2. Характеристика доходів місцевих бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок місцевих податків, зборів, неподаткових доходів, надходжень з вище стоячих бюджетів. Співвідношення між цими джерелами залежать від функцій, покладених на регіональні органи управління, від потенційних можливостей одержання ними місцевих податків, а також від можливостей вище стоячих органів влади надавати фінансову допомогу територіям. Міжнародний досвід свідчить про те, що у більш економічно розвинених країнах частка доходів регіональних бюджетів у загальному обсязі ресурсів держави вище. Так, якщо у Португалії вона складає 3% у валовому національному продукті, то у Норвегії – 15%, у Швеції – 31%.

Джерелами доходів місцевих бюджетів є:

1. регулюючі доходи;

2. місцеві податки та збори;

3. дотації, субвенції, субсидії;

4. державні кредити;

5. неподаткові доходи.

Податки є головним джерелом регіональних бюджетів. У свою чергу усі податки, що надходять до цих бюджетів, можна поділити на дві групи: місцеві податки та надходження з вище стоячих бюджетів.

Місцеві податки у відповідності до місцевого законодавства (Декрету “Про місцеві податки та збори”) кожної країни закріплені за окремими видами регіональних бюджетів. Ставки по цим податкам встановлюються, як правило регіональними органами влади. Кількість таких податків у різних країнах коливається від 20 до 100, а їх питома вага у загальних доходах регіональних бюджетів – від 30% до 70%.

В Україні у теперішній час діють 2 місцевих податки (податок з реклами та комунальний податок) та 14 місцевих зборів та обов’язкових платежів (готельний збір, збір за парковку автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордена на квартиру, курортний збір, збір за участь у перегонах на іподромі, збір за виграш у перегонах на іподромі, збір осіб, які приймають участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- та телезйомок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей, збір за проїзд на території прикордонних областей автотранспорту, що прямує закордон, збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збір із власників собак).

Види місцевих податків та зборів, механізм стягнення та порядок сплати в Україні встановлюється сільською, селищною, міською радою відповідно з переліком і у межах граничних розмірів ставок встановлених законами України.

Надходження з вище стоячих бюджетів включають: відрахування від суми окремих податків, що мобілізуються на території, а також дотації та субвенції.

Відрахування від податків встановлених за вище стоячими бюджетами, виділяються регіональним бюджетом у випадку недостатнього у них обсягу власних фінансових ресурсів, що необхідні для фінансування місцевих заходів або регіональних розділів державних програм, наприклад, розвиток доріг, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища.

У останнє десятиліття подібний спосіб наділення засобами регіональних бюджетів став ще більше розповсюджуватися, посилюючи цим залежність регіональних органів влади від вище стоячих рівнів управління. У ряді країн частка таких відрахувань у загальному обсязі доходів регіональних бюджетів досить велика. Наприклад, у Італії вона складає приблизно 60%.

Важливим джерелом доходів регіональних бюджетів є дотації із вище стоячих бюджетів. Їх питома вага у доходах регіональних бюджетів у різних країнах складає 20%-40%. До складу цих дотацій входять субвенції, які видаються цим бюджетам та певні цілі.

За економічною сутністю дотації та субвенції близькі до податкових джерел, оскільки у їх основі лежать податки. Дотації та субвенції викликаються постійною значною дефіцитністю окремих регіональних бюджетів. Крім того, надаючи у такому вигляді цим бюджетам засоби, вище стоячі органи мають можливість впливати на економічну політику на місцях, контролювати використання цих засобів, але і власних ресурсів регіональних органів влади.

Неподаткові доходи регіональних бюджетів включають , головним чином, доходи, що отримані від підприємств, які знаходяться у муніципальній власності; орендних доходів, грошових зборів, різноманітних штрафів, платежів, добровільних внесків підприємств та населення. Неподаткові доходи посідають скромне місце у загальних доходах регіональних бюджетів. Їх питома вага коливається у різних країнах від 10% до 30% загальних доходів.

Згідно із статтею 64 Бюджетного Кодексу України, склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів

1. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

1) прибутковий податок з громадян у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу;

2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад);

6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

7) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

2. Податки і збори (обов’язкові платежі), зазначені у цій статі, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів.