2. Соціально-економічна сутність фондів:

2.1 Пенсійний фонд України.

Протягом останніх 40 років показники співвідношення кількості населення пенсійного і працездатного віку погіршилися (з 0,227 у 1959р., до 0,405 у 1997р. І у перспективі до 0,561 у 2026р.). на сьогодні в Україні налічується близько 14,5 млн. пенсіонерів, у т.ч. 2 млн. інвалідів.

В цілому їхня частка у загальній кількості населення сягає 20%. До 1992 року середня пенсія за віком у 1,7 рази перевищувала мінімальну зарплату, що відповідало прожитковому мінімуму. На сьогодні середня пенсія становить 30-40% від прожиткового мінімуму.

Для забезпечення виконання закону України “Про пенсійне забезпечення” у 1992 році було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру.

Кошти фонду не входять до Державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Правові відносини у сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України і регулюються:

• Кодексом законів про працю України;

• Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 2003 року;

• Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІ;

• Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року (400/97 - ВР).

Призначення пф:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;

2. Збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги;

3. Розширене відтворення коштів ПФ України на основі принципів самофінансування;

4. Участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;

6. Контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду;

7. Контроль за правилами витрачання коштів фонду;

8. Участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

9. Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій у зв’язку зі зміною споживчих цін тощо.

Джерела надходжень у пф:

1. Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування.

2. Суми фінансових санкцій, стягнених за порушення виплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

3. Кошти Державного бюджету на виплату окремих видів пенсій.

4. Відрахування органами місцевого бюджету відсотків від суми фіксованого податку (10%), від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів (17%).

5. Перерахування відділеннями Державного казначейства України 42% від суми єдиного податку, 68% від суми фіксованого сільськогосподарського податку.

6. Суми відсотків за користування тимчасово вільними коштами ПФ.

7. Додаткові і спеціальні збори.

8. Добровільні внески підприємств, організацій, населення.

9. Інші надходження.

Об’єктом оподаткування для платників збору третьої групи є сума оподатковуваного доходу, а для четвертої групи – сукупний оподатковуваний дохід, обчислені відповідно до законодавства.

З метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій, збільшення надходжень до ПФ Наказом Президента України “Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій” від 31.08.1998р. та згідно з законом України “Про обов’язкове державне пенсійне страхування” з вересня 1999 року тимчасового, до повного погашення заборгованості з виплати пенсій введено збір з окремих видів господарських операцій, а саме:

• З операцій купівлі-продажу валют.

• З продажу ювелірних виробів.

• З операцій відчуження легкових автомобілів.

• З операцій придбання нерухомого майна.

• З надання будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку.

• З вироблених або імпортованих в Україну тютюнових виробів.