- •Передмова
- •Від видавця
- •Загальна частина
- •2001 Року
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •2001 Року
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •2001 Року
- •Злочини проти основ національної безпеки україни
- •19ВО року
- •2001 Року
- •Розділ VI злочини проти власності
- •Розділ IX злочини проти громадської безпеки
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •2001 Року
- •1960 Року
- •Розділ XVI злочини у сфері використання
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності
- •Розділ XVIII злочини проти правосуддя
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2
- •Глава 4 про покарання
- •Покарання і про звільнення від покарання
- •Глава 1 злочини проти держави
- •1. Особливо небезпечні злочини проти держави
- •Глава 2
- •Злочини проти
- •Державної і колективної
- •Власності
- •Глава 3
- •Глава 4
- •1960 Року
- •Глава 5
- •Злочини проти
- •Індивідуальної
- •Власності громадян
- •Глава 7 посадові злочини
- •1960 Року
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 10
- •1960 Року
- •Глава 11 військові злочини
- •Загальна частина
- •Для здійснення цього завдання Кримінальний ко декс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Злочинність і караність діяння визначаються зако ном про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
- •Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідаль ність дії або бездіяльності.
- •Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки
- •Закінченим злочином визнається діяння, яке міс тить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповід ною статтею Особливої частини цього Кодексу.
- •Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •3. Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину —
- •Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного харак теру.
- •Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала сусігіль- но небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяль ності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Обов'язок передбачати суспільне небезпечні результати свого діяння (об'єктивний критерій недбалості) має складну струк туру:
- •Розділ VI співучасть у злочині
- •Ризик не визнається виправданим, якщо він заві- домо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кри мінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амніс тію чи акта помилування.
- •2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •3. Особам, які стали непрацездатними після постанов- лення вироку суду, виправні роботи суд може замінити
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визна чається законом України.
- •Конфіскація мяйяд, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання а випробуванням (ст. 76 та 77).
- •Покарання у виді арешту полягає в триманні засу дженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •Арешт не застосовується до осіб віком до шістнад цяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- •Особа, засуджена за діяння, караність якого зако ном усунена, підлягає негайному звільненню від призна ченого судом покарання.
- •Призначена засудженому міра покарання, що пере вищує санкцію нового закону, знижується до максималь ної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
- •Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- •5) Пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- •2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців — командирами військових частин.
- •Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кри мінальної відповідальності чи від покарання.
- •Законом про амністію може бути передбачено за міну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- •Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до пога шення або зняття судимості.
- •Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
- •Зняття судимості допускається лише після закін чення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 цього Кодексу.
- •Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально- процесуальним кодексом України.
- •Які вчинили у стані неосудності суспільне небезпеч ні діяння;
- •Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •Виправні роботи можуть бути призначені неповно літньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправ них робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
- •При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
- •Законодавство україни
- •З комп'ютерною системою
- •Загальна частина
- •01054, М. Київ-54, вул. Веронського, 24.
Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
Стаття 13. Примусові заходи медичного характеру
Стаття 13. Примусові заходи медичного характеру
Стаття 13. Примусові заходи медичного характеру
20
кодекс УкраїВН
2001 Року
Кримінальний кодекс України 1960 року
Ст&ття 95. Продовження, зміна
ЗЯСТГН гУ ЙЯИ пЯ 1ЦМД-
мусових заходів медичного характеру
Стаття 96. Примусове лікування
Розділ XV
ОСОБЛИВОСТІ
КРИМІНАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ТА ПОКАРАННЯ
НЕПОВНОЛІТНІХ
І
Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
Стаття 51. Звільнення від кримінальної тгідпгяада.тдпоті ІЗ За-стосуванням заходів адміністративного стягнення, примусових заходів виховного характеру або громадського впливу
Стаття 98. Види покарань Стаття 99. Штраф
Стаття 100. Громадські та виправні роботи
Стаття 101. Арешт
Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
Стаття 108. Призначення покарання
Стаття 104. Звільнення від від-, бування покарання з випробуванням
Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
Стаття 10. Відповідальність неповнолітніх
Стаття 11. Примусові заходи виховного характеру
21
Кримінальний кодекс України 2001 року
Кримінальний кодекс України 1960 року
Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Стаття 53. Умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м'яким покаранням щодо осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років
Стаття 108. Погашення та зняття судимості
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ І
Злочини проти основ національної безпеки україни
Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
Стаття 111. Державна зрада
Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча
Стаття 113. Диверсія Стаття 114. Шпигунство
Розділ П
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
Стаття 115. Умисне вбивство
Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
СтайРтя 56і. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
Стаття 62. Посягання на територіальну цілісність України
Стаття 56. Державна зрада
Стаття 58. Посягання на життя державного діяча
Стаття 60. Диверсія Стаття 57. Шпигунство
Стаття 93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
Стаття 94. Умисне вбивство
Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
22
Кримінальний кодекс України 2001 року
Кримінальний кодекс України 1960 року
Стаття 117. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Стаття 119. Вбивство через необережність
Стаття 120. Доведення до самогубства
Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
Стаття 126. Побої і мордування Стаття 127. Катування
Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття 129. Погроза вбивством
Стаття 96. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
Стаття 97. Вбивство при перевищені меж необхідної оборони
Стаття 98. Вбивство з необережності
Стаття 99. Доведення до самогубства
Стаття 101. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Стаття 102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття 103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання
Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони
Стаття 106. Умисне легке тілесне ушкодження
Стаття 107. Побої і мордування
Стаття 105. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття 100. Погроза вчинити вбивство
23
Крш^гідй чутний кодекс Укр&Хян ' І 2О01 року '\
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої | невиліковної інфекційної хворо би ;
Стаття 131. Неналежне виховання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медич* ного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
Стаття 134. Незаконне проведення аборту
Стаття 135. Залишення в небезпеці
Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
Стаття 140. Неналежне виконан-ня професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
Стаття 141. Порушення прав пацієнта
Кримінальний кодекс України 1960 року
Стаття 108а. Зараження вірусом імунодефіциту людини
Стаття 108*. Зараження вірусом імунодефіциту людини медичними, фярмяиуиячі чин мги Пра-ЦІВНИКаМИ та працівниками ін-
ших сфер
Стаття 1084. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Стаття 111. Залишення в небезпеці
Стаття 112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі
Стаття 226. Незаконне лікарювання
Стаття 113. Неподання допомоги хворому особою медичного персоналу
24
Кримінальний кодекс України 2001 року
КОДЄКС УкрвїЯИ