- •Тема №1. Цивільне право в системі права України. Цивільне законодавство.
- •1. Поняття цивільного права як галузі права.
- •2. Предмет цивільного права.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання.
- •4. Функції цивільного права.
- •5. Принципи цивільного права.
- •6. Система цивільного права.
- •7. Поняття цивільного законодавства. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства в часі, просторі та за колом осіб.
- •Об’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.
- •3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин.
- •4. Поняття та основні види цінних паперів.
- •5. Послуги та дії як об’єкти цивільних правовідносин.
- •7. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття правоздатності фізичної особи. Співвідношення цивільної правоздатності та суб’єктивного цивільного права.
- •Поняття та види цивільної дієздатності.
- •Повна цивільна дієздатність
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення померлою.
- •6. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •2. Види юридичних осіб.
- •3. Порядок утворення юридичної особи.
- •4. Припинення діяльності юридичної особи.
- •Тема № 5. Правочини
- •1. Поняття та види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочинів.
- •2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- •3. Поняття недійсного правочину.
- •1. Поняття представництва та повноваження представника.
- •2. Підстави виникнення та види представництва.
- •3. Поняття, форма та строк дії довіреності.
- •Разова довіреність видається представнику на укладення одного правочину. Після здійснення дій представника, повязаних з його укладенням, разова довіреність втрачає силу.
- •4. Передоручення та припинення довіреності.
- •5. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки та терміни.
- •6. Поняття та види строків позовної давності.
- •7. Зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності.
- •Тема № 7. Право власності
- •1. Поняття та зміст права власності.
- •2. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •В) привласнення загальнодоступних дарів природи;
- •7) Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
- •Відповідно до ст. 346 цк України право власності припиняється у разі:
- •3. Форми власності.
- •4. Право приватної власності фізичних осіб
- •5. Право приватної власності юридичних осіб.
- •6. Право державної власності.
- •Відповідно до ч. 4 ст. 343 цк України у разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- •Ст. 354 цк України: до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
- •7. Право комунальної власності.
- •Суб’єктом права комунальної власності виступає територіальна громада.
- •8. Право спільної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 355 цк України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
- •Відповідно до ст. 356 цк України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Для спільної часткової власності характерними є:
- •Ст. 364 цк України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
- •Тема № 8. Захист права власності.
- •1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.
- •2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •4. Позов про визнання права власності
- •5. Позов про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).
- •6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності
- •8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності
- •Тема № 9. Загальні положення про зобов’язання. Цивільно-правовий договір.
- •Поняття та склад зобов’язання.
- •Підстави виникнення цивільно-правових зобов’язань.
- •Система цивільно-правових зобов’язань.
- •Поняття та значення договору.
- •Зміст договору.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Види договору.
- •Укладення, зміна та розірвання договору.
- •Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •3. Предмет виконання зобов’язання.
- •4. Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •5.Поняття та загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов’язань.
- •6.Поняття та значення неустойки. Види неустойки.
- •7. Поняття поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •8. Завдаток, його відмінність від авансу.
- •9. Гарантія як вид забезпечення зобов’язань.
- •Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
- •Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •Право застави припиняється у разі:
- •10. Притримання я вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •Тема № 11.
- •Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •Загальні та спеціальні умови цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.
- •Припинення зобов’язання.
- •Поняття припинення зобов’язання.
- •Окремі способи припинення зобов’язань.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов’язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
10. Притримання я вид забезпечення виконання зобов’язань.
Відповідно до ст 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.
Кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.
Відповідно до ст. 596 ЦК України до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.
Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до ст. 591 ЦК України. Проведення публічних торгівмає проводитись відповідно до Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1997 р.
Тема № 11.
Відповідальність за порушення зобов’язання.
1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.
Відповідальність є одним із засобів впливу на учасників цивільних правовідносин, який визначається межами дозволеної та необхідної їх поведінки.
Цивільно-правова відповідальність – це санкція за правопорушення, яке викликає для правопорушника негативні наслідки у вигляді позбавлення суб’єктивних прав або покладення на нього нових чи додаткових цивільно-правових обов’язків.
Оскільки цивільно-правова відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, то їй притаманні загальні ознаки останньої, а саме:
державний примус;
суспільний осуд;
негативні наслідки для правопорушника.
Основними специфічними рисами цивільно-правової відповідальності є:
майновий характер, який обумовлений предметом цивільного права. Основною метою відповідальності є відновлення порушеного суб’єктивного права. Досягнення цієї мети можливе лише при застосуванні таких мір відповідальності, які носять майновий характер. Відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, сплаті неустойки тощо;
це відповідальність одного рівного учасника цивільних правовідносин перед іншим;
має компенсаційний характер, що означає відповідність розміру відповідальності розміру заподіяної шкоди або збитків;
застосування рівних за обсягом мір відповідальності до різних учасників майнового обороту за однотипні правопорушення.
Особливістю цивільно-правової відповідальності є ініціативний характер її застосування. Підставою її реалізації є виключно волевиявлення учасників правовідносин, зокрема, добровільне здійснення правопорушником свого обов’язку або вимоги потерпілого щодо примусового застосування мір відповідальності.
Функції цивільно-правової відповідальності – основні напрями впливу на поведінку учасників цивільних відносин.
Оскільки цивільно-правова відповідальність є інститутом цивільного права, то в ній реалізуються загальні функції цивільного права: регулятивна, охоронна, превентивна, компенсаційна.
Цивільно-правова відповідальність є галузевим різновидом юридичної відповідальності. Відповідно в інституті цивільної відповідальності реалізуються загальні функції юридичної відповідальності.
Специфічність цивільно-правової відповідальності полягає у реалізації компенсаторно-відновлювальної функції. Вона відображає основну мету цивільного застосування цивільно-правової відповідальності, а також встановлює еквівалентність розміру заподіяної шкоди та розміру відповідальності.
Цивільно-правовій відповідальності притаманна превентивна (попереджувальна) функція, оскільки застосування заходів відповідальності до правопорушника певним чином сприяє попередженню правопорушень.
У інституті цивільно-правової відповідальності реалізується штрафна (каральна) функція, яка проявляється щодо особи правопорушника.
Реалізація виховної або стимулюючої функції залежить від умов настання цивільно-правової відповідальності.