Товар б1

Товар Б2

Товар А = Товар-Еквівалент = ................

Товар Бn

відносна еквівалентна

форма форма

вартості вартості

У різних народів і на різних етапах історії розвитку людства у ролі товару-еквіваленту виступали різні продукти. Це були переважно продукти масового виробництва, що відігравали вирішальну роль в економіці цих народів (стародавні греки – худоба, хутро; скандинавські народи – шкури тварин; Монголія – чай; Київська Русь – хутра куниць тощо). Практично такий товар-еквівалент стає грішми (так звані «товарні гроші»), але, ще у достатньо нерозвиненому вигляді.

Загальна форма вираження вартості товарів не вирішувала всіх протиріч товарного виробництва. По-перше, певний товар-еквівалент, набувши подвійної споживчої вартості (перша – це задоволення потреб в обміні; друга – це задоволення потреб у споживанні), з одного боку, як загальний еквівалент повинен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживча вартість повинен вилучатися з обміну і надходити у споживання. По-друге, через різні причини товар-еквівалент часто змінювався. По-третє, певний товар-еквівалент виконував цю роль на відносно невеликій території, що певним чином обмежувало розвиток відносин обміну.

Грошова форма вартості.

У зв’язку з цим поступово майже скрізь, де людство дійшло у своєму розвитку до використання в обміні товару-еквіваленту, ця роль почала закріплюватися за металами – спочатку бронзою, залізом, а потім – сріблом і золотом. Так з’являється грошова форма вартості, яка має такий вигляд:

Товар А = Гроші = Товар Б

відносна еквівалентна

форма форма

вартості вартості

Грошова форма вартості відрізняється від загальної форми лише тим, що роль загального еквіваленту у ній закріплюється за одним товаром – певним металом, згодом золотом, яке і стає справжніми грошима завдяки своїм природним властивостям (ковкість, твердість, тугоплавкість, однорідність, подільність, неокислюваність, портативність, добре зберігання). Паралельно із золотом загальним еквівалентом тривалий час було і срібло. Наприклад, київська срібна гривна часів Київської Русі важила від 160 до 196 грамів. Так тривало кілька тисячоліть, i лише у другій половині ХIХ ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.

Причому, золото не є грішми за своєю природою. Воно стає ними лише в результаті тривалого історичного процесу розвитку товарного виробництва, обміну і форм вартості, впродовж якого люди перепробували у цій якості різні товари і зупинилися саме на золоті. Це відбулося передусім через його природні властивості та високу вартість, оскільки золото досить трудомістким металом.

Таким чином, гроші – це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання ролі загального еквівалента. Тобто, гроші як економічна категорія – це особливий товар, який виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні (виробничі) відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. Отже, гроші – це загальний еквівалент вартості всіх інших товарів.

Як і будь-якому товару, грошам властиві: споживча вартість і вартість. Проте, їхня споживча вартість відрізняється тим, що вони, по-перше, виконують суспільну функцію загального еквіваленту; по-друге, використовуються для особистого і суспільного споживання як будь-який товар. Причому, виконувати роль загального еквіваленту гроші здатні саме тому, вони самі є втіленням людської праці.

З появою грошей весь товарний світ остаточно розділився на два полюси: на одному полюсі знаходяться звичайні товари як втілення індивідуальної праці, на другому – особливий товар – гроші як втілення суспільної праці. В результаті обмін товарів на гроші – це, по суті, визнання суспільством індивідуальних витрат праці товаровиробника. Іншою мовою, гроші сприяли трансформації натурального (бартерного) обміну (Товар А – Товар Б) у товарно-грошовий (Товар А – Гроші – Товар Б).

Витоки сучасних концепцій грошей знаходяться у теоріях, які зародилися ще у ХVІІ – ХVІІІ ст.: металевій, номіналістичній, кількісній.

Прихильники металевої теорії (Т. Мен, У. Стаффорд, Д. Норе) визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Вони стверджували, що золото і срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.

Представники номіналістичної теорії (Дж. Берклі, Дж. Стюарт) вважали гроші суто умовними номінальними знаками, вартість яких не залежить від матеріального змісту, а визначається лише найменуванням.

Основоположники кількісної теорії (Дж. Локк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є) стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей, що знаходяться у обігу.

Серед зазначених теорій найбільшого розвитку набула кількісна теорія, яка поступово трансформувалась у монетаристську концепцію сучасної економічної науки.

Отже, гроші є об’єктивною категорією ринкової економіки. Найповніше сутність грошей як економічної категорії розкривається через функції, які вони виконують.

Так, класична політична економія виділяє п’ять функцій грошей:

1. Гроші як міра вартості – це здатність грошей вимірювати вартість всіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей. Вони виступають як загальноприйнята міра або одиниця обліку вартості (цінності) будь-якого товару.

2. Гроші як засіб обігу – це здатність грошей виступати у якості посередника в обміні всіх інших товарів, забезпечуючи їхній обіг. Вони діють у сфері обміну, обслуговують процес реалізації товарів та сприяють поглибленню суспільного розподілу праці (Товар А – Гроші – Товар Б).

3. Гроші як засіб платежу – це здатність грошей виступати у якості платіжних засобів. Вони забезпечують погашення різноманітних боргових зобов’язань між різними суб’єктами економічних (виробничих) відносин (наприклад, продаж товарів у кредит, виплата заробітної плати, оплата комунальних послуг, сплата податків, орендної, квартирної плати тощо).

4. Гроші як засіб нагромадження і заощадження – це здатність грошей перетворюватися на засіб нагромадження або засіб утворення скарбів. Саме гроші є безумовним універсальним засобом нагромадження капіталу, оскільки для придбання будь-якого елементу останнього (робоча сила, сировина, верстати, оргтехніка, інформація тощо) необхідні, передусім, гроші. Заощадження власного багатства будь-якого економічного суб’єкта також забезпечується, перш за все, через гроші.

5. Гроші як світові гроші – це здатність грошей приймати участь в товарообігу між країнами та обслуговувати міждержавні економічні відносини, які пов’язані з розрахунками за зовнішньоторгівельні операції, наданням міжнародних кредитів та іншими угодами. Раніше цю функцію виконувало тільки золото, у сучасних умовах – вільно конвертовані національні валюти розвинених країн (наприклад, американський долар) і колективні міжнародні грошові одиниці (наприклад, євро).

Сучасна західна економічна теорія неоднозначно встановлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість вчених вважають, що гроші сьогодні виконують такі три основні функції: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження. Функція грошей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона поєднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що і самі гроші у національному ринковому господарстві.

Важливим аспектом пізнання функцій грошей (дій, які вони здійснюють у ринковій економіці) є принцип їх еволюції. Гроші не можна розглядати як щось незмінне. Під впливом розвитку ринкових відносин деякі функції ускладнюються, змінюються або відмирають, а замість них приходять нові, більш адекватні умовам, що склалися. У зв’язку з цим, на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та механізмів їх взаємодії. Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції форм грошей, який триває й дотепер, породжуючи нові форми та якісні особливості їхнього прояву.