Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsP_oporny_konspekt_lektsiy.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
772.61 Кб
Скачать

6. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям, яке складається з прізвища, імені та по-батькові. Можна використовувати псевдонім або діяти без зазначення імені.

Прізвище дитини визначається за прізвищами батьків (може бути подвійне прізвище) (ст. 145 СК України).

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить батько чи мати (ст. 146 СК України).

По батькові визначається за іменем батька або за вказівкою матері (ст. 147 СК України).

У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла 7 років. Після 7 років – за згодою.

Якщо батько змінив своє ім’я, то по батькові дитини, яка досягла 14 років, змінюється за її згодою.

З 16 років особа може самостійно змінювати прізвище та ім’я.

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

З 14 років фізична особа може вільно обирати місце проживання. Від 10 до 14 років – місцем проживання фізичної особи вважається місце проживання батьків або одного з них або інше за згодою між батьками та дитиною. До 10 років – місце проживання батьків, опікунів.

Встановлення місця проживання має значення для відкриття спадщини, звернення до суду, оголошення померлою, визнання безвісно відсутньою.

Відповідно до ст. 49 ЦК України – актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Акти цивільного стану реєструються органами РАЦСУ, селищними радами і доказом засвідчених ними фактів доки вони не спростовані в судовому порядку.

Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.

1. Поняття та ознаки юридичної особи.

Загальновизнано, що юридична особа поряд з фізичною особою виступає суб’єктом права. Однак на відміну від останньої не має особистих інтересів та цілей, не наділена свідомістю та волею, що є необхідним для втілення фактичних і юридичних дій, через те, що юридична особа не є живою істотою. В правовідносинах її представляють конкретні люди, а в результаті їхніх дій виникають правові наслідки для юридичної особи.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Ознаками юридичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин є:

  • Організаційна єдність. У цивільному обороті юридична особа виступає як єдине ціле; має свою внутрішню структуру; визначений порядок діяльності та взаємовідносини з іншими органами; порядок припинення юридичної особи. Організаційна єдність юридичної особи закріплюється в її установчих документах і законодавчих актах, що регулюють правове становище відповідної організації.

  • Наявність відокремленого майна. Юридична особа має своє майно, яке відокремлене від майна її учасників, засновників, майна інших юридичних та фізичних осіб, а також майна держави.

  • Самостійна майнова відповідальність. За своїми зобов’язаннями юридична особа відповідає всім належним їй майном, якщо інше не визначене у законі або установчих документах.

  • Здатність виступати у цивільному обороті від власного імені. Юридичні особи діють від власного імені, а не від імені засновників, учасників, держави чи інших юридичних осіб. Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

  • Може бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до чинного законодавства України.

  • Наділяється цивільною право та дієздатністю.

  • Має печатку, штамп, може відкривати рахунки в установах банків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]