- •Тема №1. Цивільне право в системі права України. Цивільне законодавство.
- •1. Поняття цивільного права як галузі права.
- •2. Предмет цивільного права.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання.
- •4. Функції цивільного права.
- •5. Принципи цивільного права.
- •6. Система цивільного права.
- •7. Поняття цивільного законодавства. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства в часі, просторі та за колом осіб.
- •Об’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.
- •2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.
- •3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин.
- •4. Поняття та основні види цінних паперів.
- •5. Послуги та дії як об’єкти цивільних правовідносин.
- •7. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин.
- •Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття правоздатності фізичної особи. Співвідношення цивільної правоздатності та суб’єктивного цивільного права.
- •Поняття та види цивільної дієздатності.
- •Повна цивільна дієздатність
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною.
- •5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення померлою.
- •6. Ім’я та місце проживання фізичної особи. Акти цивільного стану.
- •Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •2. Види юридичних осіб.
- •3. Порядок утворення юридичної особи.
- •4. Припинення діяльності юридичної особи.
- •Тема № 5. Правочини
- •1. Поняття та види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочинів.
- •2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- •3. Поняття недійсного правочину.
- •1. Поняття представництва та повноваження представника.
- •2. Підстави виникнення та види представництва.
- •3. Поняття, форма та строк дії довіреності.
- •Разова довіреність видається представнику на укладення одного правочину. Після здійснення дій представника, повязаних з його укладенням, разова довіреність втрачає силу.
- •4. Передоручення та припинення довіреності.
- •5. Поняття та види строків у цивільному праві. Строки та терміни.
- •6. Поняття та види строків позовної давності.
- •7. Зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності.
- •Тема № 7. Право власності
- •1. Поняття та зміст права власності.
- •2. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •В) привласнення загальнодоступних дарів природи;
- •7) Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
- •Відповідно до ст. 346 цк України право власності припиняється у разі:
- •3. Форми власності.
- •4. Право приватної власності фізичних осіб
- •5. Право приватної власності юридичних осіб.
- •6. Право державної власності.
- •Відповідно до ч. 4 ст. 343 цк України у разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
- •Ст. 354 цк України: до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
- •7. Право комунальної власності.
- •Суб’єктом права комунальної власності виступає територіальна громада.
- •8. Право спільної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 355 цк України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
- •Відповідно до ст. 356 цк України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Для спільної часткової власності характерними є:
- •Ст. 364 цк України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
- •Тема № 8. Захист права власності.
- •1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.
- •2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •4. Позов про визнання права власності
- •5. Позов про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).
- •6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності
- •7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності
- •8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності
- •Тема № 9. Загальні положення про зобов’язання. Цивільно-правовий договір.
- •Поняття та склад зобов’язання.
- •Підстави виникнення цивільно-правових зобов’язань.
- •Система цивільно-правових зобов’язань.
- •Поняття та значення договору.
- •Зміст договору.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Види договору.
- •Укладення, зміна та розірвання договору.
- •Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •3. Предмет виконання зобов’язання.
- •4. Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.
- •5.Поняття та загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов’язань.
- •6.Поняття та значення неустойки. Види неустойки.
- •7. Поняття поруки як виду забезпечення виконання зобов’язань.
- •8. Завдаток, його відмінність від авансу.
- •9. Гарантія як вид забезпечення зобов’язань.
- •Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
- •Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •Право застави припиняється у разі:
- •10. Притримання я вид забезпечення виконання зобов’язань.
- •Тема № 11.
- •Відповідальність за порушення зобов’язання.
- •1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •Загальні та спеціальні умови цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.
- •Припинення зобов’язання.
- •Поняття припинення зобов’язання.
- •Окремі способи припинення зобов’язань.
- •Література Основна:
- •Додаткова:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПРОЦЕСУ
ПАСЛАВСЬКА ОЛЬГА ЯРОСЛАВІВНА
ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО
/опорний конспект лекцій/
Тернопіль – 2010
Рекомендовано Науково-методичною радою Юридичного факультету ТНЕУ (протокол № 1 від 31 серпня 2010 року)
Рецензенти:
Гелецька І.О. – к.ю.н., декан юридичного факультету Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола
Подковенко Т.О. – к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
Паславська О.Я.
Цивільне право: Опорний конспект лекцій. – Тернопіль, 2010. –
Зміст
Змістовий модуль № 1. Поняття цивільного права України. Цивільне законодавство. Об’єкти цивільних правовідносин. Суб’єкти цивільних правовідносин. Право чини. Представництво і довіреність. Строки. Позовна давність.
Тема №1.Цивільне право в системі права України.
Цивільне законодавство. 4
Тема № 2.Об’єкти цивільних правовідносин 12
Тема № 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин 16
Тема № 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин 21
Тема № 5. Правочини 35
Тема № 6. Представництво і довіреність. Строки. Позовна давність
Змістовий модуль № 2. Право власності. Захист права власності. Загальні положення про зобов’язання. Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань. Відповідальність за порушення зобов’язання. Припинення зобов’язань.
Тема № 7. Право власності 57
Тема № 8. Захист права власності 85
Тема № 9. Загальні положення про зобов’язання 95
Цивільно-правовий договір 98
Тема № 10. Виконання зобов’язань 106
Забезпечення виконання зобов’язань 111
Тема № 11. Відповідальність за порушення зобов’язання 119
Тема № 12. Припинення зобов’язання 122
Змістовий модуль № 1. Поняття цивільного права України. Цивільне законодавство. Об’єкти цивільних правовідносин. Суб’єкти цивільних правовідносин. Право чини. Представництво і довіреність. Строки. Позовна давність.
Тема №1. Цивільне право в системі права України. Цивільне законодавство.
1. Поняття цивільного права як галузі права.
Цивільне право - це приватне право, метою існування якого є захист приватних інтересів. Саме цивільне право забезпечує регулювання такої сфери відносин, як: відносини власності, товарно-грошового обігу, сфери особистих відносин, інтелектуальної діяльності громадян. Слід зазначити, що основну групу відносин, яку регулює цивільне право складають майнові відносини.
Основне призначення цивільного права полягає в тому, що воно покликане регулювати суспільні відносини, що виникають між приватними суб’єктами, тобто такими учасниками, які є юридично вільними і не знаходяться в адміністративній чи будь-якій іншій підпорядкованості один до одного. Такими суб’єктами виступають, насамперед, фізичні та юридичні особи. Разом з тим, відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права. Для останніх притаманно те, що вступаючи у цивільні відносини, ці суб’єкти мають рівне юридичне становище з іншими. В цьому і полягає відмінність правового становища держави, публічно-територіальних утворень, інших суб’єктів у публічному і приватному праві.
Отже, цивільне право – це сукупність правових норм, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
2. Предмет цивільного права.
Цивільне прав, як зазначено у ст. 1 ЦК України, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Отже, предмет цивільного права становлять особисті немайнові та майнові відносини, учасники яких виступають як приватні особи. Більша частина цивільних відносин є майновими, тобто такими, що виникають з приводу матеріальних благ: речово-правовими, зобов’язальними та спадковими.
За характером майнових відносин, що регулюються цивільним право, вони можуть бути кваліфіковані як фактичні економічні відносини, що підлягають правовому регулюванню і мають вартісний характер.
Майнові відносини поділяються на дві групи: відносини власності та відносини товарообігу. Відносини власності ґрунтуються на ставленні особи до речі. Відносини власності – це відносини між особами з приводу речі.
Відносини товарообігу характеризують перехід речі від однієї особи до іншої, тобто є динамічними відносинами.
Особисті немайнові відносини є невіддільними від їх суб’єкта, їх об’єктами виступають нематеріальні блага – ім’я, честь, гідність, авторство. Особисті немайнові відносини також поділяються на два види: особисті немайнові відносини, пов’язані з майновими; особисті немайнові відносини не пов’язані з майновими.
3. Метод цивільно-правового регулювання.
Цивільні правовідносини регулюються певними способами або методами, які визначаються з врахуванням соціально-економічної природи цих відносин. Метод цивільного права включає цивільно-правові засоби формування поведінки учасників цивільних правовідносин як приватних осіб.
Зазвичай виділяють три визначальні риси методу цивільного права:
юридична рівність;
майнова самостійність;
диспозитивність.
Юридична рівність сторін означає, що ні один із учасників цивільно-правових відносин не може примусити іншого учасника до певної поведінки за формою і суттю.
До особливостей методу майнової самостійності відносять ініціативність у формуванні та реалізації цивільних правовідносин, самостійне вирішення майнових питань.
Диспозитивність означає, що учасники можуть діяти на свій розсуд, вирішуючи питання щодо прав та обов’язків у даному правовідношенні. Взаємовідносини сторін визначаються лише їх узгодженою волею.
Можливість діяти на свій розсуд визначає таку ознаку як ініціативність сторін при встановленні їх взаємовідносин і зв’язків між ними. Отже, цивільне право є за своєю природою галуззю приватного права, для учасників якої в першу чергу, притаманні юридична рівність, майнова самостійність і диспозитивність. Зазначені особливості є кваліфікуючими ознаками методу цивільно-правового регулювання.