2.1. Зміст та специфічні риси фінансів підприємств сфери матеріального виробництва.

У матеріальному виробництві тісним чином переплітаються всі етапи відтворювального процесу:

- виробництво,

- розподіл,

- обмін,

- споживання.

У цій сфері створюється СОП (у натурально-речовинній і вартісній формах) і розпочинається процес його розподілу. За допомогою фінансів утворюються грошові фонди, що використовуються на виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, розширяється виробництво, оплачується праця працівників і інші внутрішньогосподарські потреби.

Виходячи з цього особливості фінансів матеріального виробництва полягають в наступному:

1. за допомогою фінансів здійснюється процес первинного формування, постійного заповнення і збільшення виробничих фондів.

Формування фондів підприємств матеріального виробництва здійснюється за рахунок отримання

1. виручки від реалізації продукції і

2. доходів від інших операцій.

Для здійснення відтворювального процесу важливе значення має формування:

- амортизаційного фонду,

- фонду матеріальних оборотних коштів,

- ремонтного фонду, фонду оплати праці,

- прибутку,

- інших грошових фондів цільового призначення.

Грошові фонди спеціального цільового призначення необхідні не тільки для обслуговування діючих виробничих фондів, але і для первинного їх формування, а також розширення і подальшого вдосконалення.

Без грошових фондів неможливо забезпечити придбання і нормальне функціонування виробничих фондів.

2. Фінанси обслуговують процес вартості вартості. Завдяки формуванню грошових фондів, здійснюється придбання матеріальних засобів виробництва, і здійснюються розрахунки з робітниками і службовцями.

3. Фінанси підприємств матеріального виробництва виступають початковою основою всієї системи державних фінансів. Оскільки за рахунок розподілу прибутку здійснюються платежі до бюджету, що служить джерелом формування централізованих державних фондів напрямлених на утримання невиробничої сфери, соціально-культурних заходів, управління, оборону тощо.

4. Фінанси підприємств матеріального виробництва мають широку дію на всі сторони господарського життя держави. Оскільки вони впливають на обсяги виробництва продукції, асортименту, насичення ринку товарами, ціни на продукцію, задоволення потреб населення.

Провідною галуззю сфери матеріального виробництва є промисловість. Фінанси промисловості неоднорідні по порядку їх організації.

Є відмінності в організації фінансів підприємств сезонних і несезонних галузей промисловості. У тих галузях і на підприємствах де господарська діяльність різко коливається протягом року, мають місце приливу та відливу оборотних коштів, у зв'язку з чим часто використовуються банківські кредити. Так, в цукровій промисловості, в заготівельних організаціях, рибопереробних підприємствах і т.п. в певні сезони частка банківського кредиту в обороті складає 50-80% і більш.

Для підприємств несезонних галузей характерна стійкість у розмірі оборотних коштів, їх сума протягом року може декілька збільшуватися з розширенням обсягу господарської діяльності. На цих підприємствах банківський кредит застосовується переважно для відшкодування витрат по товарах відвантаженим, а також при пайовому кредитуванні банком постійних витрат підприємства. Таким чином сезонні і несезонні галузі промисловості розрізняються по складу витрат, структурі основних фондів і оборотних коштів.

Існують відмінності в організації фінансів добувних і переробних галузей промисловості. Для добувних галузей велике значення мають природні умови (глибина залягання, обсяг запасів і т.д.). Багато підприємств цих галузей є збитковими, у зв'язку з чим важливе значення знаходить механізм ціноутворення на продукцію цих підприємств. Важливе місце серед підприємств матеріального виробництва займає підприємства АПК. На частку галузей АПК доводиться близько 1/3 загального суспільного продукту, виробничі основні основні, чисельність працівників, капітальних вкладень народного господарства.

За рахунок продукції аграрного сектора і промислових товарів, вироблених з сільськогосподарської сировини, забезпечується приблизно % продуктів харчування і понад 70% товарообіг.

Провідне місце в системі АПК займають с/г підприємства, які є об’єднуючою ланкою в технологічному ланцюзі: виробництво продукції – переробка – реалізація споживачам. На їх частку припадає 90 % всієї товарної продукції с/г.

До особливостей галузі, що безпосередньо позначається на фінансовій діяльності відносяться:

1. використання землі як головного засобу виробництва, дія на виробництво біологічних процесів,

2. сезонність виробництва; неспівпадання робочого періоду з періодом виробництва,

3. багатогалузевий характер виробництва, тісний взаємозв'язок галузей і наявність внутрішнього обороту продуктів праці. Своєрідність галузі позначається на:

- тривалості кругообігу виробничих фондів,

- нерівномірність витрат і надходжень грошових коштів протягом року.

У зв'язку з природними чинниками сільськогосподарського виробництва оборот засобів, вкладених в рослинництво, відбувається один раз на рік, а в тваринництво, садівництво і ін. – один раз протягом декількох років. В середньому ж виробничі фонди в с/г обертаються приблизно в 1.5 рази повільніше, ніж в промисловості.

Тривалість кругообігу засобів обумовлює значні їх вкладення, а сезонність виробництва - велику потребу в кредиті.

Залежність с/г від природних чинників об'єктивно визначає необхідність створення страхових фондів в натуральній і вартісних формах.

Однією з провідних галузей матеріального виробництва є капітальне будівництво. Воно виконує важливу роль в створенні засобів виробництва для подальшого розвитку важкої індустрії, забезпечення підйому с/г і збільшення виробництва предметів народного споживання. Готова продукція даної галузі у вигляді будівель і споруд використовується всіма галузями народного господарства.

Фінансування витрат в будівництві здійснюється на основі проектно-кошторисної документації.

Проект - це комплекс технічної документації (креслення, записки пояснень і інші матеріали), в яких обґрунтовуються техніко-економічні показники майбутнього будівництва, що необхідні для ведення робіт.

Вартість - будівництва визначається кошторисом до проекту.

Фінансування будівництва здійснюється у строгій відповідності до кошторису щодо кожного об'єкта. Кошторисна вартість виконує функції індивідуальної ціни об'єкту. Звідси важливою особливістю організації фінансів в будівництві є організація контролю за якістю проектно-кошторисної документації і вартістю виконаних робіт. На організацію фінансів впливає спосіб ведення будівництва:

Підрядний або господарський.

При господарському способі будівництво здійснюється силами і засобами забудовника. В цьому випадку він повинен формувати колектив будівників, купувати необхідні механізми і устаткування, створювати власну тимчасову виробничу базу. При такому способі фінансування відносини виникають між господарською організацією і її підрозділами.

При підрядному способі будівництва роботи виконуються постійно діючими суспільними і спеціалізованими організаціями, які мають в своєму розпорядженні кваліфіковані кадри, власну матеріально - технічну базу. В наш час 90 % всіх будівельно-монтажних робіт здійснюється підрядним способом

З метою скорочення обсягів незавершеного будівництва здійснений перехід на розрахунки, формування доходу (прибутку) і фондів економічного стимулювання в будівництва після введення в дію закінчених об'єктів. Витрати будівельно-монтажних організацій до здачі замовнику готових об'єктів покриваються за рахунок власних засобів і кредитів банку. При цьому кредитування здійснюється за кошторисною вартістю будівельно-монтажних робіт і інших витрат, що відносяться до діяльності підрядчика. Порядок розрахунків за готову продукцію з будівельними кооперативами визначається при укладенні договору на будівництво.

При зриві встановлених строків введення в дію потужностей, будівельні організації вносять до бюджету плату у розмірі 0,5 % вартості за кожен місяць порушення термінів введення.

При достроковому введенні об'єктів замовник передає підрядчику 50 % прибутку підприємств, що був отриманий за період, на який скорочений термін будівництва.

Прибуток від здачі замовником готових об'єктів і етапів робіт в будівництві визначається як сума нормативного розміру прибутку, передбаченого в кошторисі до кошторисом вартості будівельно-монтажних робіт плюс економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт.

У разі перевищення при будівництві об'єктів договірної ціни, додаткові витрати відносяться на собівартість будівельно-монтажних робіт підрядної організації. Економія ж поступає в розпорядження цієї підрядної організації.

За рахунок одержаного прибутку здійснюється сплата податків і інших платежів до бюджету, залишившийся при цьому чистий прибуток поступає в розпорядження підрядної організації і використовується на споживання і накопичення.