
- •Тема №1. Цивільне право в системі права України. Цивільне законодавство.
- •1. Поняття цивільного права як галузі права.
- •2. Предмет цивільного права.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання.
- •4. Функції цивільного права.
- •5. Принципи цивільного права.
- •6. Система цивільного права.
- •7. Поняття цивільного законодавства. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства в часі, просторі та за колом осіб.
- •Об’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.
- •3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин.
- •4. Поняття та основні види цінних паперів.
- •5. Послуги та дії як об’єкти цивільних правовідносин.
- •7. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття правоздатності фізичної особи. Співвідношення цивільної правоздатності та суб’єктивного цивільного права.
- •Поняття та види цивільної дієздатності.
- •Повна цивільна дієздатність
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення померлою.
- •6. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •2. Види юридичних осіб.
- •3. Порядок утворення юридичної особи.
- •4. Припинення діяльності юридичної особи.
- •Тема № 5. Правочини
- •1. Поняття та види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочинів.
- •2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- •3. Поняття недійсного правочину.
- •1. Поняття представництва та повноваження представника.
- •2. Підстави виникнення та види представництва.
- •3. Поняття, форма та строк дії довіреності.
- •Разова довіреність видається представнику на укладення одного правочину. Після здійснення дій представника, повязаних з його укладенням, разова довіреність втрачає силу.
- •4. Передоручення та припинення довіреності.
- •5. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки та терміни.
- •6. Поняття та види строків позовної давності.
- •7. Зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності.
- •Тема № 7. Право власності
- •1. Поняття та зміст права власності.
- •2. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •В) привласнення загальнодоступних дарів природи;
- •7) Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
- •Відповідно до ст. 346 цк України право власності припиняється у разі:
- •3. Форми власності.
- •4. Право приватної власності фізичних осіб
- •5. Право приватної власності юридичних осіб.
- •6. Право державної власності.
- •Відповідно до ч. 4 ст. 343 цк України у разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- •Ст. 354 цк України: до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
- •7. Право комунальної власності.
- •Суб’єктом права комунальної власності виступає територіальна громада.
- •8. Право спільної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 355 цк України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
- •Відповідно до ст. 356 цк України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Для спільної часткової власності характерними є:
- •Ст. 364 цк України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
- •Тема № 8. Захист права власності.
- •1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.
- •2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •4. Позов про визнання права власності
- •5. Позов про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).
- •6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності
- •8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності
- •Тема № 9. Загальні положення про зобов’язання. Цивільно-правовий договір.
- •Поняття та склад зобов’язання.
- •Підстави виникнення цивільно-правових зобов’язань.
- •Система цивільно-правових зобов’язань.
- •Поняття та значення договору.
- •Зміст договору.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Види договору.
- •Укладення, зміна та розірвання договору.
- •Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •3. Предмет виконання зобов’язання.
- •4. Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •5.Поняття та загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов’язань.
- •6.Поняття та значення неустойки. Види неустойки.
- •7. Поняття поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •8. Завдаток, його відмінність від авансу.
- •9. Гарантія як вид забезпечення зобов’язань.
- •Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
- •Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •Право застави припиняється у разі:
- •10. Притримання я вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •Тема № 11.
- •Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •Загальні та спеціальні умови цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.
- •Припинення зобов’язання.
- •Поняття припинення зобов’язання.
- •Окремі способи припинення зобов’язань.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Суб’єкти виконання зобов’язань.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Вимога щодо особистого виконання обов’язку боржником є безумовною в зобов’язаннях особистого характеру (виконання договору доручення).
Кредитор також зобов’язаний прийняти зобов’язання особисто, проте за його вказівкою допускається переадресування виконання, тобто виконання замість кредитора третій особі. В той же час слід мати на увазі, що заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Таким чином, виконання зобов’язання належними сторонами слід розглядати як:
а) виконання зобов’язання належній особі;
б) виконання зобов’язання належною особою.
Кожна із сторін має право вимагати доказів того, що зобов’язання виконується належним боржником або приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 528 ЦК України виконання обов’язку може бути покладене боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою цей обов’язок боржник повинен виконати сам.
Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов’язанні і застосовуються положення статей 512-519 ЦК України.
Що стосується передоручення виконання зобов’язання, то варто зазначити, що:
1) виконання обовязку боржника іншою особою можливе, якщо воно не є особистим для боржника;
2) у разі порушення зобовязання іншою особою, на яку покладено виконання боржником, обовязок боржник повинен виконати сам;
3) виконання зобовязання третьою особою стало можливим без згоди боржника у разі небезпеки втратити цією особою права на майно боржника внаслідок звернення стягнення на це майно кредитором.
За загальним правилом належне виконання зобовязання за боржника іншою особою припиняє таке зобовязання. Але правові звязки між третьою особою та самим боржником продовжують своє існування у вигляді окремого правочину.
Субєктами зобовязання водночас можуть бути кілька боржників або кілька кредиторів, або водночас кілька боржників і кілька кредиторів. Такі зобовязання називаються зобовязаннями з множинністю осіб.
Якщо у зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред’явити боржникові вимогу у повному обсязі.
До пред’явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов’язок будь-кому із них на свій розсуд.
Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що грунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких цей кредитор не бере участі.
Виконання боржником свого обов’язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів.
Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов’язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.
У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов’язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.