1.1. Перевірка наявності учнів.

1.2. Готовність до заняття.

2. Актуалізація опорних знань.

2.1. Як можна оздобити готовий виріб?

2.2. Правила техніки безпеки при виконанні ручних та машинних робіт.

3. Формування нових знань.

3.1.Кінцева обробка виробу.

Кінцеву обробку швейного виробу виконують після з’єднання всіх деталей і обробки всіх зрізів. До якості готового виробу ставлять такі вимоги:

1. Зовнішній вигляд готового виробу повинен відповідати обраній моделі, естетичним і гігієнічним вимогам.

2. Готовий виріб повинен бути добре відпрасований.

3. Парні деталі повинні бути одного розміру і розташовуватись симетрично.

4. Ручні і машинні строчки повинні відповідати технічним вимогам на виконання ручних та машинних робіт.

Кінцеву обробку виконують в певній послідовності: спочатку пришивають оздоблювальні деталі, фурнітуру; видаляють зметувальні стібки; виріб чистять; прасують.

Щоб прикрасити одяг, його оздоблюють шнуром, спеціальною тасьмою, намистом, бісером, вишивкою, машинною строчкою, аплікацією.

Якщо пояс застібається на петлю і ґудзик, то петлю обробляють посередині ширини пояса. Місце для ґудзика намічають через петлі олівцем або крейдою. Ґудзик пришивають вдвоє складеною ниткою трьома – чотирма наскрізними стібками.

В залежності від виду тканини спідницю прасують з лицьової (з ситцю) чи виворітної сторони ( з сатину, вовни, шовку, ворсових тканин). Спідницю, зшиту із вовняної тканини прасують через вологий про- прасувальник. Виріб зручніше прасувати на прасувальній дошці. Спочатку відпрасовують мілкі деталі (виточки, складки, пояс), потім великі. Прасувати слід за напрямком нитки основи тканини. Відпрасовану спідницю зразу складати не можна – її потрібно повісити чи розстелити на столі, щоб вона висохла.

На виробництві кінцеву обробку виробу виконують на спеціальному обладнанні.

Так, для кінцевої волого – теплової обробки виробів застосовують преси (Мал. 5) і пароповітряні манекени, багато із яких автоматизовані. Для пришивання фурнітури використовують спеціальні швейні машини - напівавтомати: для пришивання ґудзиків, металевих гачків, петель тощо. Застосування автоматизованого обладнання дозволяє значно підвищити виробництво праці, покращити якість обробки виробів і зменшити втомлюваність робітників.

3.2. Технічні вимоги до ВТО.

Технічні вимоги до волого-теплової обробки.

1. Волого-теплові роботи виконують на столі або на спеціальних дош­ках, колодках, обтягнутих сукном і покритих зверху білою бавовняною тка­ниною.

2. Вироби прасують через пропрасувальник.

3. У виробах із тканини, що трапляється вам уперше, дію праски переві­ряють на маленькому клаптику.

4. Після закінчення волого-теплової обробки готовий виріб просушують і охолоджують у підвішеному стані, щоб закріпити форму, надану виробу.

Правила безпечної роботи з праскою.

1. Не залишати без нагляду ввімкнену в мережу праску.

2. Ставити праску на спеціальну підставку.

3. Стежити, щоб підошва праски не торкалася шнура.

4. Вмикати і вимикати праску тільки сухими руками, беручись за вилку.

5. У приміщенні з бетонною підлогою під ноги класти гумовий килимок.

6. Стежити, щоб мітка терморегулятора була на тій точці, яка відповідає температурі нагрівання для даної тканини.

7. Після закінчення роботи вимкнути праску.

4. Вступний інструктаж.

4.1. Аналіз інструкційної карти.

4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.

4.3. Правила техніки безпеки при виконанні ручних, машинних робіт та ВТО.

4.4. Контроль і самоконтроль.

5. Самостійна робота учнів.

5.1. Поточний інструктаж.

5.2. Контроль за організацією робочого місця.

5.3. Збір даних для заключного інструктажу

6. Підведення підсумків.

6.1. Демонстрація кращих робіт.

6.2. Аналіз характерних помилок.

6.3. Виставлення оцінок.

6.4. Домашнє завдання. 6.5. Прибирання робочих місць.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС 7

Тема. Остаточна обробка виробу. Волого - теплова обробка. Контроль якості готового виробу.

Мета. Навчити виконувати остаточну обробку виробу. Виховувати любов до праці, бережливе ставлення до інструменту, уважність під час трудових завдань. Розвивати вміння працювати самостійно, використовуючи роздатковий матеріал, художній смак.

Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, робоча коробка, швейні машини, праска, виріб.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційна частина.