- •Тема №1. Цивільне право в системі права України. Цивільне законодавство.
- •1. Поняття цивільного права як галузі права.
- •2. Предмет цивільного права.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання.
- •4. Функції цивільного права.
- •5. Принципи цивільного права.
- •6. Система цивільного права.
- •7. Поняття цивільного законодавства. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства в часі, просторі та за колом осіб.
- •Об’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.
- •3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин.
- •4. Поняття та основні види цінних паперів.
- •5. Послуги та дії як об’єкти цивільних правовідносин.
- •7. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття правоздатності фізичної особи. Співвідношення цивільної правоздатності та суб’єктивного цивільного права.
- •Поняття та види цивільної дієздатності.
- •Повна цивільна дієздатність
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення померлою.
- •6. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •2. Види юридичних осіб.
- •3. Порядок утворення юридичної особи.
- •4. Припинення діяльності юридичної особи.
- •Тема № 5. Правочини
- •1. Поняття та види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочинів.
- •2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- •3. Поняття недійсного правочину.
- •1. Поняття представництва та повноваження представника.
- •2. Підстави виникнення та види представництва.
- •3. Поняття, форма та строк дії довіреності.
- •Разова довіреність видається представнику на укладення одного правочину. Після здійснення дій представника, повязаних з його укладенням, разова довіреність втрачає силу.
- •4. Передоручення та припинення довіреності.
- •5. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки та терміни.
- •6. Поняття та види строків позовної давності.
- •7. Зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності.
- •Тема № 7. Право власності
- •1. Поняття та зміст права власності.
- •2. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •В) привласнення загальнодоступних дарів природи;
- •7) Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
- •Відповідно до ст. 346 цк України право власності припиняється у разі:
- •3. Форми власності.
- •4. Право приватної власності фізичних осіб
- •5. Право приватної власності юридичних осіб.
- •6. Право державної власності.
- •Відповідно до ч. 4 ст. 343 цк України у разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- •Ст. 354 цк України: до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
- •7. Право комунальної власності.
- •Суб’єктом права комунальної власності виступає територіальна громада.
- •8. Право спільної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 355 цк України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
- •Відповідно до ст. 356 цк України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Для спільної часткової власності характерними є:
- •Ст. 364 цк України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
- •Тема № 8. Захист права власності.
- •1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.
- •2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •4. Позов про визнання права власності
- •5. Позов про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).
- •6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності
- •8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності
- •Тема № 9. Загальні положення про зобов’язання. Цивільно-правовий договір.
- •Поняття та склад зобов’язання.
- •Підстави виникнення цивільно-правових зобов’язань.
- •Система цивільно-правових зобов’язань.
- •Поняття та значення договору.
- •Зміст договору.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Види договору.
- •Укладення, зміна та розірвання договору.
- •Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •3. Предмет виконання зобов’язання.
- •4. Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •5.Поняття та загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов’язань.
- •6.Поняття та значення неустойки. Види неустойки.
- •7. Поняття поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •8. Завдаток, його відмінність від авансу.
- •9. Гарантія як вид забезпечення зобов’язань.
- •Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
- •Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •Право застави припиняється у разі:
- •10. Притримання я вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •Тема № 11.
- •Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •Загальні та спеціальні умови цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.
- •Припинення зобов’язання.
- •Поняття припинення зобов’язання.
- •Окремі способи припинення зобов’язань.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Тема № 5. Правочини
1. Поняття та види правочинів.
Відповідно до ст. 202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дана дія може бути одночасно підставою припинення одного правовідношення та виникнення іншого правовідношення.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів такими особливостями:
а) правочини є вольовими актами. Вольовий характер дій виражається в тому, що суб’єкти права, здійснюючи правочин, прагнуть досягти певного правового результату;
б) правочини завжди є правомірними діями;
в) правочини завжди є діями суб’єктів цивільного права. Цим вони відрізняються від адміністративних актів;
г) воля в право чинах завжди спрямована на досягнення правового результату;
д) правочини опосередковують динаміку цивільних правовідносин.
Види правочинів:
1. односторонні, двосторонні та багатосторонні правочини;
2. консенсуальні та реальні правочини;
3. каузальні та абстрактні правочини;
4. оплатні та безоплатні правочини;
5 строкові та безстрокові;
6. умовні та безумовні;
7. фідуціарні правочини;
8) біржові правочини.
1) Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або декількома особами. Тобто, одностороннім є правочин, для здійснення якого досить волевиявлення однієї сторони (видання довіреності, складання заповіту). Односторонній правочин створює обов’язки лише для особи, яка його вчинила.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.Двосторонній правочин являє собою зустрічні волевиявлення двох сторін, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин (договори). Багатосторонні правочини – це правочини, в яких беруть участь три і більше сторони (договір про сумісну діяльність).
2) Консенсуальним є правочин, у якому для настання правових наслідків досить досягнення сторонами угоди зі всіх істотних умов. З моменту досягнення згоди правочин вважається укладеним. У його сторін виникають відповідні права та обов’язки.
Для реального правочину однієї згоди сторін недостатньо, необхідне передання речі, сплата грошової суми. Поки вона не відбудеться правочин вважається неукладеним (договір позики).
3) Каузальними є правочини, в яких безпосередньо визначена підстава їх укладення, обумовлена метою досягти певного правового результату (придбати майно у власність). До них належить найбільша частина цивільно-правових договорів.
Абстрактним вважається правочин, у якому не визначено підстави його дійсності (видання векселя, банківська гарантія).
4) Відплатним є правочин, у якому обов’язок однієї сторони здійснити певні дії відповідає обов’язку другої надати першій стороні зустрічне майнове задоволення.
Якщо обов’язок набувається стороною без отримання зустрічного майнового задоволення від іншої сторони, то такий правочин є безоплатним.
Деякі правочини можуть бути відплатними і безвідплатними (договір доручення, зберігання).
5) Строковими є правочини, у яких визначено момент виникнення у їх сторін прав і обов’язків, тривалість існування зобов’язання, момент припинення тощо.
У безстрокових правочинах не визначається ні момент вступу в дію, ні момент припинення. Такий правочин, як правило, негайно набирає чинності і припиняється на вимогу однієї із сторін (договір найму, укладений на невизначений строк).
6) Умовним є правочин, в якому виникнення прав і обов’язків ставиться сторонами у залежність від обставини, яка може наступити або не наступити в майбутньому. Умови можуть бути відкладальними або скасувальними. Якщо виникнення прав і обов’язків пов’язують з настанням якоїсь події, то умова є відкладальною. Якщо настання події припиняє права і обов’язки, то вона називається скасувальною.
7) Фідуціарні правочини – це такі правочини, які базуються на особливо довірчих відносинах між суб’єктами, які їх вчинили. До таких правочинів можна віднести договір доручення та довіреність. Втрата довіри у вказаному правочині може призвести до відмови від нього.
8) Біржові правочини –правочин купівлі-продажу, поставки та обміну товарів, допущених до обігу на товарній біржі, укладений членами біржі або їх представниками (брокерами). Вказаний правочин вважається укладеним з моменту його реєстрації на біржі, яка повинна бути здійснена не пізніше наступного за вчиненням правочину дня. Біржові правочини, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (ст. 15 ЗУ „Про товарну біржу”).
