4.3. Аналіз уроку української мови

Аналізу уроку української мови передує спостереження за діяльністю вчителя і учнів у ході уроку. Спостереження уроку буде результативним, тобто націленим на ефективний аналіз уроку з врахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу, якщо орієнтуватися на карту спостережень. Карта спостережень дає студентові можливість в процесі подальшого аналізу відзначити, як в ході уроку виявляється суб’єктивний досвід учня з конкретної теми ( див. Додаток 8).

Аналіз уроку української мови здійснюється за орієнтовним планом, який відповідає основним етапам уроку. Формування навичок аналізу уроку є методичною школою для студента-практиканта. Присутність на уроці, спостереження за його проведенням, подальший аналіз уроку в усній або письмовій формі дає можливість виявити, як в процесі уроку практично реалізується цілепокладання вчителя-словесника (див. Додаток 9).

Студент спостерігає, а потім аналізує, як у ході уроку виконуються вимоги а) до організації заняття і фахового рівня викладача (наявність конспекту уроку, дотримання гігієнічних вимог до проведення уроку і правил техніки безпеки, раціональне використання часу, застосування різноманітних форм роботи на уроці, фаховий рівень словесника, культура його мовлення, зовнішній вигляд тощо); б) до навчання (ступінь досягнення мети уроку, реалізація принципів навчання, оптимальність використання методів і прийомів, ефективність контролю знань, оптимальність домашнього завдання тощо); в) до виховання (реалізація принципів гуманізації, пріоритет загальнолюдських цінностей, повага до особистості учня і розумна вимогливість до нього, реалізація принципу природовідповідності, рівень естетичного впливу уроку на учнів, використання виховної можливості оцінювання тощо); г) до діяльності учнів (ступінь засвоєння учнями знань, рівень працездатності та результативність навчальної діяльності, творча активність, вміння критично мислити, зацікавленість в уроці, наявність навичок самостійної роботи, вміння виділяти у виучуваному головне, узагальнювати та систематизувати, розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, сформованість комунікативних умінь, здатність до рефлексії, оптимальність темпу навчальної діяльності, дисциплінованість учнів тощо).

Студентові-практиканту варто робити аналіз уроку за етапами (див. Додаток 10), паралельно аналізуючи дії вчителя (викладання) і дії учнів (навчання). Аналіз закінчується висновками про урок (досягнення мети уроку, рекомендації щодо подолання недоліків).

5. Додатки

Додаток 1

Оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНих ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Документація з педагогічної практики

СТУДЕНТКИ ( ТА ) ІV КУРСУ ГРУПИ __________

ІВАНЕНКО ОЛЕНИ ПЕТРІВНИ

загальноосвітня школа № 52

м. ГОРЛІВКА

Учитель: Колоколова Валентина Миколаївна

Методист: Нестеренко Людмила Іванівна

Горлівка, 2005

Додаток 2

Розгорнутий конспект уроку

Урок №

Клас 6

Дата:

Тема уроку Іменник як частина мова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета уроку Розширити знання учнів про іменник, його граматичні ознаки, поділ за значенням, синтаксичну роль; збагачувати активний словниковий запас; розвивати творчі здібності шестикласників; виховувати пошану до народних символів України.

Методи і прийоми: розповідь учителя, бесіда, робота з картками, таблицею, опорним конспектом, виконання вправ.

Обладнання: хліб-сіль на рушнику, калина у вазі, верба, опорний конспект “Іменник як частина мова”, картки для індивідуальної роботи, таблиця “Конкретні та абстрактні іменники”

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Література: Кратасюк Л. Іменник як частина мова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль // Укр. мова і літ. в шк. - 2004. – №. 5 – С.43-44.