” мають такі види:

1. професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

2. пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації та створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних.

3. інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

4. створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду організовано утворення резервів коштів Фонду, розмір яких не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю на місяць (на 2002 рік цей резерв встановлюється у розрахунку на 15 календарних днів згідно з законом від 17.01.2002).

Резерв коштів Фонду зберігається на спеціальному рахунку в уповноваженому банку України.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахунок страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах.

Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік.

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків у виконавчій дирекції Фонду за місцем знаходження, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі тих, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців в обсязі донарахованих сум внесків (недоїмки), штрафів та пені.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення – у трикратному розмірі зазначеної суми.

Джерела формування фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття:

1. асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України.

2. страхові внески страхувальників-работодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством.

3. суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених на посадових осіб та громадян за такі порушення.

4. прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі в резерві Фонду, на депозитному рахунку.

5. благодійні внески громадських об’єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм.

6. кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам.

7. інші кошти.

Нормативи обов’язкових відрахувань до Фонду щороку визначає Верховна Рада України при затверджені бюджету.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.

На державному рівні основними напрямами використання Фонду є: