Лекція № 7

Курс “Теорія соціальної роботи”

Тема: Філософські основи соціальної роботи

Мета: Забезпечити оволодіння основними поняттями теми, звернувши особливу увагу на вивчення понять, що характеризують структуру систему соціальної роботи.

Формувати на основі аналізу та синтезу знань навички диференціації термінології та понятійного апарату; уміння виділяти ознаки основних понять; використовувати теоретичні знання у реальному житті.

Забезпечити усвідомлене розуміння змісту теми, розвивати альтернативне мислення.

Тип заняття: лекція

Методично-дидактичне забезпечення: таблиця

Структура роботи: (план)

Основні терміни та поняття:

Домашнє завдання:

План

1. Філософія СР.

2. Основні моделі філософії СР.

3. Філософські цінності.

Література:

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.

2. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимовлияния культур. Л., 1987.

3. Вступ до соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 304с.

4. Гуслякова Л.Г., Холостова Е.И. Основы теории социальной работы. – М., 1977.

5. Основы социальной работы.: Уч./Отв. ред. П.Д. Павленок. – М., 2000.

6. Социальная работа. / Под общ. ред. В.И. Курбатова. – Ростов н/Д., 1999.

7. Справочник по социальной работе. / Л.С. Алексеева, П.В. Бобкова, Г.Ю. Бурлака и др. – М., 1997.

8. Теория социальной работы / Под ред. проф. Е.И. Холостовой. – М., 1998.

9. Тетерский С.В. Введение в социальную работу. – М., 2000.

10. Философия социальной работы. Монография / под ред. В.И. Митрохина. – М., 1998. – 208 с.

11. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы. – М., 2000.

Запитання для контролю

1. Людина, як складна біопсихосоціальна істота, – об’єкт і суб’єкт СР.

2. Цикли життєдіяльності людини, їх особливості, прояви у сучасному суспільстві.

3. Які основні підходи до філософії СР.

4. Основні філософські парадигми СР.

5. Філософські цінності СР.

6. Моральні імперативи соціального працівника.

7. Цінності культури в СР і проблеми традиційної культури.

Вступ

Зв'язки соціальної роботи з іншими дисциплінами мають взаємний характер. З одного боку, соціальні пра­цівники послуговуються науковим апаратом і методи­ками, які пропонують різні соціально-гуманітарні дис­ципліни. Щоправда, на відміну від інших соціальних наук, соціальна робота розглядає соціальні проблеми і проблеми конкретного клієнта як з погляду їх специ­фічних ознак, що їх описують різні науки, так і з погля­ду загальних (інтегративних) властивостей. Адже здій­снення соціальної допомоги передбачає попередній збір інформації, її системний аналіз, висування гіпотез, по­будову моделей розвитку. Завдяки цьому відбувається якісне визначення проблеми в усій її повноті, плануван­ня фахівцями разом із клієнтами подальших дій, які мають зумовити зміни існуючого становища. При цьому соціальні працівники не можуть зосереджуватися лише на індивіді, як це роблять психологи, або на соціально­му оточенні — як соціологи. Вони вивчають соціальні аспекти проблем, сприяють виробленню конструктив­ного (в багатьох випадках — комплексного) їх розв'я­зання. Водночас напрацювання соціальної роботи ста­новлять інтерес для представників інших спеціальнос­тей і наукових дисциплін, бо вона вивчає реальні соціальні факти, конкретний практичний досвід. Су­купність цих фактів є основою для наукового аналізу в межах різних дисциплін, який дає змогу виявити та на­уково осмислити тенденції розвитку досліджуваних по­дій і процесів.

Утвердження соціальної роботи як соціального інс­титуту, розвиток практичних моделей діяльності со­ціальних працівників сприяв появі нових наукових напрямів — соціології соціальної роботи, психології со­ціальної роботи.

Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна сформувалась на межі філософії, соціології, психології, педагогіки, що визначає її інтегративний, міждисциплі­нарний характер. Вона характеризується розмаїттям форм знання: емпіричні факти, події та їх опис, систематизація, закономірності й тенденції; принципи і методи досягнення поставлених цілей; гіпотези, системи погля­дів, що різняться типом і ступенем спільності тощо. Во­ни організуються у єдину науку завдяки фундаменталь­ним основам — філософським ідеям і принципам.