Література

1. Вайс, Керол Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики /Пер. з англ. Р.Ткачука та М.Корчинської; наук. ред. пер. О.Кілієвич. –К.: Основи, 2000.

2. В Ведунг Е. Оцінювання державної політики та программ / Еверт Ведунг; пер. з англ. В.Шульга. –К.: Всеувито, 2003.

3. Оцінювання державних політик та програм: Посіб. Для виклад. з осв.-проф.прогр. підгот. магістрів держ. упр./ Англерид Т., Андерсен А., Артим І.та ін. – К.: Всеувито, 2003.

4. Пал, Леслі Л. Аналіз державної політики / Пер. з англ.. Іван Дзюб. – К.:Основи, 1999.

5. Полінець О. Контроль в державному управлінні // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. Дніпропетровський філіал.: - 2000. - № 1 (1). - С. 111-119.

6. Приходченко Л. Деякі аспекти застосування моніторингу розробки та запровадження стратегій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні», 31 травня 2006 р.: У 2-х томах. /За заг. ред. О. Ю. Оболенского, В. М. Князєва, – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т.2. – С. 69-70.

7. Arrow, Kenneth J. and R.C. Lind, ‘Uncertainty and the Evaluation of Public Investment Decisions’, American Economic Review 60, 364-78

8. Blackorby, Charles and David Donaldson (1990), ‘A Review Article: The Case Against the Use of the Sum of Compensating Variations in Cost-Benefit Analysis’, Canadian Journal of Economics 23, 471-94.

9. Boadway, Robin W. and Neil Bruce (1984), Welfare Economics (Oxford: Basil Blackwell).

10. Derek Allen Economic Evaluation of Projects, 1972

11. Dasgupta, Partha, Stephen Marglin and Amartya Sen (1972), Guidelines for Project Evaluation (New York: UNIDO).

12. Drèze, Jean and Nicholas Stern (1987), ‘Theory of Cost-Benefit Analysis’ in Alan J. Auerbach and Martin S. Feldstein (eds.), Handbook of Public Economics, Vol. 2 (Amsterdam: North-Holland), 909-89.

13. Feldstein, Martin S. (1972a), ‘The Inadequacy of Weighted Discount Rates’, in Richard Layard (ed.) Cost-Benefit Analysis (Harmondsworth, UK: Penguin), 311-32.

14. Feldstein, Martin S. (1972b), ‘Distributional Equity and the Optimal Structure of Public Sector Prices’, American Economic Review 62, 32-6.

15. Harberger, Arnold C. (1969), ‘Professor Arrow on the Social Discount Rate’, in G.C. Somers and W.D. Wood (eds.), Cost-Benefit Analysis of Manpower Policies: Proceedings of a North American Conference (Kingston, Canada: Queen’s University Industrial Relations Centre).

16. Harberger, Arnold C. (1971a), ‘Three Basic Postulates for Applied Welfare Economics:

17. Sen, Amartya K. (1970), Collective Choice and Social Welfare (San Francisco: Holden Day).

5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота магістра – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються магістром під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, СРС є основним засобом володіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи. Вона є складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, які допомагають творчо застосовувати їх в майбутній професійній діяльності.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми дисципліни «Теоретичні основи економічного оцінювання» та послідовне формування у магістрів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

У процесі самостійної роботи магістр має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитись свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Вивчаючи курс «Теоретичні основи економічного оцінювання», магістр використовує основні види самостійної роботи:

• самостійну роботу, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять (підготовка до семінарських занять, написання рефератів, есе тощо);

• науково-аналітичну роботу;

• наукову роботу.

Залежно від завдань та змісту навчального курсу самостійна робота може включати такі форми:

• опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

• вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

• виконання домашніх завдань;

• підготовка до семінарських занять та до написання контрольних робіт;

• системне вивчення матеріалу курсу перед написанням модулів;

• виконання індивідуальних завдань: написання реферату, підготовка критичного есе, пошук та огляд літературних джерел.