- •Передмова
- •Від видавця
- •Загальна частина
- •2001 Року
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •2001 Року
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •2001 Року
- •Злочини проти основ національної безпеки україни
- •19ВО року
- •2001 Року
- •Розділ VI злочини проти власності
- •Розділ IX злочини проти громадської безпеки
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •2001 Року
- •1960 Року
- •Розділ XVI злочини у сфері використання
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності
- •Розділ XVIII злочини проти правосуддя
- •Відповідності статей кримінальних кодексів україни
- •Глава 1 загальні положення
- •Глава 2
- •Глава 4 про покарання
- •Покарання і про звільнення від покарання
- •Глава 1 злочини проти держави
- •1. Особливо небезпечні злочини проти держави
- •Глава 2
- •Злочини проти
- •Державної і колективної
- •Власності
- •Глава 3
- •Глава 4
- •1960 Року
- •Глава 5
- •Злочини проти
- •Індивідуальної
- •Власності громадян
- •Глава 7 посадові злочини
- •1960 Року
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 10
- •1960 Року
- •Глава 11 військові злочини
- •Загальна частина
- •Для здійснення цього завдання Кримінальний ко декс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Злочинність і караність діяння визначаються зако ном про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
- •Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідаль ність дії або бездіяльності.
- •Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки
- •Закінченим злочином визнається діяння, яке міс тить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповід ною статтею Особливої частини цього Кодексу.
- •Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •3. Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину —
- •Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного харак теру.
- •Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала сусігіль- но небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяль ності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Обов'язок передбачати суспільне небезпечні результати свого діяння (об'єктивний критерій недбалості) має складну струк туру:
- •Розділ VI співучасть у злочині
- •Ризик не визнається виправданим, якщо він заві- домо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кри мінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амніс тію чи акта помилування.
- •2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •3. Особам, які стали непрацездатними після постанов- лення вироку суду, виправні роботи суд може замінити
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визна чається законом України.
- •Конфіскація мяйяд, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання а випробуванням (ст. 76 та 77).
- •Покарання у виді арешту полягає в триманні засу дженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •Арешт не застосовується до осіб віком до шістнад цяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65—67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
- •Особа, засуджена за діяння, караність якого зако ном усунена, підлягає негайному звільненню від призна ченого судом покарання.
- •Призначена засудженому міра покарання, що пере вищує санкцію нового закону, знижується до максималь ної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.
- •Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- •5) Пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- •2. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців — командирами військових частин.
- •Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кри мінальної відповідальності чи від покарання.
- •Законом про амністію може бути передбачено за міну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
- •Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до пога шення або зняття судимості.
- •Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
- •Зняття судимості допускається лише після закін чення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 цього Кодексу.
- •Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально- процесуальним кодексом України.
- •Які вчинили у стані неосудності суспільне небезпеч ні діяння;
- •Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •Виправні роботи можуть бути призначені неповно літньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправ них робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
- •При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
- •Законодавство україни
- •З комп'ютерною системою
- •Загальна частина
- •01054, М. Київ-54, вул. Веронського, 24.
Конфіскація мяйяд, як додаткове покарання, не може бути призначена при звільненні від відбування покарання а випробуванням (ст. 76 та 77).
Від конфіскації майна як виду додаткового покарання необхідно відрізняти конфіскацію предметів, які фактично ви користано як знаряддя злочину або якщо вони були об'єктом злочинних дій. Таку конфіскацію, передбачену ст. 81 КІШ Украї ни, називають спеціальною. Спеціальна конфіскація не е видом покарання, хоча передбачена в деяких санкціях Особливої час тини Кодексу, а є способом вирішення питання щодо долі ре чових доказів.
Згідно із ст. 81 КПК України знаряддя злочину, що належать винному, конфіскуються. Гроші, цінності та інші речі, як об'єкти злочинних діл, повертаються законним власникам або передаються у власність держави. Речі, вилучені з обігу, пере даються відповідним установам або знищуються. Також знищу ються або передаються заінтересованим особам, якщо вони цього прохають, речі, що не мають ніякої цінності.
Майно, предмети, речі, одержані внаслідок вчинення злочину, за законом також підлягають вилученню у будь-якого власника і передаються в доход держави.
Обов'язковою умовою для вилучення вказаного майна е його визнання речовим доказом. У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи" від 26 січня 1990 р. № 1 зазначено, що знаряддя злочину в справах про незаконні порубки лісу, полювання, заняття рибним, звіриним та інтттиіц водним промислом (мисливські рушниці, риболовні сітки, автомашини, мотоцикли, човни, інші транспортні та плавучі засоби), за допомогою яких вчинюються чи полегшуються вилов риби, відстріл звірів тощо, підлягають конфіскації. Судам належить всебічно перевіряти, чи визнані вони в установленому порядку знаряддями злочину, чи прилучені до справи як речові докази.
Якщо слідчим при провадженні досудового слідства не визнано знаряддям злочину предмет, який використано для до сягнення злочинної мети, дане питання вирішується за ініціа тивою суду в стадії віддання обвинуваченого до суду.
Знаряддя злочину конфіскується, якщо воно належить винній особі та умисно використовувалось для досягнення зло чинного результату. При крадіжці автомобіль або інший транс портний засіб може визнаватись знаряддям злочину, якщо вів був одним з необхідних засобів крадіжки, коли значна кількість товару або речей могла бути вилучена і переміщена тільки за його допомогою. Наприклад, до місця крадіжки можна було добратися тільки за допомогою транспортного засобу.
Спеціальна конфіскація передбачена санкціями 15 статей Особливої частини Кодексу (наприклад, за ст. 240 при порушенні правил охорони надр — конфіскація законно добутого і знаряддя видобування, за ст. 334 при порушенні правил міжнародних
280
польотів — конфіскація повітряного судна та ін.). V деяких санкціях цих статей передбачена і спеціальна конфіскація, -і конфіскація майна як додаткове покарання (за контрабанду — ч. 2, З ст. 201, за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів — ч. 2, 3 ст. 305). Проте застосування спеціальної конфіскації, на відміну від конфіскації як додаткового покарання, може мати місце по будь-якій кримінальній справі, навіть якщо санкцією статті чинного Кодексу її не передбачено. В таких випадках суд керується ст. 81 КПК України.
Конфіскація знарядь і предметів злочину допускається при звільненні винної особи від відбування покарання а ви пробуванням, у той час як додаткове покарання у вигляді кон фіскації майна при застосуванні ст. 75 не може мати місце.
Визнавши підсудного винним у вчиненні кількох зло чинів, відповідальність за які передбачена різними статтями (частинами, пунктами) чинного Кодексу, суд повинен призначити додаткове покарання, зокрема конфіскацію майна, за наявності для цього підстав, окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів. Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів е не припустимим. Це стосується і призначення покарання за кількома вироками (ст. 71): додаткове покарання у вигляді конфіскації майна може бути призначене за кількома вироками лише тоді, коли воно не відбуте за попереднім вироком або призначене за новий злочин.
Конфіскація майна як додатковий вид покарання, не може бути замінена іншим покаранням. Звільнення від відбу вання такого покарання можливе лише при умовно-достроковому звільненні (ст. 81), звільненні від відбування покарання а ви пробуванням вагітних жінок та таких, що мають дітей до семи років (ч. 1 ст. 79), а також на підставі закону України про амністію (ст. 86), якщо на день звільнення або видання закову про амністію майно, що підлягає конфіскації, не було вилучене.
Порядок задоволення претензій за рахунок конфіско ваного майна та перелік майна, що не підлягає конфіскації, передбачаються законодавством про виконання вироку.
Стаття 60. Арешт
