4.1.Структура уроку

Кожен тип уроку має свою структуру. Так, урок вивчення нового матеріалу має таку структуру:

Організація класу (1хв.).

Актуалізація опорних знань учнів (7-10 хв.).

Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності (1-2 хв.).

Сприймання й усвідомлення нового матеріалу (10-11 хв.).

Узагальнення і систематизація знань. Закріплення нового матеріалу (14-15хв.).

Підсумок уроку (3хв.).

Домашнє завдання та інструктаж до нього (3-4 хв.).

Структура уроку підготовки до написання твору може бути такою:

Організація класу, створення психологічного настрою (1-2 хв.).

Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності (1-2 хв.).

Усвідомлення й осмислення теми твору, визначення основної думки (1-2 хв.).

Добір та систематизація фактичного матеріалу (на який фактаж – дійсні події, зміст творів мистецтва, людський досвід, власні спостереження тощо – спиратиметься автор, розкриваючи тему) (3-4 хв.).

Складання плану майбутнього твору (3-4 хв.).

Словниково-стилістична робота (6-7 хв.).

Складання усного твору (4-5 хв.).

Написання твору на чернетці (13-15 хв.).

Удосконалення написаного (саморедагування) (4-5 хв.).

Визначення домашнього завдання (1-2 хв.).

Підготовка і проведення уроку-заліку може мати такі основні етапи:

I. Попередня підготовка до уроку-заліку

1. Ознайомлення учнів з переліком залікових питань і завдань, зразками відповідей, пам’ятками, схемами мовного розбору тощо.

2. Поділ школярів на групи, призначення учнів-консультантів.

3. Визначення форми занять (усна фронтальна перевірка знань та самостійна робота практичного характеру; письмове опитування за картками-завданнями; виконання кількох залікових робіт).

II. Проведення залікової роботи.

III.Загальний підсумок уроку (після перевірки вчителем письмових завдань).

Конспект уроку укладається за схемою у певній послідовності відповідно до типу уроку.

4.2. Визначення мети уроку

Мета уроку є триєдиною: навчальна (передбачає реалізацію лінгвістичної змістової лінії), розвивальна (реалізується через процесуальний характер діяльнісної змістової лінії), виховна (формує особистісні переконання школярів на базі культурологічної змістової лінії). Мета уроку характеризується комплексністю і передбачає такі фактори, як знання (теоретична основа предмета: правила, факти), уміння і навички (формуються на основі знань), виховну спрямованість (формування світогляду). Методика визначення мети уроку передбачає:

• правильне розуміння того, як формулюється тема і програмі;

• ґрунтовний аналіз матеріалу в шкільному підручнику і співвідношення його з основними завданнями, які стоять перед вивченням шкільного курсу мови і окремої теми;

• визначення правильного співвідношення між тим, що учні мають знати і вміти (результат роботи з передбаченням труднощів на цьому шляху);

• визначення мотиву, заради якого має бути досягнутий цей результат;

• передбачення виховної спрямованості уроку;

• передбачення фактів розвивального навчання.

Правильне визначення освітньої навчальної мети (Які знання і вміння вчитель повинен дати на цьому уроці?) передбачає врахування загальнодидактичних цілей, мети вивчення мови в школі, мети вивчення розділу і на цій основі правильне формулювання мети вивчення конкретної теми.

Наприклад:

Тема уроку: Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (6 клас).

Мета уроку: Поглибити й систематизувати знання учнів про дієслово, формувати вміння виділяти дієслова в реченнях, визначати їх морфологічні ознаки, з’ясовувати синтаксичну роль, доречно використовувати у власних висловлюваннях.

Тема уроку: Розвиток мовлення. Твір-опис зовнішності людини (7 клас).

Мета уроку: Систематизувати знання семикласників про будову опису зовнішності людини; формувати вміння складати твори-описи зовнішності людини за власним спостереженням у художньому стилі; збагачувати мовлення учнів портретною лексикою.

Тема уроку: Контрольна робота. Диктант з додатковим завданням (6 клас).

Мета уроку: Перевірити засвоєння учнями теми „Прикметник”, виявити рівень сформованості орфографічних та пунктуаційних навичок, прогалини в опрацюванні матеріалу, сприяти міцнішому засвоєнню правил і закріпленню навичок.

Тема уроку: Розвиток мовлення. Аналіз переказів (5 клас).

Мета уроку: Проаналізувати зміст і мовне оформлення написаних переказів, відновити в пам’яті учнів позначення основних типів помилок, повторити правила, на які допущено помилки, удосконалювати навички виправлення помилок із застосуванням потрібних правил.

Розвивальна мета уроку визначається на основі освітньої і виховної. Вона орієнтує на розвиток інтелекту, волі, емоцій і мотивів діяльності школярів. Розвивальна мета уроку враховує розвиток як категорію фізіологічну і психологічну.

Розвивальна мета відповідно до теми і завдань уроку може бути такою:

• закріплювати вміння порівнювати мовні явища, робити висновки;

• зосереджувати увагу на основному;

• розвивати мислення школярів за допомогою логічних операцій узагальнення, систематизації, порівняння тощо;

• розвивати спостережливість, увагу;

• розвивати вміння чітко висловлювати думки й обґрунтовувати їх;

• розвивати творчі здібності школярів, уміння швидко орієнтуватися у завданні;

• посилити інтелектуально-мислительне самовиховання;

• сприяти зміні співвідношення свідомого і несвідомого в діяльності учнів;

• домогтися, щоб учні усвідомили мету спостереження, закріпили і зберегли його результати;

• розвивати всі види пам’яті (образну, словесно-логічну, рухову, емоціональну);

• виробляти в учнів уміння виконувати пізнавальні дії;

• збагачувати й удосконалювати прийоми запам’ятовування;

• привчати учнів до певної системи роботи над засвоєнням навчального матеріалу.

Визначення виховної мети уроку враховує кілька аспектів:

• орієнтацію на особистість учня;

• емоційність викладу матеріалу;

• створення душевного комфорту на уроці;

• організацію навчальної роботи учнів;

• виховний зміст уроку (дидактичний матеріал).

Виховну мету можна визначати відповідно до уроку так:

• плекати мудрого і волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення;

• виховувати особистість, в якій би поєднувалися кращий національний досвід, розумові здібності, моральна виваженість, духовно-естетична досконалість;

• виховувати родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою, Красою;

• формувати любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножувати її багатства, красу;

• виховувати бажання по-синівськи служити Україні корисними справами;

• виховувати стійкі почуття першовідкриття краси;

• виховувати почуття власної гідності, віри в свої сили і можливості;

• допомагати дитині самостійно визначитися в неоднозначному світі полярних цінностей та ідеалів;

• вчити учнів відчувати велич української нації, пишатися пріоритетами духовних цінностей українського народу;

• виховувати справжніх громадян незалежної України на засадах козацької педагогіки;

• виховувати високу правову свідомість, самовідповідальність;

• виховувати бажання брати участь у доброчинній діяльності, допомагати людям похилого віку, хворим;

• виховувати демократизм стосунків, розвиток самостійності та ініціативи

Виховна мета уроку обов’язково має включати трансформацію засвоєних національних і загальнолюдських етичних норм, виховання здатності бачити прекрасне у різноманітних його виявах, формування об’єктивнооцінного ставлення до себе.

Пропонуємо зразки мети уроку української мови відповідно до теми.

Тема уроку: Письмовий твір-опис предмета (квітки). 5 клас.

Мета уроку: навчальна: формувати вміння будувати текст описового характеру на основі власних спостережень;

розвивальна: розвивати зв’язне мовлення, уяву, творчі здібності;

вихована: виховувати прагнення вдосконалювати себе, своє мовлення, робити його багатим, грамотним, красивим; виховувати любов до природи, почуття прекрасного.

Тема уроку: Речення з кількома рядами однорідних членів (8 клас).

Мета уроку: Формувати в учнів уміння знаходити різні ряди однорідних членів, правильно ставити розділові знаки, використовувати в мовленні й виразно читати речення з однорідними членами; розвивати відтворювальну та творчу уяву, словесно-логічне мислення; виховувати бажання займатися краєзнавчою діяльністю.

Тема уроку: Діалектні, професійні слова і терміни (6 клас).

Мета уроку: Вчити учнів визначати доцільність / недоцільність використання діалектних і професійних слів у повсякденному мовленні, художніх творах; формувати навички визначення сфери вживання професійних слів, розпізнавання професійних слів та термінів у різних текстах; розвивати пізнавальні можливості школярів; виховувати бережливе ставлення до пам’яток старовини, повагу і шану до рідної мови, формувати культуру мовлення.

Тема уроку: Словотвір. Поняття про твірну основу й похідне слово. Афіксальні способи творення слів (5 клас).

Мета уроку: Допомогти п’ятикласникам зрозуміти суть поняття твірна основа й похідне слово, з’ясувати особливості творення слів, відмінність словотвірного аналізу від морфемного; прищеплювати учням уміння самостійно здобувати знання, спонукати їх до пошукової діяльності; сприяти розвиткові активного мислення школярів, стимулювати прагнення відкриттів; виховувати бажання глибше пізнати скарби рідної мови, безперервно поповнювати свій лексичний запас.

Тема уроку: Типи відмін іменників (6 клас).

Мета уроку: Поглибити знання учнів про поділ іменників на відміни залежно від роду і закінчення, удосконалювати вміння та навички визначення відміни іменників; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; виховувати правову культуру учнів.